Над річкою і з вудкою. Де і як на Вінниччині рибалити у нерест?

Згідно із наказом "Про встановлення весняно-літньої заборони на лов риби, інших водних біоресурсів в рибогосподарських водних об’єктах Вінницької області у 2015 році", встановлюється весняно-літня заборона на вилов водних біоресурсів на період нересту риби і відтворення інших водних біоресурсів в рибогосподарських водних об’єктах Вінницької області у такі строки:

- у річках та їх притоках - з 1 квітня по 20 травня;

- у водосховищах, озерах, ставках (за винятком ізольованих природних
або штучно створених водних об’єктів, наданих у користування для потреб аквакультури)  - з 1 квітня по 10 червня;

 - у р. Дністер з усіма притоками  - з 1 квітня по 10 червня;

- у Дністровському водосховищі  - з 1 квітня по 10 червня;

- вилов раків у всіх рибогосподарських водоймах  - з 1 квітня по 10 червня.

 Під час нересту риби заборонено також шуміти поблизу водойм. Не можна на водних об’єктах та в прибережних захисних смугах проводити вибухові, бурові, сейсмологічні роботи, видобуток гравію або піску чи ракушняка. Крім того – ніяких плавзасобів, поки риба нереститься. Пересуватимуться по воді будуть тільки судна охорони водних біоресурсів. Вінничанам рибалити можна тільки з берега у чітко визначених місцях. З собою брати на рибалку - не більше однієї поплавкової або донної вудки з одним гачком чи один спінінг. Хто і як буде карати за порушення? За вилов риби під час нерестового періоду на порушників заборони будуть накладати штраф працівники рибоохорони, а потім матеріали передаватимуть до суду.

За вилов риби дозволеними знаряддями лову, але у заборонених місцях загрожує штраф від 340 до 850 гривень. Є градація суми адмінпокарання. Штраф для простого смертного рибалки-порушника – від 340 до 680 гривень. Для посадової особи – від 510 до 850. Якщо ж людина ловила рибу забороненими знаряддями, наприклад, сіткою, павуком, острогою, електроловом, то штрафу накладуть у межах 340-680 гривень. Крім цих сум, рибалці доведеться відшкодувати вартість риби, яку він впіймав.
 За одну рибину:
 
Судак - 510 гривень.
Сом – 425.
Щука – 340 гривень.
Сазан – 306.
Білий амур, білизна, товстолоб, рибець звичайний – 255 гривень.
Лящ – 170.
В’язь – 136.
Лин – 119.
Тарань (плітка), синець, клепець – 85.
Підуст, плоскирка, бичок – 34.
Карась, окунь, в’юн, верховодка, йорж звичайний та інша риба, не занесена до Червоної книги, – 17 гривень.

З вудкою з берега можна порибалити тут:

На Південному Бузі в межах міста Хмільник - по обидва береги; від автодорожного мосту в селі Гущинці Калинівського району до водозабірної споруди підприємства «Калинівка-водоканал» - по лівому березі; від автодорожного мосту в селі Лаврівка Вінницького району вверх по течії 1 км - по правому березі; від острова в селі Лаврівка Вінницького району до початку села Коло-Михайлівка - по правому березі; від автодорожного мосту в селі Селище Тиврівського району до автодорожного мосту в селі Могилівка Жмеринського району - по обидва береги, за винятком гирла річки Ровець в радіусі 200 метрів; від Сутиського парку вниз в межах Сутиського дачного масиву - по лівому березі; селище Тиврів: від старого мосту до Михайлівського броду - по обидва береги; в межах села Сокілець Немирівського району 300 метрів вверх та 300 метрів вниз від пляжу дитячого санаторію «Сокілець» - по лівому березі; від закінчення вулиці Набережна 450 метрів вниз - по лівому березі; від залізничної станції села Райгород вверх до села Мар’янівка Немирівського району - по лівому березі; від Ладижинського кар’єру до залізничного мосту в селі Губник, Тростянецького району - по правому березі.

 На Дністрі в межах міста Могилів-Подільський від гирла річки Немійка (включаючи саме гирло) до прикордонного знаку №0126 і від прикордонного знаку №0127 до прикордонного знаку №0131; в межах міста Ямпіль від гирла річки Русава (включаючи саме гирло) вверх проти течії до кінця міста і від прикордонного знаку №0166 до прикордонного знаку №0170. в межах села Михайлівка Ямпільського району - від прикордонного знаку №0147 до прикордонного знаку №0151; в межах села Іванків Ямпільського району - від прикордонного знаку №0176 до прикордонного знаку №0178; в межах села Цекинівка Ямпільського району - від прикордонного знаку №0179 до прикордонного знаку №0184; в межах села Велика Кісниця Ямпільського району - від прикордонного знаку №0191 до прикордонного знаку №0195. На річці Мурафа від греблі водосховища в села Станіславчик Жмеринського району вниз по течії на відстані 300 метрів - по обидва береги; від гирла річки Мурафа вверх по течії до села Улянівка Ямпільського району - по лівому березі; в межах села Гальжбіївка Ямпільського району; у селиші Чернівці від автодорожного мосту 300 метрів вверх - по правому березі.

На водосховищах

Сандрацьке водосховище: в межах села Широка Гребля Хмільницького району - по правому березі. Сабарівське водосховище: від водоканалу до пляжу «Хімік» - по лівому березі; від П’ятничанського мосту 200 метрів вверх - по правому березі; в районі «Бригантини» - по бетонній набережній; від спортбази «Спартак» до вулиці Радіона Скалецького - по правому березі.

Ладижинське водосховище: 500 метрів вище греблі Ладижинської ГЕС до Харпачської затоки Гайсинського району - по лівому березі; від села Новоселівка Немирівського району до села Маньківка Тульчинського району - по правому березі; від початку села Зяньківці Немирівського району до острова в Сокільці, Гайсинського району - по правому березі. Глибочокське водосховище: в межах села Глибочок Тростянецького району - по лівому березі; в межах села Митківка Тростянецького району - по правому березі.


 Дмитренківське водосховище: по правому березі між селами Бубнівка та Дмитренки Гайсинського району.

Дністровське водосховище: від затоки села Наддністрянське до затоки села Жван Муровано-Куриловецького району - по лівому березі.

Супрунівське водосховище: від соснового лісу до греблі села. Супрунів Літинського району - по правому березі.

Сутиське водосховище: від залізничного мосту в місті Гнівань до вагової Гніванського гранітного кар’єру - по лівому березі.

Клекотинське водосховище (Шаргородський район): по греблі. Мартинівське водосховище (Жмеринський район): по греблі.

Антонівське водосховище (Барський район): по греблі між селами Антонівка та Глинянка Барського району.

Медведівське водосховище (Козятинський район): по греблі автомобільного шляху Вінниця-Житомир - по обидві сторони.

Скалопільське водосховище (Чернівецький район): 200 метрів від греблі вверх - по лівому березі.

Кривошиївське водосховище (Хмільницький район): 300 метрів від греблі - по обидва береги.

Турбівське водосховище (Липовецький район): 300 метрів від греблі по правому березі та по греблі.

Барське водосховище: по греблі.

Водосховище «Петрик» (Літинський район): під греблі до острова по відкритій воді з плавзасобів та по греблі з берега.

Бруслинівське водосховище (Літинський район): від соснової посадки до закінчення березових лісонасаджень - по правому березі.

Водосховище «Бершадське верхнє»: від мосту до меблевої фабрики - по лівому березі.

Водосховище «Піски Бершадські»: від греблі цукрозаводу вверх до будівель міста Бершадь - по лівому березі.

Водосховище «Іллінецьке»: 300 метрів від греблі - по правому березі, 1 км від греблі - по лівому березі.

 Водосховище «Кирнасівське» (Тульчинський район): від курятника до греблі - по лівому березі.

   На стравках

став «Флорине» Бершадського району від греблі вверх до території парку - по правому березі;

став «Французький» Тростянецького району - по правому березі;

став «Качурів» Гайсинського району 200 метрів від греблі - по лівому березі;

став «Поділля» міста Вінниці від автодорожного мосту в села Пирогово вниз до греблі - по лівому березі;

став «Липовецький» від греблі до повороту - по правому березі;

став «Немирівський» по греблі вздовж автомобільного шляху Вінниця-Гайсин та 300 метрів вверх від греблі - по правому березі;

став «Вали-4» Немирівського району 200 метрів від греблі - по обидва береги;

став «Вали-6» Немирівського району 200 метрів від греблі - по обидва береги;

став «Корделівський» Калинівського району по греблі вздовж автомобільного шляху Вінниця-Житомир;

став «Погребище» 200 метрів від греблі - по правому березі;

став «Центральний» селища Тростянець 200 метрів від греблі - по правому березі;

став «Мовчани» Жмеринського району від кар’єру до греблі - по правому березі;

став селища Браїлів Жмеринського району 200 метрів від греблі - по правому березі;

став «Томашпільський» по греблі;

став «Водокачка» міста Козятин 100 метрів від містка, що веде до стадіону вправо до греблі;

став «Цукрозаводський» селища Чечельник від пляжу до греблі і до містка, по лівому березі;

став «Слобода-Межирівська» Жмеринського району 300 метрів від греблі - по лівому березі;

став в селі Красне Тиврівського району по греблі;

 став «Хижинецький» села Хижинці Вінницького району 300 метрів від греблі - по обидва береги.