Декомунізація: які вулиці в Ладижині позбавлять радянських назв?

Уже цьогоріч 11 вулиць і один провулок в Ладижині повинні змінити свої назви.

9 квітня Верховна Рада прийняла в цілому законопроект №2558, яким засуджується діяльність комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, а також вводиться заборона на публічне використання і пропаганду їх символіки.

Зокрема, прийнятий депутатами документ вводить заборону на публічне заперечення злочинного характеру цих тоталітарних режимів, заборона публічного використання і пропаганди їх символіки.

Однак, це ще не все. Згідно з прийнятим Верховною Радою законом про заборону комуністичної символіки місцева влада зобов'язана перейменувати усі об'єкти топоніміки, які мають радянські назви.

Перейменуванню підлягають назви областей, міст, районів, районів у містах, вулиць та вся топоніміка, що пов’язана з комуністичним режимом.

Сюди входять назви на честь діячів та ідеологів компартії, починаючи від секретаря райкому партії і вище. Виключенням стануть діячі, які внесли "вагомий внесок" у розвиток української культури та науки.

У заборонний список потрапляють назви на честь діячів спецслужб СРСР та встановлення радянської влади.

У місті Ладижин розташовано два парки, один з яких - дендрологічний, один Майдан Фонтанів (офіційна назва площі у центрі міста), 14 провулків та 58 вулиць.

Із цього переліку 20% - назви, які підпадають під дію новоприйнятого закону. Одинадцять вулиць і один провулок в Ладижині носять імена радянських діячів, або ж назви пов'язані з діяльністю комуністичної партії.

У законі записано, що всю топоніміку у місті, включно із міськими районами, має змінювати міська рада. Місцева влада має шість місяців від набуття чинності закону, аби змінити комуністичні назви.

Якщо місцева рада за півроку їх не змінить, то "таке рішення у формі розпорядження приймається" міським головою.

Але й це ще не все. Якщо і мер за три місяці не видав розпорядження про перейменування, то право перейменовувати вулиці отримує голова обласної державної адміністрації.

Більшість радянських топографічних назв в Ладижині пов'язані із історичними діячами, які мали відверто антиукраїнську позицію та всіляко боролись з будь-якими проявами українства.

Вулиця Петровського названа на честь українського радянського державного і політичного діяча, що був одним із ініціаторів організації Голодомору 1932-1933 рр.

Вулиця Дзержинського носить ім'я професійного революціонера та державного діяча Радянської Росії та СРСР, організатора «червоного терору» в Радянській Росії та на захоплених Червоною армією територіях, Фелікса Дзержинського.

На честь першого секретаря Ленінградського міського комітету ВКП і член Політбюро ЦК ВКП названа вулиця Сергія Кірова.

Назва вулиці Котовського також має бути змінена, адже носить ім'я радянського військового та політичного діяча, командира червоноармійських загонів та з'єднань у період громадянської війни Григорія Котовського.

Одна із найбільших вулиць старої частини міста разом із провулком названі на честь німецького філософа-матеріаліста Карла Маркса, творця теоретичного суспільствознавчого вчення про форми соборного народовладдя у суспільстві, що за його іменем отримало назву марксизму і стало підґрунтям соціалістичного і, пізніше, комуністичного руху.

Ще одна з найбільших вулиць старої частини Ладижина носить ім'я лідера російських більшовиків Володимира Леніна.

Підпадає під перейменування вулиця названа на честь радянського письменника Миколи Островського, відомого за романом «Як гартувалася сталь». Однак поряд із цим він був співробітником Всеросійської надзвичайної комісії з боротьби з контрреволюцією і саботажем (ЧК).

Більшовик та член Центрального комітету комуністичної партії Радянського Союзу Яків Свердлов, також удостоєний мати вулицю зі своїм ім'ям в Ладижині.

Вулиця Василя Чапаєва носить ім'я військового діяча Російської імперії та більшовицької Росії, командира 25-ї стрілецької дивізії Червоної Армії.

Вулиця Миколи Щорса отримала свою назву на честь начальника Першої української радянської дивізії, якому доручили ліквідувати загрозливу для більшовиків Армію Української Народної Республіки, яка боролась за незалежність України.

Однак у Ладижині є і спірні топографічні назви, які все ж можуть залишитись на картах. Наприклад вулиця Піонерська. Якщо влада міста доведе той факт, що вулиця та мікрорайон отримали свою назву не на честь рух дитячих комуністичних організацій СРСР, а саме на честь людей-новаторів, які вперше проникають в новий, недосліджений край та освоюють його, які першими торують стежку в якій-небудь новій галузі діяльності і яких називають піонерами. Тоді, можливо, вулиця збереже свою теперішню назву.

Мешканці вулиці Радянської також повинні готуватись до зміни назви в документах.

Варто зазначити, законом передбачено, що заміна документів мешканців вулиць, які повинні змінити свої назви буде проводитись безкоштовно.

Автор: Олександр ГРІНЧЕНКО Категорія: rss, СУСПІЛЬСТВО, ТОП, Вибір редакції

Знайшли помилку в тексті? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter