Учні нового танцювального колективу в Ладижині представили відкритий урокДнями у танцювальному залі Ладижинської ЗОШ №2 відбувся перший відкритий показовий урок ансамблю народного танцю «Радість».
Нагадаємо, цей колектив новий, ще зовсім молодий, діти займаються у ньому всього вісім місяців. Причому, маленькі танцюристи, які вивчають тут мистецтво народного танцю, - займаються із шестирічного віку. Незважаючи на ще досить короткий термін, протягом якого вони навчаються та маленький вік учнів (від 6 до 9 років), - цей радісний колектив вже показав себе – посіли третє місце у своєму першому у житті серйозному заході - Всеукраїнському конкурсі дитячо – юнацького мистецтва «Музичний Олімп», що відбувся на початку квітня у Вінниці.
На досягнутому ні хореограф, ні учасники колективу «Радість» не зупиняються. Зараз вони посилено готуються до наступної серйозної сходинки у танцювальному мистецтві - участі у Всеукраїнському фестивалі – конкурсі вокально – хореографічного та театрального мистецтва «Зірковий тріумф».
Художній керівник «Радості» - Яна Бондарчук, молода, перспективна, яка знайшла підхід до дітей і прагне не лише навчати їх техніки та різноманіттю народних танців, а, в першу чергу, - прищепити їм справжню любов до мистецтва танцю, навчити своїх учнів все сприймати позитивно і щоб у душах їхніх звучала музика. І це її вдається, адже маленькі танцюристи «Радості» навіть на звичайні уроки та репетиції ходять із задоволенням і кажуть, що геть не зморюються.
Перший відкритий урок Яна Бондарчук провела, маючи на меті показати батькам своїх учнів, чого навчилися їхні діти. Малюки так чітко, завзято і радісно виконували всі вправи, танцювальні па, показували елементи вивчених танців, що просто розчулили усіх – своїх батьків та родичів, братиків та сестричок, які зібралися у залі.
Ритм уроку був насичений, енергійний, чудові мелодії створювали піднесений настрій. Після основної програми діти станцювали танець, який презентували на конкурсі у Вінниці. Дорослі були впевнені, що діти сильно втомилися, але завзяті танцюристи попросили дозволу ще станцювати для глядачів, і танцювали «на біс» ще кілька танців!
Оксана Кравчук, завуч ЗОШ №2, каже, що діти чудово показали себе і просто вразили своєю майстерністю та захопленістю танцем. Вона подякувала батькам за співпрацю та розуміння, підтримку, без яких би у дітей мало б що вийшло, і викладачці за талановите виховання та навчання, ентузіазм та чудове ставлення до дітей.
«Я впевнена, що кожен із вас мріяв, мабуть, мріяв колись в дитинстві про те, щоб вийти на сцену, виступити і показати свої можливості. Враховуючи те, що вони виступали на сцені у Вінниці і посіли третє місце в області! Виступаючи перший раз, тим більше, що вони працювали протягом всього восьми місяців. Вони молодці і завдяки вам і завдяки викладачу! Так що, в першу чергу, подякувати треба вам за те, що ви стільки доклали зусиль, щоб показати їхні такі виступи. Вони посіли призове місце в області, то я хочу вам сказати, що їх буде нагороджено на останній лінійці. То далі працювати вам, рости і показувати, на що ви здатні», - сказала Оксана Кравчук.
Наразі в ансамблі займається біля 20-ти дітей, які вже точно вирішили, що танець – то їхнє все! Вони із задоволенням відвідують заняття, прагнуть все зробити якнайкраще, причому – кожен учень вже відчуває свою відповідальність і знає, що від кожного залежить результат, який вони всі разом покажуть у колективі.
Світлана Подпоріна, мама Анютки, учасниці колективу, розповідає, що вони переїхали до Ладижина із Донецька, і донька займалася танцями ще там, з трьох з половиною років. У Ладижині їм дуже подобається, Анюта навчається у 4-му класі ЗОШ №3, а в колективі «Радість» від самого початку і займається із задоволенням.
«Їй дуже подобається, але коли вона була маленька, - вона не дуже усвідомлювала, що вона робить. Але їй подобалося із самого початку. Якщо діти плакали, то вона ходила із задоволенням. Нехай розуміла чи не розуміла, але ходила із задоволенням. Сюди ж вона прийшла – їй дуже сподобалася хореограф, яка тут викладає. Особливо її сподобалося, коли її поставили, щоб вона показувала приклад, має задатки того, щоб викладати, і навіть був час, коли вона казала, що хоче бути хореографом. І коли їй тут надали можливість, у неї, звісно, щастя – без меж!», - каже пані Світлана.
|
|