Сьогодні православні християни святкують Яблучний Спас

Як повідомляє Центр інформації УПЦ із посиланням на голову адміністративного апарату Київської Митрополії УПЦ архімандрита Віктора (Коцабу), Преображення - одне з дванадцяти найбільших свят у Православній Церкві, встановлене на честь об’явлення божественної сили Христа Спасителя своїм учням. 

За словами отця Віктора, Святі отці називали це свято другим Богоявленням. Подію Преображення описують одразу три Євангелісти — Матфей, Марк та Лука.

"Всі три синоптичних Євангелія містять схожі описання Преображення. Згідно з Євангелієм, подія Преображення відбулась напередодні голгофських страждань Христа. Господь взяв із собою трьох своїх учнів — Петра, Якова та Іоанна і вирушив з ними на гору Фавор. Там Він молився, а втомлені учні заснули. Коли ж вони прокинулися, то побачили, що Христос преобразився: лице Його сяяло, мов сонце, а одяг Його став білим, немов сніг, і блискучим, як світло. Поруч з Ним з’явились пророки Мойсей та Ілля, вони розмовляли з Іісусом. У момент преображення Господь дав можливість трьом апостолам побачити поєднання двох природ у Христі: божественної і людської", - пояснює священик.

Отець Віктор зазначає, що свято поширюється в усій Східній Церкві з VI століття під назвою Господнє Преображення.

"З 900 року його святкують у Візантії як Преображення Спасителя. Однак, більш ймовірно, що свято було встановлене в IV столітті. У у цей час рівноапостольна Єлена, мати Костянтина Великого, звела на горі Фавор храм на честь Преображення Господнього. І якийсь час Преображення було в Палестині місцевим святкуванням", - розповідає монах.

За його словами, свято Преображення нагадує людям про необхідність духовного преображення, пише "УНІАН".

"Церква вчить, що Своїм Преображенням, Спаситель дозволив людям на власні очі побачити преображення, яке очікує людину в Царстві Божому. Христос готував учнів до Своєї смерті, вони повинні були побачити Його у славі, щоб не похитнутися у вірі під час випробувань", - пояснює отець Віктор.

За традицією, у день свята християни приносять у храм фрукти для благословення на подяку Богові за Його любов, за дарування щедрого врожаю. Частину врожаю у перші століття християни жертвували в храм для здійснення Таїнства Євхаристії. Стародавній звичай освячувати плоди походить з VIII століття. 

У народній традиції Преображення називається Другим або Яблучним Спасом, бо в цей день освячують яблука. Цей звичай перейняла християнська Церква від Старого Завіту, який приписував приносити перші плоди до Господнього Храму (традиція юдейського свята Шавуот — свято Кущів).

Спеціально до цього дня яблука везли возами, і кожен більш-менш заможний чоловік вважав своїм обов’язком роздати плоди бідним і хворим.

За традицією, починаючи з цього дня дозволяється їсти яблука і фрукти, які освячують у храмах наприкінці святкової Літургії.