dle бесплатно

Об’єднання громад: перспективи та загрози для Ладижина


фото: поділ Тростянецького р-ну
Україна у процесі децентралізації обрала польський шлях, як приклад найбільш успішної реформи місцевого самоврядування. Адже саме після цих змін у Польщі відбулися суттєві перетворення, у тому числі в економічному плані.

Головний критерій, який вдалося досягти полякам у ході реформи - зрівняти рівень життя у місті та селі. 

У Польщі відбулась одразу і адміністративна, і територіальна реформи, причому цей процес пройшов протягом півроку із червня 1998 по січень 1999 року. В Україні, поки мова йде лише про адміністративну реформу.

Процес децентралізації в Україні

В Україні пропонується залишити триступеневу структуру органів місцевого самоврядування, але їх назва та суть будуть змінені - замість областей отримаємо регіони, райони залишаться, сільські ради зміняться на громади. Найбільших змін варто очікувати на рівні громад, котрих за оцінками експертів має утворитись близько 1500 тис. одиниць у порівнянні із зараз існуючими 11 338 сільськими, селищними та міськими радами районного значення.

У новій редакції Конституції первинною одиницею в системі адміністративно-територіального устрою країни є громада - один або кілька населених пунктів. Кілька громад складають район, а райони - регіон, яким є Автономна Республіка Крим та області.  Ефективність місцевого самоврядування вимірюється самодостатністю громад. Тому їхнє укрупнення незалежно від існуючих адміністративних кордонів районів може підвищити якість державного сервісу хоча б до базового рівня. Якщо межі районів у ході реформи можуть змінюватись то адміністративні кордони областей - непорушні.

Головною ціллю об'єднання у громади - це наближення послуг для мешканців: охорони здоров'я, освіти, соціального забезпечення. 

У Вінницькій області як і в інших регіонах країни було розроблено перспективний план формування територій громад області, який облрада ухвалила у червні і передала до Кабінету міністрів для затвердження. Відповідно до презентованого документа, на Вінниччині збережуть усі 27 районів, а от територіальних громад стане менше – замість 707 залишиться 106.  Однак цей план не є остаточним і у нього все ж можуть вноситися зміни.

Об’єднання громад: перспективи та загрози для ЛадижинаЛадижин у процесі децентралізації

Формування об’єднаної громади починається із визначення адміністративного центру.  Критеріями для цього служать його інфраструктурний та економічний потенціал. 

Також однією з причин, що впливає на визначення центрів майбутніх громад буде швидка медична допомога, оскільки згідно постанови Кабміну вона повинна доїжджати до пункту призначення не пізніше ніж за 20 хвилин (дорогою з твердим покриттям). Отже це й пояснюватиме те, що відстань від центру громади до її крайньої точки поселення повинно становити близько 20 кілометрів. 

Варто зазначити, що при об’єднанні населені пункти зберігають свій статус сільської чи міської місцевості, але назва об’єднаної територіальної громади має бути похідною від адміністративного центру цієї громади.

В ухваленому обласними депутатами перспективному плані формування територіальних громад області, місто Ладижин разом із Лукашівкою, Губником та Ружицьким, виокремлено в одну громаду – Ладижинську,  у тих межах, які є і зараз. Приєднання до міста інших населених пунктів, принаймні у цьому проекті, не передбачено.

Однак, це не означає, що будь-яка громада не може ініціювати початок процедури об'єднання з іншою. І, що важливо, ця ініціатива не обов'язково має виходити від майбутнього центру громади, пояснює заступник голови Вінницького обласного осередку Міжнародної громадської організації «Україна-Польща-Німеччина» Андрій Кавунець.

«Ніде законом не визначено, що той, хто ініціює має бути центром об'єднаної громади. В законі вказано, що ініціатор об'єднання у своїй ініціативі має висловити пропозицію по переліку територіальних громад, які планується об'єднати, та де має бути розміщено адміністративний центр. Треба лише пам'ятати про те, що спочатку потрібно провести обговорення в громаді ініціаторі, після цього має бути визначена ініціатива остаточно, тоді рішення сесії про затвердження ініціативи, тоді обговорення сусідніми громадами»,- каже експерт.

Таким чином будь-яка територіальна громада, керуючись принципом суміжності з Ладижином, може ініціювати процес об'єднання навіть наперекір розробленому та затвердженому обласною радою перспективному плану територій. Як і сам Ладижин може проявити ініціативу та запропонувати суміжним громадам об'єднатися.

Однак в обох випадках для міста виникає суттєва економічна загроза втрати частини доходів місцевого бюджету. Зокрема, податку на доходи фізичних осіб.

«До доходів міст обласного значення належить уже зараз цих 60% податку на доходи фізичних осіб і також 60% ПДФО будуть отримувати бюджети об'єднаних територіальних громад, але за двох умов: по-перше, вони мають утворюватися згідно закону; по-друге, згідно перспективного плану. Що це означає? Всі інші громади, які утворилися не у відповідності до перспективного плану вони не отримають 60% ПДФО. Це ключовий документ.  Ладижин зараз має  своїх 60% ПДФО, якщо він об'єднає хоча б одну громаду то його бюджет перестане бути бюджетом міста обласного значення, а стане бюджетом об'єднаної територіальної громади, що створилася відповідно до закону, але не у відповідності до перспективного плану. Він може втратити. Це є реальна загроза»,- підкреслив голова громадської організації «Право» Віталій Дорох.

У свою чергу Андрій Кавунець погоджується, що небезпека втрати своїх делегованих повноважень містом обласного значення у процесі децентралізації є, однак сподівається, що до таких крайнощів не дійде, адже саме міста обласного значення, на його думку, мають найбільше перспектив для розвитку.

«Я все-таки думаю, що не буде цього зроблено. Тому що тоді логіка пропадає. Якщо просто забрати всі делеговані повноваження - це нонсенс,  скажімо так. На сьогодні задача інша, задача все-таки стимулювати створення територіальних громад. Саме міста обласного значення і будуть тими центрами, які динамічно розвиватимуться, і зможуть найбільш ефективно залучати і використовувати ці кошти. Тому я думаю, що на їх прикладі краще позитив показувати ніж,  скажімо так, карати за те, що хтось не захотів з ними об'єднуватись»,- каже експерт.

Переваги об’єднання відчутні у перспективі

Основоположним моментом реформи є створення радами громад, районів і областей своїх виконавчих органів, які самостійно регулюють і керують громадськими справами місцевого значення а також збільшення кількості податків, які залишатимуться у розпорядженні об'єднаних громад. Однак у містах обласного значення, зокрема і в Ладижині на відміну від сільської місцевості, виконавчі комітети уже працюють, а кількість податків, які залишаються у місцевій казні суттєво більша.  Тому влада міст обласного значення не бачить для себе достатньої зацікавленості для активної участі у процесі децентралізації.

Однак, експерти радять дивитись на процес укрупнення громад у довгостроковій перспективі.

«Неодноразово мери кількох міст обласного значення говорили: Що нам з того, що ми будемо об'єднуватись? Фактично для міст обласного значення це означає приєднання до себе невеликих населених пунктів, будемо говорити відверто, з слабкою інфраструктурою. І багато хто з них говорить, що містам доведеться вкладати гроші у розвиток цих сільських територій. Все таки, якщо говорити про довготривалу перспективу, то це має значення. Великі такі міста все-одно будуть розвиватися і в перспективі мешканці будуть з них виїжджати у сільські населені пункти розташовані навколо них.  Якщо ці населені пункти будуть входити до об'єднаної територіальної громади то податок залишатиметься, якщо ні - податок від них буде йти (податок на доходи фізичних осіб). Тому в далекостроковій перспективі це об'єднання має певну логіку»,- переконаний Андрій Кавунець.

Повертаючись до польського досвіду варто зазначити, що наразі у Польщі спостерігається процес коли громадяни країни намагаються виїхати з міста у невеликі населені пункти адже інфраструктура та рівень життя там майже нічим не поступаються міському.


Матеріал створений у рамках проекту «Децентралізації влади — журналістську підтримку» Міжнародної громадської організації «Україна-Польща-Німеччина».




Знайшли помилку в тексті? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter