Мер Ладижина розповів журналістам про секрет успіху міста, яке він очолює

Так, древнє місто Ладижин  ще 14 років тому приєднало до себе три населені пункти й самостійно з огляду на можливості свого бюджету і власну ініціативу вирішує питання розвитку міської громади.

Тож Ладижин давно на етапі реформи — шукає дієві механізми покращення добробуту своїх городян і таким чином зміцнення нашої держави. 

Про досвід місцевої громади щодо самоврядування «Урядовому кур`єру» розповів Ладижинський міський голова Валерій Коломєйцев.

---

— Валерію Івановичу, що для вас насамперед означає децентралізація?

— З 2001 року, коли Ладижину надали статус міста обласного значення і коли ще не йшлося про децентралізацію та об’єднання громад, ми започаткували новий  порядок життя. Це коли довіра до держави і влади має формуватися ефективною роботою органу місцевого самоврядування. Тоді до міста приєднали селище Губник, село Лукашівку і хутір Ружицьке. Вони залишилися «селами», але бюджет маємо спільний, їхні  жителі користуються всіма благами міста.

Я підтримую Президента України Петра Порошенка і Голову Верховної Ради Володимира Гройсмана, які стоять на чітких позиціях у питаннях децентралізації та об’єднання громад. Нині голова Вінницької облдержадміністрації Валерій Коровій може підтвердити (у вирішенні питань керівництво облдержадміністрації нас підтримує), що Ладижин розвивається динамічно: наше місто залучає найбільше в області інвестицій і капітальних вкладень у промисловість. І це — мільярди гривень! Саме можливість самим приймати рішення в інтересах громади зробила Ладижин самодостатнім.

— Я господарник. Для мене дуже важливо, щоб людина мала свою справу, бо вона тоді сама годує свою сім’ю, а також сплачує податки. Тому завжди сприяю підприємцям. Потенційно вони — середній клас, який має бути соціальним фундаментом у державі.

Однак я переконаний, що основа економіки — виробництво, за розвитком якого нашу державу сприймають у світі. З Ладижина ми відправляємо (зокрема й за кордон) не сировину, а продукцію. Тобто додану вартість залишаємо у себе і завдяки цьому створюємо нові робочі місця.

Торік промислові підприємства нашого міста виробили продукції на понад 8 мільярдів гривень, або на 34,8% більше від показника 2013 року. А за  8 місяців цього року — на 8 мільярдів 287 мільйонів 751 тисячу гривень, що на 91,6%, або майже на 4 мільярди гривень більше порівняно з відповідним періодом 2014-го. В якому ще місті обласного значення в країні є такі вражаючі показники з розвитку промисловості? Наші підприємства виробляють найбільше промислової продукції у краї. А в розрахунку на одного жителя за цим показником посідаємо одне з перших місць в Україні.

— Спочатку відомий у країні холдинг ПАТ «Миронівський хлібопродукт» хотів розмістити свої виробничі підрозділи в іншому районі області, але там документи на землю для його нових підприємств за 8 місяців не змогли підготувати. Коли ж звернулися до нас, ми прийняли інвестора з оркестром. І тепер на території міської ради маємо агроформування, комбікормовий завод і потужний комплекс з виробництва м’яса птиці найбільшої в Європі птахофабрики. У результаті ми отримали майже 5 тисяч нових робочих місць (до речі, працездатних людей у нашому місті 14 тисяч осіб)  та стабільні надходження в бюджет. Тепер лише жителями міста не можемо забезпечити потребу нових виробництв у працівниках. Тому понад 50 автобусів товариства «Миронівський хлібопродукт»  возять на роботу людей із сіл довколишніх районів, і вони теж соціально захищені.

А у двох дев’ятиповерхівках, які збудував інвестор (з часом зведе ще кілька), квартири отримали ладижинці і спеціалісти, які приїхали в місто. Своїм коштом інвестор на сьогодні утримує два дитсадки. Переконаний, що громади багатьох сіл і міст мріють, щоб відбулася децентралізація і вони отримали можливість мати додаткові фінансові ресурси для розв’язання проблем.

— Цього року Міністерство фінансів, зважаючи на успішну динаміку у виробничому секторі міста, вперше не надало нам дотації. Втім, ми надбаємо своїм розвитком. А також заробимо… як рантьє. Свого часу Ладижин першим у країні порушив питання про доцільність збереження коштів міської громади на депозиті в банку. Дякую газеті «Урядовий кур’єр», колектив якої тоді підтримав нас публікаціями. Тепер на депозиті в державному банку громада зберігає 60 мільйонів гривень, тож один мільйон гривень щомісяця у відсотках — це добра підмога для нашої освіти, охорони здоров’я, розвитку спорту.

Щороку бюджет, який доводить нам Міністерство фінансів, своїм рішенням депутати міської ради збільшують щонайменше на 20%. І завжди його виконуємо. 2015-го нам довели його на 92 мільйони гривень, а ми прийняли — на 160 мільйонів. І виконуємо. Гордимося, що стали донором держави!

— Наше місто стає дедалі ошатнішим. Робимо дороги, впроваджуємо енергоощадні технології, зокрема утеплюємо багатоповерхові будинки, тож люди менше платитимуть за тепло. Завершуємо першу чергу будівництва заповідника місцевого значення — дендропарк «Ладижинський гай», де будуть літній театр, альтанки, спортивні майданчики для різних видів спорту,  а також штучний затон з фонтанами, який узимку слугуватиме льодовою ареною для гри в хокей та катання на ковзанах.

Змінюються і наші села. Наприклад, Лукашівку, яка за 10 кілометрів від міста, коштом міського бюджету газифікували. Хоча звідти економічно доцільніше возити дітей на навчання в місто, міська рада дослухалася до прохання батьків і зберегла в селі школу. Фінансуємо її потреби. Встановили в ній сучасні котли, які працюють на альтернативних  видах палива. Відкрили в селі амбулаторію сімейної медицини. Звісно, селяни користуються послугами міської лікарні, яка одна з кращих в області.

— Від власної ініціативи. Наприклад, нині з міського бюджету кожному пенсіонерові перераховуємо щомісяця по 50 гривень на хліб. Завдяки цьому буханка йому обходиться в 1,75 гривні. А за підтримки Героя України, голови правління ПАТ «Миронівський хлібопродукт» Юрія Косюка відкрили соціальний магазин, де пенсіонери за собівартістю можуть придбати м’ясо птиці та інші продукти. Наша громада дбає про людей.

---

Довідка: 
Валерій Коломєйцев. Народився 1952 року на Чукотці. Трудову біографію розпочав у 16 років електрозварювальником на будівництві Ладижинської ТЕС. Працював генеральним директором українсько-російського підприємства, головою правління Акціонерного товариства «Енергетик». З березня 2001 року — Ладижинський міський голова.