Для здійснення цих планів, в Україні було розроблено Національний план дій зі скорочення викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря від великих спалювальних установок, яким передбачено до 2033 року зменшити об’єми викидів оксиду сірки у 19 разів, а часточок пилу у 38. Міністерство енергетики та вугільної промисловості і Міністерство екології та природних ресурсів мають кінця 2015 затвердити цей план та передати європейській стороні для погодження.

Як відомо, ТЕС є одним з основних забруднювачів атмосфери твердими частками золи, оксидами сірки, азоту, іншими речовинами, що справляють шкідливий вплив на здоров'я людей та довкілля, а також - вуглекислим газом, що сприяє виникненню "парникового ефекту". Про це йшлося під час відвідування журналістами, фахівцями Мінприроди та експертами ДТЕК Ладижинської ТЕС, 23 листопада.

Ладижинська ТЕС, як і більшість українських теплових електростанцій, що будувались більше 40 років тому, обладнана електрофільтрами, які здійснюють очистку викидів лише від твердих часточок золи, сірко- та азотоочистки там не передбачено, розповіла керівник департаменту екологічної безпеки компанії ДТЕК Ірина Вербицька.

За її словами, зараз теплові електростанції в Україні працюють на покриття пікових навантажень споживання електроенергії, тому змушені постійно зупиняти та запускати енергоблоки, що не лише підвищує зношуваність обладнання, але й і рівень викидів. Адже під час запуску спалюється мазут замість більш екологічного природного газу, який зараз у дефіциті.

«Лише в Україні теплоенергостанції працюють на покриття пікового споживання електроенергії. Це означає, що вони повинні постійно відмикатися і вмикатися. Ви іноді бачите чорний дим. Нам постійно ставлять запитання: «Чому у вас чорний дим»,- ми відповідаємо: «Тому що, по правилах експлуатації, ми повинні відмикати електрофільтр коли блок запускається чи зупиняється»,- каже пані Вербицька.

За її словами, впровадження європейських стандартів на викиди вимагає від компаній чималих грошових витрат. За попередніми оцінками необхідні обсяги інвестицій для реалізації заходів Національного плану зі скорочення викидів перевищують 24 млрд євро. Після відміни минулого року нарахування інвестиційної складової до тарифу на електроенергію, яка на 80% покривала витрати на модернізацію, у компаній немає фінансової можливості виконувати такі масштабні проекти, переконує представниця ДТЕК.

Європейці готові допомогти, але все ж потрібно почати самим працювати у цьому напрямку, а вже потім звертатися до ЄС, каже начальник відділу атмосферного повітря Мінприроди Лілія Козак.

«З самого початку було заплановано у Національному плані на виконання 175 млн гривень на пілотні проекти. Ми думали, що ми надамо якісь компанії ці гроші, щоб показати, хоча б на прикладі одного якогось підприємства, як можна реалізувати і застосувати ці кошти. Європейці сказали: «Якби ми побачили, що ви щось робите - ми вам будемо допомагати». То я думаю, якщо ми будемо робити якісь перші кроки, будемо якісь свої кошти вкладати, покажемо Європі, що ми щось робимо - то, можливо, буде якась допомога з ЄС»,- зазначила Лілія Козак.

Варто зазначити, що гармонізація рівня викидів забруднюючих речовин до атмосфери від роботи українських ТЕС до європейських вимог, є одним із пунктів Асоціації "Україна -ЄС", виконання якого дасть змогу Україні стати повноправними членами Європейського союзу.

Автор: Олександр ГРІНЧЕНКО Категорія: rss, ПОДІЇ, ТОП

Знайшли помилку в тексті? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter