dle бесплатно

У Ладижинській школі №4 учням нагадали про трагічні події 1932-33 років


В актовій залі Ладижинської ЗОШ №4 після уроків зібралися школярі  шостих – десятих класів, аби вшанувати пам’ять жертв голодомору 1932 – 1933 років в Україні.

Цей захід – традиційний у школі, і проводиться не лише заради вшанування жертв Голодоморів. А в першу чергу для того, щоб школярі, молодше покоління - пам’ятали  про ті роки геноциду радянської системи та тотального винищення українців, розуміли причини голодомору.

«Так як вся Україна відзначає День пам’яті Голодомору, ми хочемо, щоб наші учні теж пам’ятали, знали, що це було. Адже якщо діти будуть пам’ятати, ми сподіваємося на те, що цього більше не повториться. Ми вирішили організувати захід, в якому б нагадали дітям сторінки української історії. Це у нас традиційний захід, він щорічно проводиться в школі», - говорить Ольга Ащук, заступник директора  з виховної роботи.

У Ладижинській  школі №4 учням нагадали про трагічні події 1932-33 років У Ладижинській  школі №4 учням нагадали про трагічні події 1932-33 років

У Ладижинській  школі №4 учням нагадали про трагічні події 1932-33 років У Ладижинській  школі №4 учням нагадали про трагічні події 1932-33 років

У Ладижинській  школі №4 учням нагадали про трагічні події 1932-33 років У Ладижинській  школі №4 учням нагадали про трагічні події 1932-33 років

Вечір пам’яті було підготовлено відділом з виховної роботи школи, учні 7-8-х класів були ведучими заходу, розповіли про історичні події, факти, читали поетичні рядки, присвячені трагічним рокам Голодомору в Україні.

Школярі переглянули документально– історичні кадри, у яких дізналися про причини та наслідки голодомору в Україні, сталінський режим тотального винищення українців, колективізацію, закон «П’яти колосків» та шлях радянської влади тих часів, який призвів до мільйонів жертв українців на селі у роки найбагатшого урожаю, про те, як творився штучний голод, аби призвести до загибелі населення України і нагодувати Москву та догодити сталінській владі.

Документальні кадри, спогади нащадків тих, хто пережив ці страшні роки або загинув, поклавши свої життя на вівтар  шляху до комуністичних ідеалів радянського тоталітаризму,  історичні кадри про батьків, які ховали своїх дітей, страшні цифри загибелі – усе це глибоко вразило школярів, у багатьох з яких були сльози на очах.

За словами Ольги Ащук, - мало хто із сучасних  дітей вміють співчувати, відчувати чужий біль. 

«Дуже багато дітей не вміють співпереживати, відгукуватися на чужий біль. Саме оці заходи, вони допомагають дітям розкритися», - каже пані Ольга. 

Наприкінці заходу в пам’ять загиблих жертв голодомору запалили свічки біля ікон, за народним звичаєм, аби душі їхні знайшли шлях до спокою.

Усіх присутніх обнесли шматочками хліба, аби пам’ятали, що окраєць хліба для мільйонів жертв штучного голоду був найвищою цінністю і вчилися цінувати хліб.





Знайшли помилку в тексті? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter