dle бесплатно

В даному розділі публікуються матеріали, які були підготовлені в рамках  проекту "Просування реформ в регіони" за сприяння Європейського Союзу. Зміст цих матеріалів є виключною відповідальністю Громадського центру євроінтеграції та розвитку українсько-польських зв’язків "Від Варти до Бугу" (проект "Вінницький радіо-офіс реформ"), який є автором матеріалу, і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.

В Україні всі процедури публічних закупівель адаптовані до стандартів ЄС


Гість радіопередачі "Європейські реформи: зворотній зв'язок"- Юлія Грига, голова правління ГО «Філософія Серця», представник Dozorro у Вінницькій області.

Тема інтерв’ю: Чесні та прозорі державні закупівлі товарів і послуг. Як на Вінниччині проходять тендерні процедури відповідно до норм ЄС.





Повна версія радіопередачі: 


Відповідно до Угоди про асоціацію, Україна забезпечує чесні та прозорі державні закупівлі товарів іпослуг, модернізує свої тендерні процедури відповідно до норм ЄС. Основною метою цього процесу є створення конкуренції в процесі закупівель у державному секторі з метою отримання найкращої пропозиції за гроші платників податків.

Отже на сьогодні було адаптовано законодавство України та здійснено низку заходів щодо покращення тендерних процедур відповідно до норм ЄС, а саме:

  • Верховною Радою України ухвалено Закон України"Про публічні закупівлі"(від 25 грудня 2015 р. №922-VIII);
  • Відкриті процедури та конкурентний відбір проводяться виключно за допомогою електронних засобів (ProZorro);
  • Стартував порталDozorroдля моніторингу закупівель шляхом створення унікальної бази даних реальних оцінок закупівельників, постачальників та окремих тендерів;
  • Україною та ЄС обговорено питання щодо інтеграції сайтів державних закупівель з метою забезпечення розширеного доступу до інформації про закупівлі як в Україні, так і в інших країнах, можливості проведення системного аналізу інформаційною системою державних закупівель ЄСTED;
  • Україна приєдналася до Угоди СОТ про державні закупівлі (18 травня 2016 року Україна набула статусу повноправної сторони Угоди);
  • У рамках виконання положень Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом УрядухваливРозпорядження КМУ від 24 лютого 2016 р. №175"Про Стратегію реформування системи публічних закупівель ("дорожню карту")".

 

А сьогодні в нашій студії - голова правління громадської організації «Філософія Серця» Юлія Грига, яка є представником Dozorro у Вінницькій області та добре обізнана, як насправді проходять тендерні процедури на Вінниччині.

 


– Доброго дня, Юліє! На скільки на Вашу думку, у Вінницькій області були виконані завдання поставлені Євросоюзом перед Україною у секторі державних закупівель?

- Рівно в рамках закону про публічні закупівлі, який запрацював для всіх органів влади, взагалі для всіх замовників в розумінні закону - з 1 серпня 2017 року. Є частина замовників, які ще не дуже хочуть відображати свої закупівлі в системі "Прозоро". Ми їх виловлюємо у Вінницькій області, намагаємося їм пояснювати, що це потрібно робити. Але в принципі я вважаю, що у нас ситуація дуже не погана, і закон виконується. Тому все в рамках закону - все, що передбачено. Закон дуже у нас прогресивний, і він включив майже всі рекомендації директиви угоди про асоціацію які передбачали здійснення закупівель. Тому, зараз напрацьовується низка змін до закону які відпрацювались на практиці і де є проблемні питання. Тут ми працюємо, це – вже є робота над помилками. А так, все враховане - імплементоване.

 


– Як на Вінниччині проходять тендерні процедури відповідно до норм ЄС?

– У нас всі процедури проходять відповідно до норм ЄС. Тому, що у нас самі процедури закупівель адаптовані до стандартів ЄС. Єдине, що у нас в законі передбаченні також євроторги, там де суми дуже високі, і на ці євроторги можуть виходити європейські учасники. Там трошки складніша процедура прописана, трошки довше займає часу. І вони на Вінниччині досить рідко бувають.

 


– Розкажіть про позитивний та негативний досвід в проведенні таких процедур?

– Відкриті торги ми майже не моніторимо. Тому, що вони мега великі. Суми дуже великі. І там самі учасники зацікавлені в тому, щоб їх контролювати, і якщо приймають участь міжнародні учасники, або наші дуже великі компанії корпорації. Вони самі відслідковують, щоб там була нормальна конкуренція, і там для нас роботи майже немає. У нас більше роботи є на відкритих торгах українських. Там де помірні розміри закупівель в 10 – 20 мільйонів. Тому це, що стосується робіт. Найбільше зловживання з нашого досвіду це – на закупівлі медичних препаратів та на будівельних роботах. Там, де дуже складно перевірити, що зроблено, що не зроблено. Чи ті матеріали закуплені, чи в тій кількості, в якій вони передбачені кошторисом. Ось тут дуже складно перевіряти. І ця ніша досить закрита.

 


– Які відомства найчастіше допускають порушення при проведені тендерних закупівель?

– Про відомства я б не говорила. Дуже є багато порушень на рівні сільських рад, на рівні районних замовників. Переважно це – не тому, що вони хочуть порушити закон, а елементарно через незнання, відсутність можливості пройти нормальне фахове навчання і проконсультуватися.


Вони просто стогнуть – замовники. Люди звільняються через те, що це додаткове навантаження, безоплатне зазвичай. Але законом передбачено, що це має бути оплачувана посада, якщо це відкриті торги або надпорогові закупівлі. На практиці цього немає і зазвичай це навантаження на бухгалтера. Відповідальність шалена, мінімальний штраф за порушення в тендерному законодавстві - 11900 гривень. Це дуже велика сума для простого бухгалтера. Тому ситуація дуже складна, і ми в своїй роботі намагаємося зазвичай зв’язатися з замовниками, сказати де в них є порушення, розповісти, як його можна усунути, проконсультувати. І таким чином трошки вирівняти ситуацію, щоб таких невеликих, незначних і несвідомих порушень було якомога менше.

 


– А про які порушення іде мова, наведіть приклади?

- Саме банальне елементарне нерозміщення закупівлі в плані закупівель. Це передбачено законом і скільки ми це не перевіряли, це 50 відсотків (зараз можливо трошки менше), це – все наша робота, постійна, щоденна, вона дає результат. Але банальне нерозміщення плану закупівель, тобто процедура має бути спочатку запланована, а потім проведена. Це логічні європейці не розуміють, як ми можемо працювати без плану закупівель. У нас, на жаль, ці плани оприлюднюються максимум за день до закупівлі. Немає такого, щоб до початку року вивісили і можна було подивитися за розпорядником, що буде закуповуватись. Це зазвичай так розміщується за день - за два, законом передбачено не пізніше чим за 5 днів. Так воно і розміщується. Тому це – найпоширеніше порушення. Досить рідко у нас трапляється змова між учасниками, але вона є. Тут, на жаль, я хочу сказати, що вінницькі відділення антимонопольного комітету за останні 3 роки немає в нього жодного рішення по антиконкурентних узгоджених діях. Навіть, незважаючи на те, що тільки наша організація направила 3 заяви, але отримали відписку, що там порушень немає. І ми взагалі не маємо права до них звертатися з такими заявами. Тому це питання як врегулювати, тому щов законі чітко прописано, хто може працювати з порушеннями в тендерах закупівель. Це - державна аудит служба, антимонопольний комітет, управління захисту економіки у Вінницький області. Все, в принципі. І в них є своя зона відповідальності, де вони можуть включатися, і зараз не дивлячись на те, що наприклад по державні аудит службі – це колишня КРУ, прийняте нове законодавство, що вони можуть моніторити всі закупівлі від початкової стадії до завершальної на будь – якому етапі можуть приймати рішення зупиняти процедури. То не прийняті під законі акти які давали їм інструмент як це правильно робити. Тому все залишається як і було. Вони нічого не можуть зробити. В принципі можуть , але не роблять. Бо чекають новий інструмент. Антимонопольний комітет розглядає скарги від учасників які коштують 5 тисяч гривень, оскарження в анти монопольному. Залишається тільки надія на управляння захисту економіки та національну поліцію. А в них навантаження шалене, скарг багато і це не тільки цей напрямок у них є. Тому в принципі сфера державних закупівель, не дивлячись на те, що у нас дуже гарний закон і дуже прогресивний, але відповідальності як такої немає. Жодної кримінальної справи доведеної до вироку по Вінницькій області по закупівлях немає. Незважаючи на те, що якщо відкрити систему "Ю CONTROL”, і подивитися скільки учасників мають кримінальне провадження, то до суду до завершення не доходить жодного, і це дуже сумно. Тому що, коли реально є зловживання, з ними варто щось робити. І тут я думаю, що суспільний осуд навіть не допомагає. Тому що поріг сприйняття зловживання розкрадання у людей просто нульовий. Тому тут вже потрібна політична воля, потрібна жорстка рука, щоб з такими ганебними явищами і за такі дії відбувалось покарання обов’язкове.


Однією з таких дуже проблемних питань це – проблемна зона ми її називаємо в закупівлях. Це укладання додаткових угод. Воно просто не вкладається у голові. Коли замовники спільно з переможцями доводять нам через систему ПРОЗОРО, що ціна у жовтні минулого року на дизпаливо 28, 29 і 30 гривень це нормально. Це нормально, вони замовляють десь висновки торгово – промислової палати, і вважають, що на роздрібну ціну на пальне, і до цієї ціни наганяють вартість свого контракту. І це не є нормально. Тому, що ніколи не закуповували такі великі замовники, яким ми зараз намагаємося пояснити так не можна.


Транспортна компанія – це Ековін. В них багато іде палива, ми розуміємо. Але, якщо у них виграють на 20-30 тисяч тонн, то зрозуміло, що не може іти мова про роздрібні ціни. Зрозуміло, що тут буде оптова ціна. І тут працюють схеми, оті відпрацьовані схеми, коли не може зайти новий бізнес. Коли компанія яка переможе, вона демпінгує, вона штучно занижає ціну аби виграти аукціон. Потім додатковими угодами вони розганяють ціну до роздрібної, а зазвичай ще вище роздрібної ціни. І це досить колосальні збитки для бюджету. Ось остання справа, кримінальне провадження, яке зараз є по Ековіну, управління поліції нарахувало більше 600 тисяч збитків. Тому ця тема ця проблемна зона, - це зона нашої підвищеної уваги, де є додаткові угоди, там ми і працюємо. І тут дуже важливо доносити, що за такою ціною, якщо ми з вами кудись їдемо, і заливаємо в бак 5 літрів, які ми можемо собі дозволити, то воно стільки не коштує.


– Ви проводили дослідження тендерних закупівель у освітній галузі, що Вас найбільше вразило в отриманих результатах?

– Ми проводимо моніторинг закупівель по всій області. Я представляю мережу дозорро у Вінницькій області. Яка реагує на відгуки на скарги, учасників у системі прозоро. У минулому році в освіті нас обурив той факт, що майже всі школи закупили комп’ютери однієї і тієї ж фірми, за найвищою ціною незважаючи на те, що були по 5 і по 4 учасників в закупівлі. Але виграла пропозиція сама найдорожча. Цей факт нас дуже обурив, але, нажаль, потенціалу у нас опрацьовувати такі великі об’єми масштаби закупівель немає. Тому, що це близько 20 дуже великих закупівель, над якими треба було працювати. Тому, що відгуків багато.


У нас тільки за вчора прийшло близько 10 відгуків. При тому, що у нас норма опрацювати 30 на місяць. Тому, що є результати є позитивна динаміка, дуже багато замовників зараз реагують. Відміняють рішення там де вони були не правомірні, відміняють закупівлі там де були зловживання. Ми про це вказали, щоб не було санкцій ніяких, тому замовник відміняють. І ось такі результати вони дають дуже великий об'єм роботи, ми просто фізично не встигаємо.

А колеги наші вчаться и ми їх дуже скоро чекаємо якраз в поповнені наших лав.

 

– Які комунальні заклади Вінниці Вінницької області повністю чесно та прозоро проводять процедури тендерних закупівель?

– Я так думаю, що ми не будемо давати оцінку повністю чесної та прозорої політики. Тому, що ми не моніторили жоден заклад від першої до останньої закупівлі. Тому будь-яка наша оцінка буде суб’єктивна. Але є заклади які майже не потрапляють у нас в топ, і це переважно заклади на рівні області. У місті у нас більше запитань завжди. Тому так.

 

– Як ви взагалі оцінюєте процес впровадження процедур прозорих закупівель у Вінницькій області?

- Дуже складне питання… Тому що на рівні міста ми дуже раді, що у нас є порядок проведення допорогових закупівель, який розроблений в 2016 році, а в цьому році до нього уже внесені зміни, якраз з урахуванням тих напрацювань, які ми проговорювали з міською радою.

На рівні Вінницької області у нас на жаль є тільки розпорядження голови обласної державної адміністрації "Про встановлення порогу від якого мають проводити через систему Прозоро”. Але не прописана сама процедура. Від 5 тисяч гривень мають іти всі закупівлі через систему прозоро, але як саме вони мають здійснюватися не прописано. І ось тут дуже велика ніша, від 5 тисяч до 200 тисяч при закупівлі товарів і послуг, можна прямим договором навіть без розміщення договору в системі. Тобто просто кинути один папірець (я купив стільки то, у того-то) - все.

А на рівні міста всі процедури від 5 до 10 тисяч гривень мають іти через аукціон. Аукціони – це завжди конкуренція. Тому в принципі шанси потрапити на аукціони, виграти закупівлю досить великі.

Хоча, ми аналізували закупівлі, департаменту житлового господарства Вінницької міської ради, то учасники майже одні ті же самі штатні. І тут навіть не проблема міської ради, навіть проблема не тих, хто приймає участь. Тут проблема, що бізнес боїться іти, тому, що там всі свої, все захвачено, і працює стереотипне мислення. Хоча частково воно виправдане. Потрапити дуже складно. Складно виписувати документацію на закупівлі. Ті, хто це постійно робить, вони знають всі нюанси. Вони знають, як це правильно робити. Ті, хто тільки хоче зайти в цей бізнес в цей простір, їм треба десь навчитися. А навчитися немає де. Тому це – потрібно готуватись. Потрібно якусь програму, я так думаю, було б непогано напрацювати з міською радою якусь навчальну програму. І залучати бізнес більше до використання бюджетних коштів.


У нас був дуже гарний і позитивний досвід коли - Калинівська районна державна адміністрація проводила тендер на закупівлю вікон, в житлові будинки, що постраждали в наслідок вибухів. Загальна сума тендерів, 3 закупівлі були які ми описували, були на 13.6 мільйона гривень. І всі наші намагання тут на місцевому рівні, достукатися, що це дуже дорого, вартість одного вікна була закладена 2 тисячі 260 гривень за квадратний метр. Це було дуже дорого на нашу думку. При тому, що це вартість без монтажу. Відповідно до документації це - була вартість одного квадратного метра вікна.Ми проаналізували ціни на ринку. І писали всюди де тільки можна, в підсумку вартість вікна була знижена до 1 тисячі 460 гривень за квадратний метр. Тому ми вважаємо, що це для нас була велика перемога. Такі результати дійсно вони надихають щось робити. Але це не була робота одного чи двух якихось експертів, чи одної якоїсь організації. Це була інформаційна компанія, це була підтримка партнерських громадських організацій, це була підтримка активістів яким було не байдуже, що там буде відбуватися в Калинівці.

Коли пішла така суспільно-важлива тема, навіть в закупівлях, появився інтерес у людей. І ось такі приклади дуже важливо просувати, гарні практики. Де люди бачать реальний результат, і де люди розуміють, що ми дійсно можемо на щось впливати. Як це робити? А це робити можна коли ми об’єднуємося. Бо скільки ми не писали, то рівень сприйняття так само як у суспільстві, рівень сприйняття корупції він притупляється. Так само і у замовників. Рівень сприйняття наших листів притупляється. Коли пишемо тільки ми – це одне, і як би фахово ми не писали. Коли включаються активісти, інші громадські організації, партнери ЗМІ то це зовсім інший результат. Тому якщо ми хочемо говорити про гарні результати, про реальні зрушення. Тоді нам потрібно об’єднуватися розширюватися і тоді результати будуть гарні.




Ця публікація була підготовлена в рамках проекту "Просування реформ в регіони" за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Вінницького радіо-офісу реформ (Громадського центру євроінтеграції та розвитку українсько-польських зв’язків "Від Варти до Бугу"), який є автором матеріалу, і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.






Знайшли помилку в тексті? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter