dle бесплатно

В даному розділі публікуються матеріали, які були підготовлені в рамках  проекту "Просування реформ в регіони" за сприяння Європейського Союзу. Зміст цих матеріалів є виключною відповідальністю Громадського центру євроінтеграції та розвитку українсько-польських зв’язків "Від Варти до Бугу" (проект "Вінницький радіо-офіс реформ"), який є автором матеріалу, і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.

Основні принципи охорони здоров'я, які діють у Євросоюзі, є стратегічними і важливими для України


Гість радіопередачі "Європейські реформи: зворотній зв'язок" - Тетяна Постоловська, завідувачка Вінницького Центру планування сім’ї, лікар акушер-гінеколог, кандидат медичних наук.

Тема інтерв’ю: Україна відповідно Угоди про Асоціацію з ЄС має поступово наблизитись до принципів acquis ЄС в охороні здоров’я. Як сприймають ці зміни лікарі і жителі Вінниччини?






Повна версія радіопередачі: 

Україна підписала Угоду про Асоціацію з Європейським Союзом у березні 2014 року. Серед положень Угоди 17 нормативно-правових актів стосуються сфери охорони здоров’я. У цьому питанні Україні є чого повчитися у країн ЄС, які досягли зниження показника смертності на 6,7% за останнi 10 рокiв. На жаль, у нашiй країні цей  показник за останні 20 років збільшився на 12,7% i на сьогоднi дорiвнює 15,72 смертей на 1000 населення (9,7 у Європейському Союзi вiдповiдно).

Серед основних причин смертностi можна назвати наступнi: серцево-судинні захворювання (67.3% в Українi до 38.3% у ЄвроСоюзi вiдповiдно), онкологічні захворювання (13% до 25.8%), інфекційні захворювання (1.7% до 3.9%), зовнішні причини смерті (6.3% до 5.9%) i психічні захворювання (3% до 19.8%). Тривалість здорових років життя в Українi становить 51.35 рiк, у Європейському Союзi – 61.6.

Українці найчастіше помирають від серцево-судинних та цереброваскулярних захворювань (крововиливи в центральній нервовій системі, такі як інсульт), раку, хвороб обміну речовин. Окремою категорією є зовнішні причини смертності, їх частка складає 6,3% від загальної кількості причин.

Підписавши Угоду з ЄС, Україна взяла на себе зобов’язання до 2026 року оновнити національне законодавство у сфері охорони здоров’я (зокрема, за такими напрямками: інфекційні захворювання, онкологічні захворювання, система кровообігу, людські тканини, клітини та органи, психічне здоров’я (включаючи наркотичну залежність), попередження травматизму, боротьба з тютюнопалінням і вживанням алкоголю, пропагування здорового способу життя).

Про усе це нам розказала Тетяна Постоловська, завідувачка Вінницьким Центром планування сім"ї, лікар акушер-гінеколог, кандидат медичних наук:

- Державами членами європейського союзу досягнуто чималих успіхів в галузі захисту здоров'я своїх громадян. Необхідно сказати про те що одним з головних компонентів захисту здоров'я громадян тієї або іншої країни є тривалість життя населення, наявність людей з позитивним   демографічним приростом. І, безумовно, відсутність негативного демографічного показника, який на жаль є присутнім у нашій країні.

 Тривалість життя при народженні в країнах ЄС, з 1980 року збільшилося на 6 років. І в середньому для чоловіків на сьогоднішній день у країнах ЄС становить 74 роки, а для жінок становить приблизно 80,8  років. При цьому необхідно сказати про те, що в країнах ЄС, оцінюється  і тривалість здорового життя населення, яке являє собою наявність по суті робочого потенціалу даного суспільства. І тому в середньому для ЄС щоденна діяльність громадян, яка не обмежена проблемами, пов'язаними із захворюваннями, становить для жінок 61,3 року, а для чоловіків 60,1 року повноцінного здорового життя. 

Хочу зазначити, що такі показники відзначені в державах членах ЄС є, досить пріоритетними, і розроблялися не протягом одного року. І країни Європейського Союзу йшли до цього поступово. Необхідно відзначити пріоритетність здоров'я населення, при якому в країнах ЄС, безумовно орієнтуються  не на лікування захворювання, а на їх  попередження. І тому ті основні принципи, які створені і діють у Євросоюзі по охороні здоров'я, є, на мій погляд,  стратегічними і важливими, по суті і для України. Оскільки в нашій країні більшість ресурсів, задіяні саме на лікування хвороб, і лише невелика кількість по суті в нас приділяється профілактиці розвитку даних захворювань і збереженню здоров'я.

 Необхідно сказати про те,  що така концепція була прийнята не випадково. З огляду на низький рівень народжуваності та збільшення тривалості життя за розрахунками експертів, які займаються статистичними дослідженнями, до 2050 року призведе до збільшення кількості людей  старших 65 років на 70 відсотків. А старших 80 років на 170 відсотків. Безумовно це викличе зростання витрат на охорону здоров'я на 1 - 2 відсотки у валовому національному доході. І тому в сукупності є досить актуальним для Європейського Союзу.

Хочу наголосити, що концепції ЄС спрямовані на здорове старіння населення, яке повинне дотримуватися основних принципів профілактичної медицини. Це пов'язано зі зниженням фізичної активності населення, із традиційними методами здорового способу життя, яке спрямовано на зниження і відсутність вживання алкоголю, наркотиків і тютюну. І безумовно пов'язано з розвитком національних стратегій із поліпшення екології, і безпеки населення. 

Безумовно, важливим напрямком є розвитку геріатрії й паліативного  догляду. Також донорство крові, кліток, тканини й органів, які  є невід'ємною частиною по забезпеченню здоров'я літніх громадян суспільства, робочої сили й дій, спрямованих на збереження здоров'я дітей і молоді. 

Якщо розглядати концепцію нової системи громадського здоров'я, яка базується на сьогоднішній день на принципах децентралізації й субсидіарності, то необхідно сказати про те що реалізація цієї політики в сфері охорони громадського здоров'я, на регіональному рівні повинна базуватися на принципах самоврядування, яке дає можливість відповідати як санітарному, так і епідеміологічному благополуччю населення. І безумовно, відповідати Національній стратегії громадського здоров'я, яка передбачає дотримання цих принципів на місцевому рівні.

 Система громадського здоров'я  розбудовується в наступних стратегічних сферах. Насамперед  це нормативно - правова база, яка на сьогоднішній день в Україні відсутня. У тому аспекті біологічна безпека, розвитку національної системи крові, контроль над неінфекційними захворюваннями є  тими пріоритетними напрямками які повинні бути реалізовані в нормативно - правових актах нашої країни. 

Досить важливим аспектом у збереженні громадського здоров'я, є біологічна безпека.  Вона реалізується на принципах просвітництва,  боротьби, і профілактики з особливо небезпечними інфекціями. Створення так званого "біологічного щита" в глобальній системі циркуляцій інфекційних захворювань. Створення єдиної електронної системи спостереження за захворюваністю і можливості оперативного реагування у випадку епідеміологічної  небезпеки. 

Хочу сказати і про те, що система реалізації громадського здоров'я можлива тільки в тому випадку, коли буде комплексний підхід, який дає можливість людям зробити вибір у відношенні тих основних  стратегічних  напрямків, які будуть протидіяти неінфекційним захворюванням. І будуть спрямовані на  поліпшення якості життя населення.

 При цьому, необхідно наголосити про те, що найбільш важливими або пріоритетними моментами є подача інформації і знань населенню про навички та правдивої інформації про продукти харчування, які населення на тій  чи іншій території споживає. Повітря, яким люди дихають. Водойми, на яких населення або відпочиває, або використовує воду із цих джерел. І, безумовно, в цьому аспекті обов'язковим компонентом у реалізації цього напрямку, є інформування і знання населення, і правильна подача інформації.

 У національній концепції країн-держав членів Європейського Союзу, пріоритетним  напрямком є національна система крові. Вона передбачає рівний і своєчасний доступ громадян до якісних і безпечних компонентів крові та препаратів крові. Стратегія розвитку національної системи крові, передбачає розробку Дорожньої карти і її можливу імплементацію в країні, яка спрямована на можливість одержання заготовки, переробки, тестування й розподілу донорської крові та її компонентів, які відповідають клінічним можливостям для використання. У цьому аспекті важливим є створення національних трансфузіологічних центрів. Регіональних трансфузіологічних центрів, і їх філій. Також наявності банків крові. У цьому аспекті, згідно із національною концепцією, і концепцією європейського союзу, має бути присутнім Національний реєстр донорів крові, який дає можливість мати той основний базовий потенціал донорів, котрий необхідний для кожного регіону. При цьому національні центри, повинні бути укомплектовані сучасним устаткуванням. А також підготовленими фахівцями які дають можливість створення ефективної роботи даної системи.

Одним з додаткових напрямків які дають можливість суттєво впливати на стан громадського здоров'я, без сумніву є просвітництво. І в цьому аспекті безумовно є дуже важливим система проведення тренінгів для створення кваліфікованих кадрів в галузі суспільного здоров'я. Підготовки національних експертів які будуть брати участь у розробці  й супроводі просвітницьких програм.




Ця публікація була підготовлена в рамках проекту "Просування реформ в регіони" за сприяння Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Вінницького радіо-офісу реформ (Громадського центру євроінтеграції та розвитку українсько-польських зв’язків "Від Варти до Бугу"), який є автором матеріалу, і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.









Знайшли помилку в тексті? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter