Чим зумовлене різноманіття видів кімоно для єдиноборств?


Любителі східних бойових мистецтв помітні в першу чергу за специфічною екіпіровкою – кімоно. Купити кімоно можна у спеціалізованих магазинах, наприклад, за посиланням https://amunicia.com.ua/catalog/kimono 


А щоб правильно зробити вибір, необхідно ознайомитись із різновидами кімоно. 

Для кожного із єдиноборств використовуються окремі модифікації традиційної уніформи. Це пов'язано з різницею в техніці та тактиці ведення поєдинку: одяг має забезпечувати оптимальний комфорт, захищати від дрібних травм і сприяти вільному виконанню рухів, типових для того чи іншого виду бойової майстерності.

 

Види кімоно для найпоширеніших східних бойових мистецтв

  • Дзюдогі – для дзюдо. Такий костюм складається із уваги – спортивної куртки, дзбана або синтакі – широких спортивних штанів, і поясного елемента – обі. Матеріал пошиття повинен бути міцним та щільним, але при цьому - м’яким, щоб не натирати шкіру спортсмена.

  • Каратегі – для карате. Костюм включає вільну подовжену куртку і штани. На показові виступи носять  подовжені моделі із тонкої прилягаючої тканини, під час тренувань надягають варіанти із щільного і жорсткого матеріалу.
  • Айкідогі – для айкідо. Складається із куртки довжиною до середини стегна з широким запахом, яка заправляється в широкі штани (довжина – до середини литки), часто з додатковим ущільненням на колінній частині, і довгого пояса. Щільність матеріалу пошиття вища, ніж в екіпіровки каратистів, але нижча, ніж у форми для дзюдоїстів. Часто на айкідогі прикріплюється нашивка з іменем спортсмена або назвою його школи чи клубу.
  • Гі – для джиу-джитсу. В комплект входить куртка довжиною до стегон, і штани, довжина котрих повинна закінчуватись не далі, ніж за 5 см від щиколотки. Пояс має чорну або білу частини для розміщення страйпів. Гі шиють із м'якої плетеної тканини, в склад якої входять виключно нитки з натуральної бавовни.

 

Регламентація міжнародними стандартами

Зовнішній вигляд і фасон кімоно для певного виду єдиноборств у сфері професійного спорту диктується загальноприйнятими стандартами. Ці вимоги встановлюють міжнародні федерації, наприклад, «Міжнародна федерація дзюдо» і т.д. Для аматорських занять точне дотримання таких норм необов?язкове, однак на шляху до професійних висот слід обирати форму, яка повністю відповідає стандартизації.






Знайшли помилку в тексті? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter