Тростянчани домоглися припинення роботи спиртзаводу, що отруює повітря у селищі

20 червня, в облдержадміністрації відбулось засідання обласної комісії із техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Засідання стосувалося діяльності на території Тростянецької об’єднаної територіальної громади державного підприємства «Тростянецький спиртовий завод» – питання, яке набуло масштабів екологічної катастрофи, повідомляє прес-служба Вінницької ОДА.

Як зазначив перший заступник голови облдержадміністрації Андрій Гижко, з моменту відновлення роботи Тростянецького спиртового заводу у  2015 році жителі селища Тростянець неодноразово скаржилися на сморід та небезпечні викиди з підприємства.   

«Це питання не виникло вчора чи позавчора. Неодноразово жителі селища і навколишніх населених пунктів скаржилися на сморід та шкідливі випари. Особливо це відчутно в літні місяці. Цю проблему необхідно вирішувати цивілізовано, оскільки здоров’я людей і чисте довкілля важливіше за прибутки підприємства. Виробництво має бути не лише економічно доцільним, а й екологічно безпечним. Через відсутність належної фільтрації, випари від виробництва призводять до несприятливих наслідків для здоров'я громадян», – зауважив перший заступник голови облдержадміністрації Андрій Гижко.

Як зазначив посадовець, є кілька шляхів вирішення питання – підприємство добровільно зупиняє свою діяльність та надає доступ лабораторному центру МОЗ України до полів фільтрації, паралельно розробляється проект вирішення питання з правильною утилізацією відходів. Якщо ж порозуміння досягти не вдається, існує достатньо механізмів, аби зупинити роботу підприємства в примусовому порядку.

Андрій Гижко повідомив, що згідно доручення Прем’єр-Міністра України Володимира Гройсмана, відповідні служби виїдуть на місце, перевірять зазначену інформацію та, у разі виявлення загрози життю і здоров’ю громадян, спричинених діяльністю ДП «Тростянецький спиртовий завод», будуть вжиті невідкладні заходи реагування.

В ході засідання заслухано позицію керівництва підприємства. Так, представник підприємства запевнив, що на спиртзаводі зацікавлені у якнайшвидшому вирішенні цього питання, однак із закриттям підприємства не згодні.

Як зауважила голова Тростянецької ОТГ Людмила Червонецька, під час виробництва на спиртзаводі протягом доби утворюється 700 кубометрів барди – рідких відходів спирту, що доставляється по трубах на поля фільтрації, розташовані на північ від селища. Їх територія – понад 40 гектарів. Щодобово закачуються тонни органічних залишків, які гниють. Сморід, який від цього утворюється, зовсім несумісний із безпечною життєдіяльністю населення. Мешканці райцентру переконані, що оскільки відходи завод не очищує, процес бродіння продовжується, а з підвищенням температури повітря, вітром випаровування приносить до селища та навколишніх сіл.

«Уникнути неприємних запахів можна за рахунок переробки відходів, чи встановлення біогазової установки. Відходи не повинні зберігатися під відкритим небом, створюючи загрозу для життя і здоров’я людей. Якщо вже є нестерпний сморід, це означає перевищення допустимої норми парів сірководню в атмосфері. Це може викликати отруєння, задуху, чхання, нежить та алергію», – наголосила Людмила Червонецька.

В результаті засідання, прийнято рішення призупинити діяльність державного підприємства «Тростянецький спиртовий завод» до повного усунення наслідків екологічної катастрофи та вжиття заходів по усуненню всіх недоліків по переробці відходів, а також підготувати відповідні звернення до Міністерства АПК та «Укрспирту» щодо врегулювання даної проблеми. Керівництву ДП «Тростянецький спиртзавод» – забезпечити цілодобову охорону бардополів з метою недопущення потрапляння туди госфекальних стоків та сторонніх відходів. Лабораторному центру МОЗ України, Державній екологічній інспекції у Вінницькій області, Держпродспоживслужбі області здійснити забори проб води та повітря на бардополях і в межах санітарної захисної зони.

«За соціально-економічний розвиток у Вінницькій області відповідає обласна державна адміністрація. Це, в першу чергу, стан здоров’я людей, а вже потім – економічні показники. Жодні сплачені податки до бюджету чи відкриті робочі місця не варті життя та здоров’я людей», – резюмував перший заступник голови облдержадміністрації.