Іллінецька ОТГ приваблює туристів найстарішим в Європі метеоритним кратеромНа Вінниччині, в Іллінецькій ОТГ розпочали популяризацію найстарішого в Європі метеоритного кратера – Іллінецької астроблеми як туристичного об’єкта. Про це повідомляє Укрінформ. Про це йшлося днями під час семінару «Сільський і міський туризм на Вінниччині. Шляхи посилення співпраці між усіма зацікавленими сторонами», організованого Вінницьким Центром розвитку місцевого самоврядування Програми «U-LEAD з Європою» спільно з Департаментом міжнародного співробітництва та регіонального розвитку Вінницької ОДА, повідомила начальниця відділу інвестиційного розвитку та стратегічного планування Іллінецької ОТГ Тетяна Герман.
«На території нашої громади на межі з Липовецьким районом розташована Іллінецька астроблема – найстаріший у Європі метеоритний кратер ударно-вибухового типу. Ми хочемо його розвивати як потужний туристичний об’єкт. Перший етап вже пройдено – реалізовано проект вартістю 263 тис. грн, який дозволив там забезпечити охоронні заходи і створити поки що найпростіші об’єкти туристичної інфраструктури», - повідомила Герман.
За її словами, для реалізації цього проєкту Іллінецька ОТГ взяла участь в конкурсі проєктів розвитку тергромад і здобуті кошти разом із ресурсами місцевого бюджету спрямувала на облаштування туристичної інфраструктури кратера. Так, у 2018 році на місці падіння метеорита було здійснено комплекс охоронних заходів геологічної пам’ятки природи «Іллінецький кратер». Окрім того, створено оглядові майданчики та встановлено екскурсійний павільйон.
У зоні доступу туристів встановлені інформаційні стенди та вказівники українською та англійською мовами, підремонтували дорогу. Виготовили й «метеоритну» сувенірну продукцію.
Наразі основні відвідувачі «Іллінецького кратера» - школярі, офіційні делегації та науковці. Приїздять сюди також ті, хто практикує медитацію у «місцях сили» тощо. В Іллінецькій ОТГ прагнуть розширити коло відвідувачів геологічної пам’ятки. Тож планують залучити для популяризації метеоритного кратера грантові кошти.
Як повідомила Герман, наразі розглядаються креативні пропозиції з позиціонування астроблеми і визначення, який сегмент туристів громада хотіла б привабити. Про Іллінецький кратер
Іллінецька астроблема – це метеоритний кратер ударно-вибухового типу. Кратер утворився внаслідок зіткнення космічного тіла масою близько 40 млн тонн і діаметром 230—300 м із твердими породами українського кристалічного щита. Метеорит, який від тертя об атмосферу розігрівся до температури плавлення, внаслідок удару вибухнув. Вивільнену при цьому енергію можна порівняти з вибухом 120-мегатонної бомби. Первісний діаметр кратера — близько 7 км, а глибина — до 600—800 м. Вік усього комплексу, визначений калій-аргоновим методом, становить 420 млн років.
1. Ілліне́цький кра́тер — астроблема у Вінницькій області віком близько 420-430 млн років. Єдина з астроблем України, що частково виходить на поверхню Землі. Частину території астроблеми оголошено пам'яткою природи місцевого значення. Кратер лежить на 8 км на захід від міста Іллінці (40 км на південний схід від м. Вінниці) на межі Липовецького та Іллінецького районів між селами Лугова, Слобідка, Іваньки та Жорнище.
2. Іллінецький кратер – це не єдиний кратер на території України, їх є декілька. Але Іллінецький кратер по праву вважається найдревнішим кратером нашої країни.
3. Метеоритні кратери України: Найбільший кратер у Волинській області, Кримне. Його діаметр 45 км, а вік приблизно 65 млн років. Значно менший за своїми розмірами є Болтишський кратер, це Кіровоградська область. Діаметр кратера досягає 24 км, за віком 65 млн років. Як же не згадати про Оболонський кратер, який знаходиться в Полтавській області. Має солідний вік приблизно 170 млн років, діаметр 20 км. Тернівський кратер, який розташований у Кривому Розі, має діаметр всього 12 км, але його вік 280 млн років. Білилівський кратер, досягає 6,2 км в діаметрі, розташований в Житомирській області. Його вік 165 млн років. Ротмістрівський кратер утворився приблизно 120 млн років тому, в Черкаській області. Діаметр кратера досягає 2,7 км. У Кіровоградській області є унікальний Зеленогайський кратер, який складається з двох частин. Один має діаметр 2,5 км, а інший всього 800 м. Їхній вік близько 80 млн років.
4. У Вінницькому планетарії зберігається 3-кілограмовий уламок Іллінецького метеорита, його оцінили в 200 тисяч доларів.
5. Місцеві жителі збирають в кратері різні трави для чаю, вони запевняють, що цей чай має лікувальні властивості.
6. За підрахунками вчених, саме ядро метеорита в Іллінецькому кратері лежить приблизно на 700-метровій глибині. 7. За розрахунками вчених, метеорит, який утворив Іллінецький кратер, мав масу 40 млн тонн і діаметр близько 230-300 метрів. 8. Перші геологічні дослідження в долині річки Собик провів 1851 року професор К. Феофілактов, який відзначив існування там незвичної гірської породи, за зовнішнім виглядом відмінної від навколишніх гранітів. 1898 року результати перших петрографічних досліджень порід описав В. Ю. Тарасенко. Відповідні породи було визначено як ортофіри та вулканічні туфи, хоча існування вулкана (хай і давно згаслого) у зоні суцільного кристалічного щита було, щонайменше, дивним. На межі 1960-70-х років під час археологічних досліджень поблизу сел Жорнище й Лугова було виявлено давній кар'єр з видобутку, як тоді вважалося, вулканічного туфу, для виготовлення жорен. Було виявлено заготовки жорен, непридатні жорна та шестиметровий шар відходів їх виробництва. Розробку почали племена черняхівської культури і вона тривала (імовірно, з перервами) до монгольської навали. За сучасною термінологією, породу, яка має зовнішню подібність до вулканічного туфу, класифікують як зювіт[en] (брекчія, що складається зі скла та уламків інших порід і мінералів). Кілька жорен, знайдених на розкопках у Києві та датованих 1240 роком, було ідентифіковано як виготовлені з іллінецького кар'єру.
1973 року А. А. Вальтер та В. А. Рябенко за ознаками ударного метаморфізму мінералiв визначили метеоритне походження кратера. До також висновку незалежно дійшов В. Л. Масайтіс. Проте метеоритне походження кратера тривалий час залишалося дискусійним. 1975 року було відкрито так звані імпактні алмази, що утворилися з графіту порід мішені (алмаз-лонсдейлітові параморфози графіту) — друге у світі (після Попігайського кратера) відкриття алмазів у корінних породах. На місці кратера зафіксовано магнітну аномалію розміром 8×9 км (із центром поблизу с. Іваньки) та негативну гравітаційну аномалію діаметром близько 4 км. В імпактитах Іллінецького кратера виявлено підвищений, порівняно із земним, вміст нікелю та кобальту у співвідношеннях, характерних для порід, забруднених метеоритною речовиною. Це дало підстави остаточно ідентифікувати цю геологічну структуру як метеоритний кратер. Пізніше було виявлено незначне забруднення розплавів іридієм. |
|