ЯК ДОПОМОГТИ СЕРЦЮ ВІДНОВИТИСЯ ПІСЛЯ ІНФАРКТУ

Інфаркт —не привід «зав’язати» зі спортом, улюбленою роботою та активною діяльністю. За умови вчасного лікування та правильної реабілітації людина цілком здатна повернутися до повноцінного життя. Але як допомогти власному організму відновитися? Що саме і коли додати до реабілітаційної програми? На які відчуття в організмі зважати, щоб не нашкодити собі?Візьміть до уваги поради кардіолога!

Кардіореабілітація у три етапи

Вінничанці Вікторії* — 38 років. Пережитий інфаркт міокарда не позбавив її природного оптимізму, але змусив уповільнити темп життя та переглянути звички. Жінка визнає, що сама певною мірою допомогла хворобі вразити серце: кілька років жила у стані хронічного стресу, багато палила, працювала понаднормово ірідко мала достатній сон.

«Я почала свою реабілітацію з того, що вперше за багато років відмовилася від цигарок, — розповідає Вікторія.— Самодисципліна — важливий елемент відновлення організму після інфаркту. Формувати її треба ще у стаціонарі і не давати собі послаблення після «виписки». Той, хто нехтує дисципліною, часто має післяінфарктні ускладнення».

«Профілактика важкості розвитку інфаркту міокарда, його перебіг та поява ускладнень залежить від того, коли пацієнт звернувся до медичного працівника, — зауважує Олександр Откаленко, доцент кафедри внутрішньої медицини ВНМУ ім. М. І. Пирогова, кандидат медичних наук. — При інтенсивному болю в ділянці серця, який не минає в спокої і під дією нітрогліцерину, це треба зробити не пізніше 20 хвилин».

Першим етапом реабілітації кардіологи називають період у стаціонарі кардіоцентру. Він триває від 10 до 21 дня залежно від стану пацієнта. Завдяки постійному моніторингу роботи організму лікарі у цей час добирають індивідуальну відновлювальну терапію. Роль пацієнта — відповідально ставитися до рекомендацій, чітко виконувати їх і не нервувати.

«Наступний етап, стаціонарно-амбулаторний, триває в середньому до одного місяця. Виписаним з лікарні рекомендують супровід реабілітолога, оздоровлення у спеціалізованих санаторіях або центрах реабілітації кардіологічних пацієнтів, — пояснюєОлександр Откаленко. — Третій період у 2 місяці називають амбулаторним. Відновлення відбувається у домашніх умовах, але під контролем сімейного лікаря та кардіолога. Важливо у цей час дотримуватися медикаментозних призначень, режиму сну, харчування та фізичної активності, бути на постійному зв’язку зі своїми лікарями, вчасно повідомляти їм про зміни свого стану».

Корисний рух, безпечна активність та здоровий спосіб життя

Упродовж півроку від моменту, коли стався інфаркт, на його місці формується рубець. Організм у цей час гостро реагує на все, що з ним відбувається. Нашкодити природному процесу формування рубцяможе як недостатня, так і надмірна фізична активність.

«Кілька десятиліть тому пацієнтам після серцевої катастрофи рекомендували тривалий постільний режим, і це часто призводило до значних ускладнень: тромбозів різних локалізацій, пневмонії. Методи сучасної кардіохірургії дозволяють хворим на 2-3-й день сідати, а на 4-5-й день робити перші кроки лікарняною палатою. Важливий союзник здоров’я — піша хода у спокійному ритмі. Зазвичай вже на 10-15-й день ми рекомендуємо робити прогулянки у межах п’ятиста метрів на свіжому повітрі, — розповідає Олександр Откаленко. — А ось різкі рухи та надмірні фізичні навантаження у період до 6-ти місяців можуть викликати аневризму, тобто розтягнення несформованого рубця, та утворення тромбів. Обов’язковим чинником профілактики ускладнень ішемічної хвороби серця (а інфаркт міокарда є одним з них) є дотримання здорового способу життя. Відмовтеся від паління та алкоголю, нормалізуйте масу тіла. До медикаментозних рекомендацій належить обов’язковий довготривалий прийом препаратів, які запобігають тромбоутворенню у судинах, та ліпідознижувальних засобів».

Ці рекомендації зменшують ризик повторного інфаркту, набряку легень, розвитку серцевої недостатності або інсульту, поліпшують якість життя та подовжують його.

Отож, сконцентруйте увагу на власній емоційній та психологічній рівновазі та дозованих фізичних вправах. Попросіть рідних допомогти вам налагодити режим дня і уважно стежте за відчуттями в організмі!

На фото - Олександр Откаленко, доцент кафедри внутрішньої медицини ВНМУ ім. М. І. Пирогова, кандидат медичних наук.

ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ: 30 хвилин, щоб перевірити роботу серця. Безкоштовно!

Матеріал виготовлено в межах реалізації субпроекту "Складова розвитку системи охорони здоров’я Вінницької області, направлена на покращення медичної допомоги хворим із серцево-судинною патологією”.