dle бесплатно

Лабковський: Стежити, щоб дитина була одягнена і нагодована - це турбота, а не виховання


Сімейний психолог  з 30- літнім стажем розповідає про найважливіші речі, які ми часто випускаємо з уваги, намагаючись "виростити з дитини людину".

1. Будучи нещасними людьми, ви ніяк не зможете так вибудувати відносини з дитиною, щоб вона була щасливою. А якщо щасливі батьки, то спеціально й робити нічого не треба.

2. Багато хто вважає, що в них, у батьків, усе нормально, а проблеми тільки в їхніх дітей.

І дивуються, коли в одній родині виростають двоє зовсім різних дітей: один впевнений у собі, успішний, відмінник, а інший - закомплексований невдаха, що вічно ниє або проявляє агресію. Але ж це значить, що діти по-різному відчували себе в родині, і комусь із них не вистачило уваги. Хтось був більш чутливим і більше потребував  любові, а батьки цього не помітили.

3. Стежити за тим, щоб дитина була одягнена, взута і нагодована - це турбота, а не виховання. На жаль, багато батьків переконані, що турботи досить.

4. Як ви спілкуєтеся з дитиною у її дитинстві, так вона буде спілкуватись з вами у вашій старості.

5. Школа повинна навчити не стільки математики й літературі, скільки самого життя. Від школи важливо одержати не стільки теоретичні знання, скільки практичні навички: уміння спілкуватися, будувати відносини, відповідати за себе - свої слова і вчинки, вирішувати свої проблеми, домовлятися, розпоряджатися своїм часом… Саме ці навички допомагають упевнено почувати себе в дорослому житті й заробляти собі на життя.

6. Надмірні переживання дитини через погані оцінки - це тільки дзеркало реакції дорослих. Якщо батьки спокійно реагують на двійку або невдачі в спорті, іще на якісь збої, якщо батьки посміхаючись кажуть: "Мій хороший, не засмучуйся", то й дитина спокійна, стабільна, обов'язково вирівнюється у навчанні й знаходить справу, де у неї все виходить.

7. Якщо в початковій школі ваша дитина не справляється із програмою, якщо вам доводиться подовгу сидіти з дитиною над уроками - проблема не в дитині, а в школі. Складніше - не значить краще! Дитина не повинна перевтомлюватися, намагаючись наздогнати програму, складену педагогами. У першому класі на підготовку домашнього завдання повинно йти від 15 до 45 хвилин.

8. Карати дітей можна й іноді навіть необхідно. Але потрібно чітко розділяти дитину і її вчинок. Наприклад, ви заздалегідь домовилися, що до вашого приходу з роботи вона зробить уроки, поїсть і прибере за собою. І от ви приходите додому й бачите картину: обіду не торкалась, підручники явно не відкривалися, на килимі сміття валається, а дитина сидить носом у планшеті. Головне - у цей момент не перетворюватися у фурію, не кричати про те, що "у всіх діти як діти" і що з вашої дитини виросте нуль без палички. Без найменшої агресії підходите до дитини. Посміхаючись, обіймаєте її і кажете: "Я тебе дуже люблю, але планшета ти тиждень не одержиш". А кричати, ображати, ображатися і не розмовляти - от цього не треба. Дитина покарана відібранням гаджетів.

9. Кишенькові гроші повинні бути в дитини вже років із шести. Не великі, але регулярно видавані суми, якими вона розпоряджається сама. І дуже важливо, щоб гроші не стали інструментом для маніпуляції. Не треба контролювати, на що дитина їх витрачає, і ставити суму траншів у залежність від його успішності й поведінки.

10. Не треба за дітей проживати їхнє життя, вирішувати, що їм робити й що ні, вирішувати за них їх проблеми, тиснути  на них своїми амбіціями, очікуваннями, вказівками. Ви ж постарієте, як вони самі потім жити будуть?

11. В усьому світі вчитися в університети йдуть тільки найрозумніші і найбагатші. Інші йдуть працювати, шукати себе й заробляти на вищу освіту. А в нас що?..

12. Я проти постійного пильного контролю. Дитина повинна бути впевнена, що в родині її люблять, поважають, з нею рахуються і їй довіряють. От у цьому випадку вона не зв'яжеться з "поганою компанією" і уникне багатьох спокус, перед якими не можуть встояти однолітки з напруженою ситуацією в родині.

13. Коли я працював у школі, то в День знань говорив, що вчитися треба хоча б тому, що за роботу головою платять у багато разів більше, аніж  за фізичну працю. І що вивчившись, ви зможете працювати й одержувати гроші за те, що самі любите робити.

14. Безлад у кімнаті підлітка відповідає його внутрішньому стану. Так зовні виражається хаос у його душевному світі. Добре ще, якщо він миється… Вимагати "навести порядок" можна тільки, якщо речі дитини вивалюються за межі його кімнати.

15. Виховувати - не значить пояснювати, як треба жити. Це не працює. Діти розвиваються  тільки за аналогією. Що можна, а що не можна, як треба і як краще не чинити  діти розуміють не зі слів батьків, а винятково з їхніх вчинків. Простіше кажучи, якщо батько говорить, що пити шкідливо, а сам не просихає - існує багато шансів, що син стане алкоголіком. Це найяскравіший приклад, але більш тонкі речі діти вловлюють і переймають не менш чуйно.

16. Говорити з дітьми треба про життя взагалі, а не про те, як треба жити. Якщо ж батько може говорити з дитиною тільки про проблеми - проблема у нього самого.

17. Якщо дитина намагається маніпулювати дорослими - у неї просто невроз. І треба шукати його причину. Здорові люди не маніпулюють - вони вирішують свої проблеми, діючи прямолінійно.

18. У розмові з дитиною не критикуйтеїї, не торкайте її особистості, не виходьте за рамки аналізу її вчинків. Говоріть не про нього, а про себе. Не "ти - поганий", а "я думаю, ти погано вчинив". Використовуйте формулювання: "Мені не подобається коли ти…",  "Мені б хотілося, щоб…"

19. Дитина повинна відчувати, що батьки - це добрі, але сильні люди. Які можуть її захистити, можуть їй в чомусь відмовити, але завжди діють у її інтересах і, головне, дуже її люблять.
                                                                                                                                        Джерело




Знайшли помилку в тексті? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter