Імунолог Борис Донський: «Ми вже пройшли дві третини шляху до колективного імунітету»

Як порятунку усі земляни чекали вакцини, хоч критики іще до офіційного завершення розробниками перших вакцин проти коронавірусу, поширювали «жахливчики» про їх небезпечність, вживлювання через вакцини «чіпів», лякали людей непередбачуваними наслідками після отримання вакцини. І ось рубікон - вакцина вже в Україні, найпершими її отримають медики, військові, правоохоронці. Із захисниками України на передовій вакцинувався і Президент України Володимир Зеленський, як Головнокомандувач Зброй-них Сил. Першому вкололи привезену вакцину міністру охорони здоров’я Максиму Степанову. Про готовність вакцинуватись заявили очільник Вінницької ОДА Сергій Борзов. Ну а щодо широких верств населення, то кожен сам вирішує, чи буде він вакцинуватись, чи ні.

Нещодавно у соцмережах ладижинці відповідали на запитання про вакцинацію, де більшість учасників групи вказали, що ще не готові, чи ж навіть категорично проти зазначеної «ковідної» вакцини. Один з депутатів міської ради постив відверті фейки про вакцину. А ті ладижинці, які пов’язані із закордонними поїздками, обережно заявляють про готовність вакцинуватись.

У дискусіях ладижинці зазначають, що Вінниччина мала сумне лідерство в Україні за виявленими випадками, а в Ладижині два дні тому за добу виявили 18 випадків COVID-19, і вакцинуватися необхідно.

Інша колишня жителька міста, тепер мешканка Ізраілю, написала дуже емоційний пост, звертаючись до своїх колишніх земляків: «Опомнитесь!!!! Прививаться нужно!!! Иначе этой заразе конца не будет!!!!! Какая у вас прививка? Чья? У нас в стране Пфайзер и Мадерна. Прививаются очень многие. Есть единичные случаи реакций организма. Но в общем это спасение!!! Моя семья уже вся получила зеленый паспорт, а это значит, что гостиницы, музеи, театры для нас открыты».

То ж маємо ситуацію, коли через відсутність доступної інформації, а також через засилля різних фейків і маніпуляцій, людям легше вірити в різні теорії змови, ніж вмикати критичне мислення.

Аналітики МОЗу попереджали, що пік захворюваності на коронавірусну інфекцію припаде на кінець лютого-початок березня. І очікується, що після вакцинації підступний вірус піде на спад і до літа всі ми повернемось до звичного життя. 

Тож аби нам вистачило критичного мислення для ухвалення правильного рішення, журналісти L`News та Lada.FM в рамках прес-туру до Києва, який відбувся за сприяння спільного проекту Українського кризового медіацентру та Естонського центру східного партнерства, поспілкувались із Борисом Донським, лікарем-імунологом, старшим науковим співробітником Лабораторії імунології інституту педіатрії, акушерства і гінекології.

- Поки що ні. Ця пандемія досить оригінальна. Але не потрібно перебільшувати унікальність цього вірусу і цієї інфекції. І імунна пам’ять до нього формується так само, як і для всіх інших інфекцій. І імунність популяції так само накопичується. Причому ми дві третини шляху до колективного імунітету вже пройшли. Принаймні, серед киян середнього віку, які активно працюють, пересуваються містом, не самоізолюються, не уникають контактів,  мають імунність до коронавірусу 45 відсотків. Це - медпрацівники, медики нековідних закладів, приватних чи державних. Це люди, які мають більше контактів, і тут трохи більший відсоток, потрібно далі вивчати. Я не здивуюсь, що серед вчителів молодших класів відсоток іще більший. Але який він по Україні ми поки ще не знаємо. Бо для цього потрібно робити дослідження...

- Ні. І тепер для тих, хто іще не перехворів відкривається можливість... Іще місяців два тому я фаталістично до цього ставився, тому що шансів не перехворіти було дуже мало. Оскільки вже приблизно половина людей із мого оточення, а то і більше - перехворіло,

мені потрібно іще протриматися десь місяць-два, можливо три. І, в принципі, шанси дуже високі на те, що до літа ця пандемія суттєво спаде. То ж є шанс не перехворіти.

- Думаю. Тільки коли воно буде? Можливо черга підійде тоді, коли воно мені вже буде не потрібне. Оці пів мільйона доз вакцини, це 200 тисяч медиків будуть щеплені. Прекрасно. Наступне запитання, коли будуть наступні поставки? Бо крім медпрацівників в країні є великі групи ризику, це пацієнти похилого віку, які в першу чергу мають бути щеплені. Бо саме у цій віковій групі ми маємо найжахливіший перебіг і найбільше проблем. Саме в цій групі будь-яке щеплення будь-якої якості виправдане. Бо той побічний ефект, який може бути, повністю «з’їдається» таким позитивним ефектом, як порятунок життів.

- Як не дивно, але ставлення навіть краще, аніж ставлення до занадто суттєвого крену у напрямку гомеопатії чи імуномодуляції... Природна медицина – це певна ритуалізація нашого способу життя. Ми ж достеменно не віримо, що борщ з часником нас врятує від онкології, але людина використовує такі ритуальні страви, посилаючись на рецепти бабусі чи інших довгожителів...

Це покращує нам настрій. Крім того, для людини завжди приємно щось робити, думаючи, що вона чинить правильно. То краще хай вона сала з часником перед сном з’їсть, аніж побіжить в аптеку і накупить для себе чи дитини усілякої «хімії» і буде це вживати. Бо, на жаль, ця «хімія» - не вся крейда, деякі препарати справді працюють, впливають і псують імунну систему, так, що потім її важко привести до ладу.

Тільки що я записував лекцію до лікарів щодо імуностимуляторів та імуномодуляторів. І знайшов гарне пояснення: паралель імунної системи і нервової системи. Ми знаємо речовини, які підсилюють збудливість нервової системи, їх дуже багато, є легальні і є нелегальні. Скажіть, ці препарати покращують наше володіння англійською чи здатність розбиратись у математиці? Ні, вони погіршують функціонування нервової системи і під їх впливом навіть не варто за кермо сідати... Таким чином, щось підсилити ми можемо, але загальну функцію ми зіпсуємо, як от і з імунною системою. 

І щодо народної і нетрадиційної медицини. Я двічі був у Китаї. Одного разу мене запросили на сесію по традиційній китайській медицині. І мені сподобалось що вони не вважають це ненауковим. Тобто, є якійсь схеми лікування: женьшень, банки, є старовинні форми лікування, вважається, що вони допомагають... У Китаї ці методи досліджують науково. І виявилось, що із своїх традицій знаходять іноді абсолютно шкідливі способи лікування, і тоді відмовляються від них. А іноді знаходять досить цікаве використання рецептам з народної медицини і тоді народні способи лікування стають однимз варіантів терапії сучасної. Але потрібні дослідження.

Під час дитячої хвороби дуже часто використовуються протизапальні засоби. Власне, і дорослі цим часто «грішать»: у нас температура, нам потрібно на роботу... Що ми зазвичай робимо? П’ємо протизапальні засоби та йдемо на роботу. Нам здається, що ми вилікувались. А імунна система так не думає, вона - як робітник, який отримав завдання... Прийшов вірус і імунна система розплановує свої дії на 5-7 чи навіть 10 днів. Вона починає готуватись до ліквідації вірусу і раптом на початку цієї роботи їй скажуть, що все, закінчуй негайно і зараз. Випивши протизапальні препарати, ви припиняєте цей процес, забороняєте своєму імунітету готувати адекватну відповідь організму на інфекцію. А імунній системі, щоб усе було гаразд, необхідно дати час для підготовки адекватної відповіді! І саме на цій активній відповіді - перемогти вірус.

Але найголовніше, що після цього імунна система має сама за собою прибрати. Бо коли імунна система зупинилась у цьому апогеї, накопичується велика кількість реактивних клонів, клітин, які хочуть вбивати віруси чи бактерії, а ви це заборонили. Імунна система в ідеалі, коли побачить, що вже немає бактерій і вірусів, які викликали наше збудження, вона сама підчистить всі зайві клітини: одні будуть знищені, інші відправлені «в архів» на пам’ять. Але вона має прибрати все зайве. Бо тоді в організмі починають циркулювати активовані лімфоцити, які активно шукають, кого б їм іще вбити. І згодом, не знайшовши ворожих, знаходять інші підозрілі для них клітини. І, як правило, це клітини нашого організму, чи якійсь білки, на які не потрібно реагувати. Імунні клітини починають підозрювати пилок амброзії у патогенності, і відповідним чином реагувати. Або атакувати наші хрящі... Тобто, не можна дозволяти циркулювання великої кількості активованих клітин. Бо імунна система як рятує, так і вбиває, якщо вона втрачає над собою контроль.

- У нас багато людей думають, що перехворіли COVID-19, але насправді то міг бути сезонний грип. Відмовляючи у щепленні тим, хто переніс коронавірус, ми можемо відмовити і тим, кому невірно встановили діагноз. То ж від відсутності вакцини можуть постраждати люди, які думають, що вже мають імунітет. Тому зараз є експертна рекомендація, що людям, які перехворіли, рекомендується на півроку відтермінувати своє щеплення. Поки в першу чергу отримають вакцину ті, кому це щеплення потрібніше, ті, хто не перехворів коронавірусом. У подальшому, такі люди можуть за власним бажанням здати тест на рівень антитіл і переконатись, що вони справді перехворіли коронавірусом і їх імунітет все ще пам’ятає його. Або ж отримати  негативний результат, що буде свідчити, що вони не перехворіли взагалі, або що антитіл вже мало. І тоді, звичайно ж, їм варто робити щеплення. На моє переконання, в перший період люди, які перехворіли коронавірусом, мали б з гуманістичних переконань поступитись вакциною тим, хто ще не хворів. Бо імовірність їх повторної хвороби - мізерна, порівняно з тими, хто не хворів. А ті, хто не хворів із груп ризику мають колосальні шанси на суттєві проблеми зі здоров’ям. Тому зараз потрібно вакцинуватись.

Якби у нас зараз було вакцини, скільки потрібно, то ми б, як більшість країн, «не парились» із тестами на антитіла, ми б проводили вакцинацію по усіх вікових групах населення: спочатку 65+, далі 55+. І до літа б дійшли до повного щеплення населення.