Імунолог Борис Донський: «Ми вже пройшли дві третини шляху до колективного імунітету»


Пандемія COVID-19 розділила наш світ на «до» і «після». Ми повною мірою відчули, що таке обмеження у спілкуванні з рідними і друзями, дистанційна робота, або ж і її повна відсутність, неможливість подорожей... Локдаун змінила нова хвиля коронавірусу і нині знову говорять про можливі обмеження, бо навіть на Вінниччині вже є міста, що потрапили до так званої «червоної зони», там, де інфікування стрімко шириться.

Як порятунку усі земляни чекали вакцини, хоч критики іще до офіційного завершення розробниками перших вакцин проти коронавірусу, поширювали «жахливчики» про їх небезпечність, вживлювання через вакцини «чіпів», лякали людей непередбачуваними наслідками після отримання вакцини. І ось рубікон - вакцина вже в Україні, найпершими її отримають медики, військові, правоохоронці. Із захисниками України на передовій вакцинувався і Президент України Володимир Зеленський, як Головнокомандувач Зброй-них Сил. Першому вкололи привезену вакцину міністру охорони здоров’я Максиму Степанову. Про готовність вакцинуватись заявили очільник Вінницької ОДА Сергій Борзов. Ну а щодо широких верств населення, то кожен сам вирішує, чи буде він вакцинуватись, чи ні.

Нещодавно у соцмережах ладижинці відповідали на запитання про вакцинацію, де більшість учасників групи вказали, що ще не готові, чи ж навіть категорично проти зазначеної «ковідної» вакцини. Один з депутатів міської ради постив відверті фейки про вакцину. А ті ладижинці, які пов’язані із закордонними поїздками, обережно заявляють про готовність вакцинуватись.

У дискусіях ладижинці зазначають, що Вінниччина мала сумне лідерство в Україні за виявленими випадками, а в Ладижині два дні тому за добу виявили 18 випадків COVID-19, і вакцинуватися необхідно.

Інша колишня жителька міста, тепер мешканка Ізраілю, написала дуже емоційний пост, звертаючись до своїх колишніх земляків: «Опомнитесь!!!! Прививаться нужно!!! Иначе этой заразе конца не будет!!!!! Какая у вас прививка? Чья? У нас в стране Пфайзер и Мадерна. Прививаются очень многие. Есть единичные случаи реакций организма. Но в общем это спасение!!! Моя семья уже вся получила зеленый паспорт, а это значит, что гостиницы, музеи, театры для нас открыты».

То ж маємо ситуацію, коли через відсутність доступної інформації, а також через засилля різних фейків і маніпуляцій, людям легше вірити в різні теорії змови, ніж вмикати критичне мислення.

Аналітики МОЗу попереджали, що пік захворюваності на коронавірусну інфекцію припаде на кінець лютого-початок березня. І очікується, що після вакцинації підступний вірус піде на спад і до літа всі ми повернемось до звичного життя. 

Тож аби нам вистачило критичного мислення для ухвалення правильного рішення, журналісти L`News та Lada.FM в рамках прес-туру до Києва, який відбувся за сприяння спільного проекту Українського кризового медіацентру та Естонського центру східного партнерства, поспілкувались із Борисом Донським, лікарем-імунологом, старшим науковим співробітником Лабораторії імунології інституту педіатрії, акушерства і гінекології.

Імунолог Борис Донський: «Ми вже пройшли дві третини шляху до колективного імунітету»Чи існує колективний імунітет проти СOVID-19?

- Поки що ні. Ця пандемія досить оригінальна. Але не потрібно перебільшувати унікальність цього вірусу і цієї інфекції. І імунна пам’ять до нього формується так само, як і для всіх інших інфекцій. І імунність популяції так само накопичується. Причому ми дві третини шляху до колективного імунітету вже пройшли. Принаймні, серед киян середнього віку, які активно працюють, пересуваються містом, не самоізолюються, не уникають контактів,  мають імунність до коронавірусу 45 відсотків. Це - медпрацівники, медики нековідних закладів, приватних чи державних. Це люди, які мають більше контактів, і тут трохи більший відсоток, потрібно далі вивчати. Я не здивуюсь, що серед вчителів молодших класів відсоток іще більший. Але який він по Україні ми поки ще не знаємо. Бо для цього потрібно робити дослідження...

- А ви уже перехворіли ковідом?
- Ні. І тепер для тих, хто іще не перехворів відкривається можливість... Іще місяців два тому я фаталістично до цього ставився, тому що шансів не перехворіти було дуже мало. Оскільки вже приблизно половина людей із мого оточення, а то і більше - перехворіло,
мені потрібно іще протриматися десь місяць-два, можливо три. І, в принципі, шанси дуже високі на те, що до літа ця пандемія суттєво спаде. То ж є шанс не перехворіти.

- Щеплення не думаєте робити?
- Думаю. Тільки коли воно буде? Можливо черга підійде тоді, коли воно мені вже буде не потрібне. Оці пів мільйона доз вакцини, це 200 тисяч медиків будуть щеплені. Прекрасно. Наступне запитання, коли будуть наступні поставки? Бо крім медпрацівників в країні є великі групи ризику, це пацієнти похилого віку, які в першу чергу мають бути щеплені. Бо саме у цій віковій групі ми маємо найжахливіший перебіг і найбільше проблем. Саме в цій групі будь-яке щеплення будь-якої якості виправдане. Бо той побічний ефект, який може бути, повністю «з’їдається» таким позитивним ефектом, як порятунок життів.

- Не про «ковідні», а взагалі: нині на хвилі пандемії підіймаються питання доцільності щеплень. Які щеплення людині доречно робити систематично? Не за календарем, як дітям, а всім дорослим? Приміром, дехто тільки в дорослому віці дізнається про щеплення від пневмококів, яке може слугувати як одна зі ступенів захисту від ковіду?

- Це щеплення тепер є у календарі, його туди ввели 4-5 років тому. Звичайно цього календаря дотримуються мами, які водять дітей на щеплення. Але, коли людина стає дорослою, корисно було б повторити цей календар, тому що раніше вакцини виробляли більш «жорсткі».

РЕВАКЦИНАЦІЯ ПОТРІБНА

Тепер вакцини більш легенького формату, і пам’ять на них не така тривала, як на оті, радянські препарати. Тому раз на 5-10 років варто провести ревакцинацію. Кір, краснуха, дифтерія... Тим більше, якби у нас періодично не було цих спалахів інфекції, можна було б не робити дорослому населенню ревакцинацію. Але, коли вони періодично бувають, то шанси у вас в дорослому віці зустрітися з хворобою все ж таки реальні, а в певної частини населення до дорослого віку імунна пам’ять ослаблена, тому робити ревакцинацію потрібно. Із некалендарних щеплень, я б рекомендував для дівчат щеплення проти папіломавірусу, бо шанс на рак шийки матки досить реальний і головне, що таких випадків все більше і більше. І до того часу, коли наші діти стануть дорослими, це вже буде досить суттєвий відсоток і краще було б зараз навіть за свої гроші позбавити себе чи свою дитину в майбутньому такого нещастя.

Варто проводити вакцинацію проти грипу для людей, які мають активні контакти. Для людей, які належать до якихось груп ризику щеплення проти грипу краще зробити, аніж не зробити...

Я згоден, що низьку ефективність таких щеплень, як проти грипу, іноді використовують, як спростування щеплення. Але це так само, як ви страхуєте свою автівку, і жодного разу не потрапивши у ДТП, потім кажете страховій фірмі що, мовляв, ви мене обдурили, ваш поліс неефективний... У ДТП я не потрапив, мені не було сенсу купувати поліс. Тобто, найгірше, що із вами станеться, це те, що ви зробите щеплення і воно не буде вам потрібне. Ви не захворієте.

- Ваше ставлення до нетрадиційної медицини?

- Як не дивно, але ставлення навіть краще, аніж ставлення до занадто суттєвого крену у напрямку гомеопатії чи імуномодуляції... Природна медицина – це певна ритуалізація нашого способу життя. Ми ж достеменно не віримо, що борщ з часником нас врятує від онкології, але людина використовує такі ритуальні страви, посилаючись на рецепти бабусі чи інших довгожителів...

Це покращує нам настрій. Крім того, для людини завжди приємно щось робити, думаючи, що вона чинить правильно. То краще хай вона сала з часником перед сном з’їсть, аніж побіжить в аптеку і накупить для себе чи дитини усілякої «хімії» і буде це вживати. Бо, на жаль, ця «хімія» - не вся крейда, деякі препарати справді працюють, впливають і псують імунну систему, так, що потім її важко привести до ладу.

Тільки що я записував лекцію до лікарів щодо імуностимуляторів та імуномодуляторів. І знайшов гарне пояснення: паралель імунної системи і нервової системи. Ми знаємо речовини, які підсилюють збудливість нервової системи, їх дуже багато, є легальні і є нелегальні. Скажіть, ці препарати покращують наше володіння англійською чи здатність розбиратись у математиці? Ні, вони погіршують функціонування нервової системи і під їх впливом навіть не варто за кермо сідати... Таким чином, щось підсилити ми можемо, але загальну функцію ми зіпсуємо, як от і з імунною системою. 

І щодо народної і нетрадиційної медицини. Я двічі був у Китаї. Одного разу мене запросили на сесію по традиційній китайській медицині. І мені сподобалось що вони не вважають це ненауковим. Тобто, є якійсь схеми лікування: женьшень, банки, є старовинні форми лікування, вважається, що вони допомагають... У Китаї ці методи досліджують науково. І виявилось, що із своїх традицій знаходять іноді абсолютно шкідливі способи лікування, і тоді відмовляються від них. А іноді знаходять досить цікаве використання рецептам з народної медицини і тоді народні способи лікування стають однимз варіантів терапії сучасної. Але потрібні дослідження.

ЧОЛОВІКИ МЕНШЕ ХВОРІЮТЬ, АЛЕ ВАЖЧЕ ПЕРЕНОСЯТЬ КОРОНАВІРУС

- Навіть медики іноді позначають, що від гарного настрою залежить ефективність лікування. Як ви можете пояснити вплив настрою?

- Якщо людині дуже погано, у неї, як правило, дуже поганий настрій. Настрій - це візуалізація людиною здоров’я і свого біологічного ресурсу. Люди, які зранку бігають навколо будинку, здоровіші, ніж ті, хто в цей час лежить в ліжку з головним болем. Не тому, що вони бігають, а тому що їх рівень здоров’я дозволяє їм у гарному настрої прокинутися, встати і пробігтися на природі. Тобто, причина і наслідок. Люди мають кращий настрій, бо їм не так зле. Не настрій лікує, а настрій є результатом непоганого самопочуття чи впевненості в собі, відсутності паніки, відсутності стану, який лякає і ви не можете зрозуміти, що сталось. Якщо у вас гарний настрій, то нервова система тримає під контролем організм, значить організм не дає такої неприємної інформації, від якої ви б почали панікувати.

А щодо сильної чи слабкої імунної системи, то такого не буває. Кожна імунна система кожної людини має свої особливості. В чомусь вона сильніша, ніж у іншого, а в чомусь, саме за рахунок цього, вона слабкіша. Наша акцентуація і наша сила в чомусь одному, завжди є нашою слабкістю в іншому. Якщо ми дуже якісно розпізнаємо вірусні антигени і ніколи не хворіємо, це може бути частково причиною більш тяжкого перебігу бактеріального захворювання. Тому що наша імунна система настільки звикла, як то мовиться, рубати з плеча, що не вміє маневрувати. Вона звикла, що все вирішується за один раз. Прийшла бактерія чи вірус, її розпізнали і вбили. А якщо за один раз цього не відбувається, імунна система підсилюється. Вона не звикла відступати і переводити процесу хронічну фазу, не звикла відтерміновувати одужання. Тому така імунна система може навіть сама собою спричинити більше проблем при захворюванні. Така людина буде інфікуватися рідше, але переносити хворобу набагато важче. Приміром, у чоловіків набагато більш інтенсивна і прямолінійна вроджена імунна система, чоловіки менше хворіють, але тяжче переносять коронавірусну інфекцію і серед них більша смертність.

- Ви імунолог. Можете дати пораду нашим слухачам і читачам, як працювати з імунною системою. Щоб вона була маневреною. Що потрібно людині, щоб правильно нарощувати імунітет?

- Таке питання ставлять найчастіше, але на нього майже немає відповіді. Імунна система слугує для захисту організму. Дуже несправедливий вислів Ніцше про те, що все, що не вбиває, робить нас сильнішими. Це абсолютно не так. Кожна хвороба залишає певний шрам на тілі імунної системи. Так, це певний досвід імунітету проти цієї хвороби, її вона вже ніколи не повторить. Однак, кожна важка хвороба наносить певний удар по імунній системі, по її саморегуляції. І вона або впоралася, або ж починає гірше працювати. Тому увесь цей перелік дитячих щеплень створений для того, щоб діти здобували імунний досвід не із хвороб. Бо, в принципі, більшість цих хвороб не смертельні і діти їх можуть перенести, однак, якщо дитина всіма цими хворобами перехворіє, то вже зіпсує ресурс своєї імунної системи, а їй же іще жити і жити! В такому випадку імунна система цієї дитини досить скоро почне давати збої і проблеми. Тому вакцинація не порятунок від хвороби, від якої, навіть, не помирають. Будь-яка хвороба залишає суттєве пошкодження в імунній системі.

Друге це те, що імунна система - є частиною організму. Якщо організму зле, то і імунна система буде в такому ж самому стані. Для неї також потрібні вітаміни, мікроелементи, здорове харчування, фізичні навантаження, вправи, рослинні волокна... Це для неї, як базис, вона без цього також жити не може. То ж я хочу сказати не як її покращити, а як не псувати.

ПОТРІБНО НЕ ПОКРАЩУВАТИ ІМУННУ СИСТЕМУ, А КРАЩЕ НЕ ПСУВАТИ ЇЇ

Під час дитячої хвороби дуже часто використовуються протизапальні засоби. Власне, і дорослі цим часто «грішать»: у нас температура, нам потрібно на роботу... Що ми зазвичай робимо? П’ємо протизапальні засоби та йдемо на роботу. Нам здається, що ми вилікувались. А імунна система так не думає, вона - як робітник, який отримав завдання... Прийшов вірус і імунна система розплановує свої дії на 5-7 чи навіть 10 днів. Вона починає готуватись до ліквідації вірусу і раптом на початку цієї роботи їй скажуть, що все, закінчуй негайно і зараз. Випивши протизапальні препарати, ви припиняєте цей процес, забороняєте своєму імунітету готувати адекватну відповідь організму на інфекцію. А імунній системі, щоб усе було гаразд, необхідно дати час для підготовки адекватної відповіді! І саме на цій активній відповіді - перемогти вірус.

Але найголовніше, що після цього імунна система має сама за собою прибрати. Бо коли імунна система зупинилась у цьому апогеї, накопичується велика кількість реактивних клонів, клітин, які хочуть вбивати віруси чи бактерії, а ви це заборонили. Імунна система в ідеалі, коли побачить, що вже немає бактерій і вірусів, які викликали наше збудження, вона сама підчистить всі зайві клітини: одні будуть знищені, інші відправлені «в архів» на пам’ять. Але вона має прибрати все зайве. Бо тоді в організмі починають циркулювати активовані лімфоцити, які активно шукають, кого б їм іще вбити. І згодом, не знайшовши ворожих, знаходять інші підозрілі для них клітини. І, як правило, це клітини нашого організму, чи якійсь білки, на які не потрібно реагувати. Імунні клітини починають підозрювати пилок амброзії у патогенності, і відповідним чином реагувати. Або атакувати наші хрящі... Тобто, не можна дозволяти циркулювання великої кількості активованих клітин. Бо імунна система як рятує, так і вбиває, якщо вона втрачає над собою контроль.

ТІ, ХТО ПЕРЕХВОРІВ КОРОНАВІРУСОМ, МАЛИ Б ПОСТУПИТИСЬ ВАКЦИНОЮ 

- Чи потрібно думати про щеплення людям, які вже перехворіли коронавірусом?

- У нас багато людей думають, що перехворіли COVID-19, але насправді то міг бути сезонний грип. Відмовляючи у щепленні тим, хто переніс коронавірус, ми можемо відмовити і тим, кому невірно встановили діагноз. То ж від відсутності вакцини можуть постраждати люди, які думають, що вже мають імунітет. Тому зараз є експертна рекомендація, що людям, які перехворіли, рекомендується на півроку відтермінувати своє щеплення. Поки в першу чергу отримають вакцину ті, кому це щеплення потрібніше, ті, хто не перехворів коронавірусом. У подальшому, такі люди можуть за власним бажанням здати тест на рівень антитіл і переконатись, що вони справді перехворіли коронавірусом і їх імунітет все ще пам’ятає його. Або ж отримати  негативний результат, що буде свідчити, що вони не перехворіли взагалі, або що антитіл вже мало. І тоді, звичайно ж, їм варто робити щеплення. На моє переконання, в перший період люди, які перехворіли коронавірусом, мали б з гуманістичних переконань поступитись вакциною тим, хто ще не хворів. Бо імовірність їх повторної хвороби - мізерна, порівняно з тими, хто не хворів. А ті, хто не хворів із груп ризику мають колосальні шанси на суттєві проблеми зі здоров’ям. Тому зараз потрібно вакцинуватись.

Якби у нас зараз було вакцини, скільки потрібно, то ми б, як більшість країн, «не парились» із тестами на антитіла, ми б проводили вакцинацію по усіх вікових групах населення: спочатку 65+, далі 55+. І до літа б дійшли до повного щеплення населення.

- А що робити з критичним ставленням до вакцинації українців? Вони начитаються в інтернеті жахів і вважають, що вакцина це – зло…

- А хто пише в інтернеті? Завдяки кому люди почали вірити в пласку землю і у теорію змов? Ви, журналісти, маєте також мати професіоналізм, професійну етику і доносити людям правдиву інформацію. Боротися з людьми, які з якихось причин розповсюджують фейки. Бо починалося все, як якась смішна «хохма», мовляв, давайте запустимо в мережу якусь байку, подивимось повірять чи ні? І виявляється, що якась частина населення починає у це вірити. І передавати іншим, мовляв, я про це читав в інтернеті! Це як реалістична постановка твору Уеллса про Марс, через яку багато хто повірив у існування марсіан... Пам’ятайте, що будь-яка неперевірена, смішна, «прикольна» інформація, хайповий заголовок може дуже нашкодити людям. Є частина суспільства, які малокритичні до того, що вони читають... Завжди в роботі своїй враховуйте наявність такого сегменту.






Знайшли помилку в тексті? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter