Понеділок, 20 березня - День весняного рівнодення


У 2023 році весняне рівнодення настане 20 березня о 23:24 за Київським часом.
В астрономічному сенсі весняне рівнодення є миттю, коли Сонце у своєму русі екліптикою перетинає небесний екватор, а день та ніч практично зрівнюються за тривалістю. Від дати весняного рівнодення Північна півкуля Землі починає більше нахилятися до Сонця, тому збільшується світловий день та підвищується атмосферна температура. Ця подія знаменує пробудження природи від зимового сну та початок теплого й родючого  сезону. Спостереження за рухом Сонця завжди було важливим для життя людства. Небесне розташування світила сповіщало людям про зміну сезонів,  тому серед артефактів давніх цивілізацій є чимало сонячних календарів у вигляді мегалітичних споруд. Вони є свідками вшанування Дня весняного рівнодення нашими далекими предками.  ПІРАМІДА МАЙЯ. СТОУНХЕНДЖ. ГРІАНАН. ХРАМОВИЙ КОМПЛЕКС МНАЙДРА.

Народи північної Європи в час весняного рівнодення вшановували Еостру — богиню світанку, починань та плодючості. В ході святкувань розпалювали вогнища та збирали цілющу росу. Вважають, що саме від цього язичницького свята беруть початок традиції фарбувати яйця в яскраві кольори та ліпити з тіста фігурки кроликів. Згодом вони стали відомими нам Великодніми звичаями.

Для давніх слов’ян весняне рівнодення теж розпочинало новий рік. Це було тривале святкування протягом двох тижнів, яке присвячувалося зустрічі весни та проводам зими. Закликаючи весну, люди випікали з тіста жайворонків, а в ритуальних вогнищах спалювали опудало Морени — богині смерті та зими. Особливо вшановували богів Ярила та Лелю, які були втіленням відповідно сонця й весни.

Коли в значній частині світу християнство замінило собою язичницькі вірування, весняне рівнодення стало відправною точкою у визначенні дати Великоднього свята — воскресіння Христа після розп’яття. В 325 році перший великий християнський собор в Нікеї постановив, що Великдень слід завжди відзначати в неділю, наступну за першим повним місяцем після весняного рівнодення. 

Всесвітній день Землі
Щорічно 20 чи 21 березня відзначається актуальне й важливе свято – Всесвітній день Землі. Дата святкування обрана на честь весняного рівнодення.

Міжнародний день щастя
20 березня кожного року світ відзначає молоде, проте важливе свято – Міжнародний день щастя. Подію започаткувала Організація Об’єднаних Націй 28 червня 2012 року.  З ініціативою створення Дня щастя виступив Джейм Ілайен у 2011 році, одразу зазначивши, що день весняного рівнодення як мить відновлення дуже підходить для святкування. Генеральна Асамблея ООН  встановила відзначення Міжнародного дня щастя з метою нагадати урядовим організаціям, що під час визначення показників добробуту нації важливо враховувати рівень щастя, бо виключно економічні показники не відображають реальності.
ЩО Ж МОЖЕ ЗРОБИТИ НАС ЩАСЛИВІШИМИ?
Вчені запевняють, що жовтий та зелений колір, аромат квітів, свіже повітря, мандрівки, позитивна музика, дарування подарунків, улюблене хобі та багато іншого. Задоволеність життям підвищує імунітет та покращує здоров’я в цілому.

Щорічно 20 березня відзначається Всесвітній день здоров’я ротової порожнини. Свято започаткувала Всесвітня стоматологічна федерація у 2007 році в Дубаї.

20 березня кожного року відзначається Міжнародний день французької мови. Подію започаткувала Організація Об’єднаних Націй у 2010 році.


Події
1883 — підписана Паризька конвенція про охорону промислової власності, одна з перших та найважливіших у цій галузі.
1916 — Альберт Ейнштейн опублікував свою загальну теорію відносності
1917 — українського історика Михайла Грушевського обрано головою Центральної Ради.
1956 — проголошено незалежність Тунісу.
1991 —  створено Національний банк України
2007 — вийшла комп'ютерна гра S.T.A.L.K.E.R. українського розробника GSC Game World.
2015 — повне сонячне затемнення, рівнодення та супермісяць відбулися в один день.
2018 — Україна і Катар підписали угоду про безвізовий режим

Народились
1639 — Іван Мазепа, український військовий, політичний і державний діяч, Гетьман Війська Запорозького, очільник Гетьманщини.
1898 — Микола Бриммер, український художник-графік, ксилограф, книжковий ілюстратор.
1899 — Аркадій Любченко, український письменник, редактор.
1915 — Святослав Ріхтер, український піаніст-віртуоз.
1925 — Девід Воррен, австралійський науковець, винахідник бортового самописця.


Іменини: Василь, Павло, Євген, Нестор, Мотря, Марія, Омелян, Лаврентій




Знайшли помилку в тексті? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter