Офіційна сторінка ТРК "Подільські комунікації"
Офіційна сторінка ПП "Медіа Дністер"
Продається кафе в Оляниці
П’ятниця, 28 квітня - День охорони праці в Україні День охорони праці в Україні святкують 28 квітня з 2006 року. Свято бере початок із Всесвітнього дня охорони праці.
Значну частину нашого життя ми віддаємо роботі, тому дотримання умов безпеки на робочому місці — завжди актуальна тема, яка стосується кожного. Під час роботи ми не маємо втрачати свою працездатність та шкодити здоров’ю, але, на жаль, навіть в XXI столітті нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання призводять до вражаючої кількості загиблих і постраждалих. Щоб привернути увагу до цієї проблеми, Міжнародною організацією праці в 2003 році засновано Всесвітній день охорони праці. Також це день вшанування пам’яті людей, які втратили життя на своєму робочому місці.
НЕБЕЗПЕЧНА ПРАЦЯ
До початку промислової революції люди здебільшого заробляти на життя сільським господарством або домашнім виробництвом товарів. З другої половини XVIII століття розвиток машинного обладнання і виробничих процесів змусив людство рухатися в напрямку масового виробництва, а отже, й заводської системи праці.
Почався цей рух з Великобританії, хоч дуже швидко розповсюдився й на інші країни.
Нестачі в робітниках підприємства не відчували, тож для фабрикантів ці люди були всього лиш дешевою робочою силою. Про їхню безпеку ніхто особливо не турбувався, при цьому тривалість робочого дня складала від 12 до 18 годин. Такий режим був дуже виснажливим, а умови праці — часто небезпечними. Багато людей гинули й отримували каліцтва просто на робочому місці, проте їм дуже легко знаходили заміну.
Також підприємцям вигідно було використовувати дитячу працю, адже платити дітям можна було ще менше, ніж дорослим. Діти не мали досвіду й обережності, властивої дорослим робітникам, тому особливо часто травмувалися та гинули при роботі з рухомими механізмами.
Хімічні речовини теж становили велику небезпеку, наприклад, малолітні робітники сірникових фабрик труїлися фосфорними випарами, на склодувних заводах отримували опіки та травми очей, а на гончарних підприємствах дихали шкідливим пилом, який спричиняв легеневі захворювання. Тому багато з тих, хто працював з дитинства (а тоді трудову діяльність часто починали з 6-річного віку), через професійні захворювання не доживали навіть до 25 років.
ПОЧАТОК ЗМІН
Зрештою, така ситуація все більше обурювала суспільство. В 1802 році британським парламентом прийнято «Закон про здоров’я й моральність учнів», який стосувався ткацьких фабрик і обмежував робочий день дітей та підлітків 12-ма годинами, а також регламентував забезпечення дітей одягом, місцем для ночівлі, їх навчання основам грамоти та християнської релігії.
Про те, якими жахливими були умови праці, свідчать пункти закону, які приписували зробити вікна та вентиляційні отвори у виробничих приміщеннях, а також дезінфікувати цехи не рідше двох разів на рік. Попри те, що цього закону не дотримувалися на регулярній основі, він став прецедентом для подальших змін.
«ЗАКОН ПРО ФАБРИКИ»
В 1833 році у Великобританії прийняли «Закон про фабрики», який поширював дію 12-годинного робочого дня на неповнолітніх робітників будь-яких підприємств і забороняв роботу дітей до 9 років. Та найважливішим нововведенням стали так звані фабричні інспектори, яким надавався доступ на підприємства.
Спершу основним обов’язком цих інспекторів було слідкувати за умовами дитячої праці. Проте в суспільстві зростало прагнення до благополуччя всіх робітників, набирав обертів рух за скорочення робочого дня, стали популярними романи Чарльза Діккенса, в яких описувалися нелюдські умови на виробництві. Тому закон було розширено для захисту майже всіх працівників, при цьому роль інспекторів полягала не тільки в спостереженнях, а й у наданні консультацій.
В 1840 році у Великобританії створено Королівську комісію для вивчення умов праці в гірничій промисловості. В результаті в 1842 році прийнято Закон про вугільні шахти, який заборонив працю під землею жінок і дітей.
ОХОРОНА ПРАЦІ В УКРАЇНІ
В Україні, як в незалежній державі, охорона праці почала свій відлік з 1992 року, коли було прийнято закон «Про охорону праці». Проте через складну загальноекономічну ситуацію умови праці на багатьох підприємствах нашої країни досі не відповідають міжнародним стандартам, внаслідок чого рівень травматизму на робочому місці та професійних захворювань є дуже високим.
День хімічної безпеки відзначається кожного року 28 квітня.
Міжнародний день пам'яті всіх жертв праці проводять 28 квітня, одночасно з Днем охорони праці. Пам'ятну дату засновано після розголосу кількості осіб, які загинули під час виконання посадових обов’язків: щодня на роботі вмирає 5-6 тисяч людей.
День читання великої поезії відзначається кожного року 28 квітня. Свято прийшло до нас із США. У цій країні весь квітень присвячено поезії. 28 квітня вшановують мистецтво поезії та відомих поетів, які написали великі твори.
День біологічного годинника проводять 28 квітня. Традиція відзначати це свято родом з США. Історія заснування невідома, але день має велику цінність, змушуючи людей прислухатися до свого організму.
День обізнаності про недіагностованих дітей — це щорічний захід, який проходить в останню п’ятницю квітня та спрямований на підвищення обізнаності про проблеми, з якими стикаються діти та сім’ї, уражені недіагностованими генетичними захворюваннями.
Всесвітній день жіночого здоров’я – це щорічна подія, яка проходить у останню п'ятницю квітня і спрямована на сприяння здоров’ю та добробуту жінок у всьому світі.
Події
1220 — Закладено перші камені до фундаменту кафедрального собору в Солсбері — одного з найдавніших і найгарніших в Королівстві Англія.
1563 — Першодрукарі Іван Федоров та Петро Мстиславець розпочали друк першої книги.
1621 — українські православні священники написали «Протестацію», в якій обґрунтували правомірність відновлення православної ієрархії.
1635 — Укладено воєнний союз між Францією і Швецією.
1686 — Опублікований перший том фундаментальної праці Ісаака Ньютона «Принципи».
1709 — Шведські війська Карла XII та українського гетьмана Івана Мазепи рушили на облогу Полтави
1784 — Винахідники Лонуа та Ж. Б'єнвеню у Франції продемонстрували першу офіційно визнану рухому модель гелікоптера.
1814 — Наполеон відправився в заслання на острів Ельба.
1910 — У ніч з 27 на 28 квітня Клод Грехем-Уайт здійснив перший у Великій Британії зареєстрований нічний політ на аероплані.
1914 — У США запатентований повітряний кондиціонер.
1918 — Командування півмільйонного угрупування австро-німецьких військ, що зайняло Україну, припинило засідання Української Центральної Ради, яка саме обговорювала проєкт конституції УНР.
1919 — Паризька мирна конференція прийняла Статут Ліги Націй.
1919 — У Рівному отаман Оскілко здійснив спробу перевороту проти Директорії УНР
1923 — У Лондоні відкритий стадіон «Вемблі».
1932 — Оголошено про відкриття вакцини проти жовтої гарячки.
1943 — у Львові німецька влада оголосила про створення дивізії зброї СС «Галичина»
1947 — Норвезький етнограф і археолог Тур Хеєрдал з 5 товаришами вирушив у плавання на бальсовому плоті від західного узбережжя Південної Америки до Таїті. Пліт отримав ім'я легендарного бога інків Кон-Тікі.
1957 — Заснована Всесвітня федерація міст-побратимів. Остання неділя квітня — Всесвітній день міст-побратимів.
1967 — Американський боксер Кассіус Клей (майбутній Мухамед Алі) позбавлений прав брати участь у поєдинках у зв'язку з його відмовою служити в армії США.
1969 — Шарль де Голль пішов у відставку з посади президента Франції після того, як на референдумі не пройшло його питання про конституційну реформу.
1987 — У США вперше у світі випустили компакт-диск.
1988 — Михайло Горбачов оголосив про повернення церкві культових споруд.
1994 — Співробітник ЦРУ Олдріч Еймс за шпигунство на користь СРСР засуджений до пожиттєвого ув'язнення без права на помилування.
1996 — Американець Тед Мартін встановив світовий рекорд, закинувши підряд 5221 штрафний баскетбольний кидок.
1999 — Конгрес США схвалив нанесення авіаударів по Югославії.
2000 — Туреччина, Азербайджан і Грузія уклали договір про будівництво нафтопроводу Баку-Джейхан для транспортування каспійської нафти в обхід Росії.
2001 — Політ першого космічного туриста Денніса Тіто.
2022 — Палата представників США схвалила закон про ленд-ліз для України.
Народились
1729 — Марко Полторацький, український співак (баритон). Козак Сосницької сотні Чернігівського полку. Дід Анни Керн.
1753 — Франц Карл Ахард, німецький фізик та хімік, що побудував в Силезії перший буряково-цукровий завод і перший описав рецепти приготування із цукрового буряка спирту та оцту.
1865 — Микола Івасюк, український художник і педагог, автор відомого полотна «В'їзд Богдана Хмельницького в Київ»; репресований.
1868 — Георгій Вороний, видатний український математик, творець геометрії чисел, зробив значний внесок у розвиток сучасної інформатики.
1868 — Еміль Бернар, французький художник-неоімпресіоніст, один з теоретиків символізму в мистецтві.
1875 — Модест Сосенко, український художник-монументаліст, майстер релігійного та світського малярства, портретист, пейзажист, ілюстратор.
1908 — Оскар Шиндлер, німецький бізнесмен, який врятував 1100 євреїв з табору Аушвіц під час Другої світової війни.
1916 — Ламборґіні Ферручіо, італійський бізнесмен, розробник автомобілів «Ламборґіні».
1928 — Петро Китастий, бандурист, заступник диригента Української капели бандуристів ім. Т. Г. Шевченка, батько композитора, співака, диригента, кобзаря, бандуриста, сопілкаря Юліяна Китастого.
1938 — Віктор Банніков, футболіст, воротар київського «Динамо», автор рекордної «сухої» серії в чемпіонатах СРСР.
Іменини
✙ Православні: Анастасія, Андрій, Аристарх, Василина, Віктор, Зосима, Кіндрат, Лук'ян, Савва, Трофим
✝ Католицькі: Павло, Петро |
|
|