Неділя, 2 липня - Міжнародний день собак

Щоб більше вдосконалити швидкість, силу, витривалість, гострий нюх та слух собак, люди вивели численні породи, пристосовані до виконання різних функцій. Попри те, що зараз собаки — це здебільшого компаньйони, їх також використовують у поліції, в рятувальних службах, в якості поводирів для людей з інвалідністю, а також в реабілітаційних центрах. 

На думку палеонтологів, близько 60 мільйонів років тому на території сучасної Азії мешкали тварини, схожі за виглядом на ласку. Наукова назва родини цих викопних ссавців — міациди. Вони не залишили після себе прямих нащадків, проте  від них беруть початок всі псові тварини — вовки, лисиці та шакали.

Генетичні дослідження стверджують, що собаки походять безпосередньо від вовків, точніше, від неіснуючого нині виду цих тварин, який відділився від основної популяції. Час та місце одомашнювання собак залишаються предметом суперечок, однак поширеною є версія, що вперше це сталося в Європі в часовому проміжку  від 14 до 29 тисяч років тому. Про це свідчить археологічна знахідка  в одній з печер на півдні Франції — скам’янілі сліди маленької дитини та собаки, що 26 тисяч років тому йшли поруч.

В одному з найдавніших літературних творів — клинописному Епосі про Гільгамеша собаки згадані в ролі супутників шумерської богині Іннани, яка подорожувала з сімома псами в нашийниках та на повідках. Вважалося, що душа собаки складається з трьох частин — дикого звіра, людини та божества. В побуті шумери використовували собак в першу чергу для захисту житла й худоби від ворогів. Основних собачих порід було дві — хорти, незамінні на полюванні,  а також великі й сильні собаки, схожі на сучасного мастифа, які легко могли протистояти нападу будь-якого хижака.

Давні перси вірили, що собаки охороняють місток між світами живих та мертвих. В священній книзі зороастрійців Авесті є розділ, який детально описує користь від собак, правила поводження з ними та кару за жорстокість до цих тварин. Згідно з цим текстом, добре чи зле ставлення до собак має прямий вплив і на потойбічне життя людини, тому перси піклувалися про собак так само, як про людей. Травмованих і хворих тварин лікували, цуценятам обирали хороших господарів, а померлих собак ховали за людським ритуалом.

В Давньому Єгипті собаки теж здобули повагу — їх пов’язували з богом Анубісом, який мав собачу голову. Домашніх собак ховали з почестями в храмі Анубіса, а однією з цих тварин був пес Абутью — найперша в історії собака, ім’я якої стало відомим, бо його вказано на надгробку, датованому приблизно 2300 роком до нашої ери. Зображення собак — не рідкість на стінах гробниць фараонів, а шкіряні собачі нашийники в Єгипті прикрашали міддю, бронзою та золотом.

В давньогрецькій літературі є образ триголового пса Цербера, охоронця воріт Аїду — царства мертвих. Також відома історія Аргоса, вірного пса Одіссея з поеми Гомера. Платон називав собак «любителями вчитися» та «тваринами, гідними подиву». Богині Артеміда та Геката зображувалися разом з собаками — мисливськими та сторожовими. Від слова «собака» («кінос») отримала назву грецька філософська школа кініків, які вважали, що для досягнення досконалості треба брати приклад з собак, тобто жити просто, бути вірним, хоробрим та вдячним.

При вході в оселі Древнього Риму на підлозі часто викладали мозаїкою слова Cave Canem — попередження для гостей про те, що в домі живе собака. В кодексі римських законів ці тварини згадуються як охоронці будинків та худоби. Великий римський поет Вергілій писав, що з собаками на сторожі не слід боятися опівнічного злодія, а вчений і письменник Варрон в одному зі своїх трактатів стверджував, що кожна родина повинна мати як мінімум дві собаки. Римляни вважали, що собаки захищають їх і в незримому вимірі — завжди попереджають про наближення чаклунів, привидів та інших потойбічних загроз.

В Китаї давніх часів ставлення до собак було своєрідним — крім полювання та охорони, їх могли використовувати в якості їжі та жертвоприношення. Собаку ховали перед будинком або перед міськими воротами і вірили, що це відведе від людей біди та хвороби. З часом замість того, щоб вбивати тварин, для цього ритуалу стали виготовляти солом’яних собак та встановлювати їх при вході в оселю. Для особистого захисту популярними були амулети у вигляді собачих фігур, зроблені з нефриту. Оскільки собаки вважалися передусім охоронцями, а нефрит у Китаї асоціювали з безсмертям, такий амулет захищав людину не тільки в житті, а й після смерті.

*****

День Військово-Морських Сил Збройних Сил України. У першу неділю липня щороку всі причетні святкують День Військово-Морських Сил Збройних Сил України.

День НЛО в усьому світі відзначається 2 липня. Святкування присвячене дослідникам, що вивчають явища, які неможливо пояснити логічно та науково.

Щорічно, починаючи з 1995 року, 2 липня відмічається Міжнародний день спортивного журналіста. У цей день у 1924 році у Парижі була створена асоціація спортивної преси, яка об'єднала понад 150 спілок журналістів. До неї пізніше увійшли представники інформаційних агенцій, інтернет-видань, телебачення, радіо та прес-служб спортклубів.

1776 — Другий Континентальний конгрес у Філадельфії ухвалив рішення про відділення американських колоній від Королівства Великої Британії. Декларація незалежності була прийнята через два дні, 4 липня, а вперше публічно зачитана — 8 липня.

1900 — відбувся перший політ дирижаблю моделі LZ-1, сконструйованого відставним прусським офіцером Фердинандом фон Цеппеліном.

1954 — розпочала роботу Міжнародна організація телебачення (Євробачення).

2011 — Володимир Кличко переміг Девіда Хея, внаслідок чого у братів опинилися всі престижні пояси за перемогу у суперважкій вазі.

1486 — Якопо Сансовіно, італійський художник і архітектор, центральна фігура ренесансної архітектури Венеції.

1724 — Фрідріх Ґотліб Клопшток, німецький поет, яскравий представник сентименталізму

1825 — Володимир Александров, український письменник (†10.01.1894).

1862 — Вільям Генрі Брегг, британський фізик, основоположник рентгеноструктурного аналізу, лауреат Нобелівської премії .

1866 — Сергій Дельвіг, український військовий діяч, генерал-полковник Армії УНР.

1882 — Т. Г. Кемза, український філолог-арабіст (†1958).

1892 — М. С. Бондаренко, українська народна поетеса (†1970).

1892 — Михайло Спіров, український вчений-анатом (†1973).

1895 — Олесь Чишко, український та російський композитор, співак і педагог (†1976).

1904 — Дмитро Чалий, український літературознавець (†1985).

1906 — Петро Андрусів, український художник, педагог та громадський діяч (†29.12.1981).

1922 — П'єр Карден, французький модельєр.

1939 — Пол Вільямс, американський співак, член Зали слави рок-н-ролу з 1989 року 

1946 — Рон Сілвер, американський актор («Розумник», «Кіссінжер і Ніксон», «Роман з каменем», «Любовна історія»).

1951 — Шерілл Ледд (Стоппелмур), американська акторка («Зміни», «Історія життя Грейс Келлі», «Ангели Чарлі»).

2002 — Олександр Гарбуз, солдат ЗСУ. Герой України.

День пам'яті мученика Зосими, народного заступника бджіл.