П’ятниця, 22 грудня - День енергетика


День енергетика – професійне свято, встановлене на національному рівні, припадає на 22 грудня – найкоротший день в році, що дуже символічно. Сьогодні без електричної енергії не обходиться жодна жила квартира та комерційна структура. Галузь продовжує розвиватися: створюються нові закони, впроваджуються новітні технології, залучаються іноземні інвестиції тощо. Професійне свято День енергетика було запроваджено ще в 20 столітті. 

День працівників дипломатичної служби України відзначається щорічно 22 грудня.

Зимове сонцестояння для жителів Північної півкулі настає 22 грудня. Цієї доби маємо найменше світлих годин, а ніч є найдовшою за увесь рік.

День невисокої людини (​National Short Person Day) відзначають 22 грудня.

День фінікового горіхового хліба (​National Date Nut Bread Day) відзначають 22 грудня. Це день, присвячений смачним і поживним ласощам.

Надзвичайно дивне свято відзначають у ніч зимового сонцестояння – Всесвітній день оргазму.

Події
1216 — Папа Римський Гонорій III затвердив орден мандрівних проповідників (домініканців), заснований іспанським ченцем Домініком 1215 року.
1845 — У Філадельфії (США) вперше продемонстровано роботу першого синтезатора голосу, створеного німецьким винахідником Йозефом Фабером.
1882 — Помічник американського винахідника Томаса Едісона, Едвард Джонсон придумав ялинкову електрогірлянду і прикрасив нею ялинку в себе вдома на Різдво.
1895 — Німецький фізик Вільгельм Рентґен опромінив руку своєї дружини «Х-променями», отримавши один із перших у світі рентґенівський знімок (найперший за три роки до нього отримав український фізик Іван Пулюй)
1917 — Голова уряду Української Народної Республіки Володимир Винниченко підписав розпорядження про створення Генерального секретарства з міжнародних справ. Очолив Генеральне секретарство Олександр Шульгін. З 2000 року цей день щорічно відзначається в Україні як День дипломата.
1917 — Мала Рада Української Народної Республіки ухвалила закони про Головну скарбницю та Державний банк України.
1917 — Конгрес США ввів у країні «сухий закон».
1918 — У Києві командир Осадного корпусу січових стрільців Євген Коновалець видав наказ про заборону антидержавної агітації.
1938 — Біля берегів Південної Африки спіймали першу латимерію (найдавнішу зі сучасних риб).
1941 — Британський прем'єр-міністр Вінстон Черчілль прибув до Вашингтона для переговорів з президентом США Франкліном Рузвельтом щодо об'єднання англо-американських зусиль і вироблення спільної стратегії у війні проти Німеччини та Японії.
1947 — Установчі збори Італії ухвалили першу республіканську конституцію.
1971 — Генеральна Асамблея ООН затвердила рішення Ради Безпеки про призначення австрійського дипломата Курта Вальдгайма на посту Генерального секретаря ООН, на якому він пробув два терміни до 1982 року.
1972 — У Білій Церкві на комбінаті шин і гумовотехнічних виробів випущено першу продукцію.
1988 — Південно-Африканська Республіка підписала з ООН угоду, згідно з якою здобула незалежність остання в Африці колонія — Намібія.
1989 — У Соціалістичній Республіці Румунія перемогла народна революція, спрямована проти режиму Ніколае Чаушеску, до влади прийшов Фронт національного порятунку.
1989 — За згодою між керівниками Західної та Східної Німеччини вперше після зведення «берлінської стіни» Бранденбурзькі ворота були відкриті для вільного проходу через них громадян обох держав.
1993 — Парламент Південно-Африканської Республіки ухвалив тимчасову конституцію, що поклала край політиці апартеїду.
1999 — На посту прем'єр-міністра України затверджено колишнього голову Національного банку Віктора Ющенка.

Народились
1744 — Данило Самойлович (Сушковський), український медик, засновник епідеміології в Російській імперії, фундатор першого в Україні наукового медичного товариства. Першим довів можливість протичумного щеплення (†1804).
1823 — Жан Анрі Фабр, французький ентомолог та письменник (†1915).
1833 — Марко Вовчок (Марія Вілінська), українська письменниця («Кармелюк», «Невільничка», «Інститутка»).
1856 — Френк Біллінґс Келлоґ, американський юрист, дипломат, державний діяч, лауреат Нобелівської премії миру (†1937).
1858 — Джакомо Пуччіні, італійський композитор, автор 12 опер («Манон Леско», «Богема», «Тоска», «Мадам Баттерфляй», «Турандот» тощо).
1872 — Каміль Ґерен, французький учений, один із творців протитуберкульозної вакцини (†1961).
1876 — Філіппо Томмазо Марінетті, італійський письменник, засновник і теоретик футуризму в європейській літературі та мистецтві (†1944).
1879 — Ганна Юрчакова, українська драматична акторка.
1889 — Натан Альтман, український художник-авангардист (кубіст), скульптор і театральний художник.
1899 — Микола Горбань, український історик доби Розстріляного відродження, архівіст, письменник; батько відомого вченого Олександра Горбаня, професора Університету Лестера (Велика Британія), директора Центру Математичного Моделювання і кафедри прикладної математики; дід художниці Анни Горбань.
1908 — Макс Білл, швейцарський скульптор, художник-абстракціоніст, архітектор і дизайнер, представник цюрихської школи конкретного мистецтва (concrete art).




Знайшли помилку в тексті? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter