ЯК ЛЮДИНІ УБЕРЕГТИСЯ ВІД СКАЗУ

У зв'язку із періодичним погіршенням епідемічної ситуації зі сказом і серйозністю даного захворювання, редакція LADA FM вирішила поспілкуватись із лікаркою- інфекціоністом Вінницької міської клінічної лікарні №1 Анною Півошенко щодо профілактики хвороби.

- Що таке сказ?

Сказ- гостре інфекційне захворювання людини і теплокровних тварин, яке проявляється ураженням центральної нервової системи. Належить до особливо небезпечних захворювань.

-  Як можна заразитися на сказ ? І як передається вірус ?

Джерелом сказу є теплокровні тварини - дикі (лисиці, вовки, борсуки, песці, кажани, тощо), міські- собаки, коти, гризуни, травоядні тварини).

Зараження здійснюється через укус, подряпини або потрапляння слини на ушкоджену (мікротравми) шкіру чи слизові оболонки. Також до груп ризику належать особи, які часто контактують з тваринами: мисливці, ветеринари.

У контактний спосіб людей найчастіше інфікують коти й собаки — з-поміж свійської фауни, а в дикій природі — лисиці та вовки.

- Чи можна розпізнати на сказ хвору тварину ?

Клініка сказу у тварин може проявлятися по-різному, причому далеко не завжди інфікована тварина має нездоровий вигляд.

Всі ми уявляємо скажену тварину як  непокійну, злобну, вони кидаються на інших тварин, які нерідко більші за розмірами, на людей, навіть на оточуючі предмети та кусають їх. Але за останні 30-40років поведінка хворих тварин змінилася. Якщо раніше суттєво переважав буйний гострий сказ з агресивністю, вираженим порушенням поведінки, то в даний час все частіше зустрічається так званий тихий (спокійний) сказ з відсутністю агресивності. Захворіла тварина раптом може відмовитися від їжі, не відгукуватися, не слухати своїх хазяїв, не знаходити собі місця, стає в’ялою або роздратованою, може залишити своє постійне місцеперебування або тихо кидатися на людей та кусати їх.

Якщо говорити про лисиць, то останній стадії хвороби змінюють свою природну поведінку, втрачають обережність і підходять до людей, забігають у двори, дають себе зловити, стаючи підозріло ручними.

У великої рогатої худоби початковий період сказу має свої особливості: тварини відмовляються від їжі, мають рясне слиновиділення. Через декілька днів  тварини стають неспокійними, неприродно й довго мукають, стають агресивними, нападають на людей, гризуть землю.

- Чи передається сказ від людини до людини?

Людина – це теж теплокровна тварина. Тож, за умови контакту з хворим, теоретично така імовірність заразитися існує. 

- Які симптоми сказу?

Слід враховувати, що  інкубаційний період сказу триває від 7 днів до 3 місяців, але може збільшуватися до 1-го року .

Початкові симптоми сказу — це стадія провісників - біль, а також незвичні або незрозумілі відчуття поколювання, пощипування чи печіння у місці пошкодження, навіть якщо рана давно зарубцювалася. З'являється відчуття, страху, тривоги , жахливі сновидіння, підвищення температури. З часом симптоми прогресують , додається гідро- , фото- , аеро-  , акустикофобія.Після появи симптомів захворювання закінчується летально. 

- Які дії при укусі тварини ?

Кожен укус тварини, яка б вона не була - безпритульна чи домашня ми розцінюємо як укус потенційно хворої на сказ.

Після укусу твариною постраждалий повинен якомога швидше промити рану мильною водою протягом 15 хвилин та обробити краї рани 70% розчином спирту, накласти асептичну пов'язку і звернутись до сімейного лікаря або найближчого травматологічного пункту в найкоротші терміни від моменту укусу.

- Як лікується сказ?

Сказ не лікується. Лікарі можуть тільки полегшити страждання, якщо своєчасно не була проведена вакцинація. Це завжди реанімаційне відділення, бо це дуже важке захворювання. Воно завжди смертельне, тому щеплення – обов’язкове.

- Скільки триває курс вакцинації? 

Дехто з радянських часів пам'ятає про 40 уколів в живіт від сказу, насправді це вже МІФ! Вакцину вводять в ділянку плеча і курс щеплень становить всього 6 доз  з певними проміжками часу. Також необхідно отримати щеплення від правця. Антирабічна вакцина запобігає виникненню захворювання в 96-99% випадків.

- Як ще можна захиститися від сказу?

Неспецифічна профілактика  - мінімізувати контакт з дикими або безпритульними тваринами, якщо такі трапились на вулиці. Не дозволяти дітям гладити чи гратись з безпритульними кішками чи собаками, яких вони зустріли на вулиці. Бо навіть безпритульна собака яка довго живе біля будинку, може в будь-який час мати контакт із хворою твариною і інфікуватись від неї.

Якщо людина хоче надати допомогу хворій тварині, яку знайшла на вулиці, обов'язково все робити у засобах індивідуального захисту - рукавички, маска, окуляри, щоб мінімізувати потрапляння  слини тварини на пошкоджену шкіру чи слизові оболонки. Основним методом лікування є неспецифічна і специфічна профілактика.

Якщо ви або ваші рідні зазнали укусу тварини  - не займайтеся самолікуванням, негайно зверніться до лікаря!