24 жовтня, четвер: Всесвітній день інформації про розвитокВсесвітній день інформації про розвиток
24 жовтня у світі відзначається День інформації про розвиток (World Development Information Day). Метою свята є привернення уваги людей, які думають про майбутнє, до проблеми розвитку, а також розробка стратегії її вирішення завдяки міжнародному співробітництву. Цей день був заснований Генеральною Асамблеєю ООН 1972 року з метою залучення уваги до проблем розвитку та інформаційного обміну між країнами.Міжнародний день Організації Об’єднаних Націй. Щороку в жовтні, 24 числа, планета святкує Міжнародний день Організації Об’єднаних Націй. Серед основних напрямків роботи міжнародного утворення — зміцнення миру та безпеки, розвиток дружніх відносин між державами, спільне розв’язання глобальних труднощів, координування дій різних країн...
Тиждень роззброєння. Щороку з 24 по 30 жовтня під егідою ООН проводиться тиждень роззброєння. Метою його запровадження стала пропаганда припинення гонки озброєнь та донесення до свідомості людства її небезпечності. Всесвітній день боротьби з поліомієлітом
24 жовтня у світі відзначається День боротьби з поліомієлітом (World Polio Day). Його метою є привернення уваги до цього небезпечного захворювання, поширення методів профілактики та підвищення рівня свідомості людей щодо шляхів передачі та впізнавання перших симптомів. Спеціалісти нагадують, що на даний час існує великий перелік країн, де зберігається ризик епідемії поліомієліту через низьку кількість щеплених людей. 24 жовтня в українському календарі - виповнюється 85 років Лесі Дичко - видатній українській композиторці, педагогині, народній артистці України, лавреатці Шевченківської премії, музичних премій, кавалеруорденів князя Володимира і княгині Ольги. Леся Дичко - одна з найвідоміших хорових композиторів в Україні. Її твори широко представлені на хорових фестивалях, конкурсах, у концертних програмах всього світу.
Хорова музика - улюблений жанр композиторки. Леся Дичко продовжила унікальну традицію української авторської духовної музики.
"Вона не уявляє собі життя без музики, творчості, спілкування з людьми. Вечори музикування, які завжди любила влаштовувати у себе вдома, запрошуючи музикантів, художників, цікавих людей, - свято для її душі, для гостей, нагода познайомити зі своїми новими творами, послухати композиції учнів, імпровізувати.", - Софія Грица для журналу "Музика".
Вона є авторкою балетів "Досвітні вогні", "Катерина Білокур", трьох хорових опер, трьох симфоній, 14-ти кантат, 2-х ораторій, 4-х Літургій на канонічні тексти та багатьох творів симфонічної та камерної музики і музики до кінофільмів, мультфільмів, понад 40 пісень.
Визнання новатора в хоровому мистецтві принесли їй кантати "Червона калина", "Пори року". "Кантата "Пори року” (слова народні) була написана в 1973 р. і стала хрестоматійним твором української музики. Парадоксально, але вперше цілісно твір був виконаний лише 30 років після його написання. Сталося це у дрогобицькому Соборі Святої Трійці у 2004 році.", - @Ковчег Україна
Новаторкою виступила вона й у масштабних жанрах - опері, балеті, адаптувавши їх до хорової музики. Відомий польський композитор Ромуальд Твардовський вважав її "королевою" української хорової музики.
У 1983 р. Леся Дичко створила балет "Катерина Білокур", який ще називався "Натхнення", за мотивами творів видатної української художниці. Живопис - одна з пристрастей Лесі Дичко поруч з музикою і архітектурою. Балет "Катерина Білокур" готувався до постановки, але через раптову смерть головного диригента Київського театру опери і балету Стефана Турчака у 1988 р. премʼєра не відбулася.
"За словами Ірини Сикорської Леся Дичко "вимальовує свої хорові картини, змушуючи звичні кольори яскравіти безліччю відтінків, створюючи найтонше звукове колористичне плетиво. І кожним звуком засвідчує: так могла написати тільки українка!"
Диригент Валерій Матюхін назвав Лесю Василівну "українським музичним Куїнджі".
Народилася Леся Дичко в Києві в родині інтелігентних, музично обдарованих батьків, котрі відразу виявили неабиякі музичні здібності своєї доньки. Її дідусь і бабуся були репресовані, тато виховувався в дитбудинку. Як згадує мисткиня, він мав абсолютний слух (грав напам’ять Шопена), мама чудово малювала. Дівчинка закінчила Київську дитячу музичну школу № 2, продовжила навчання в середній спеціальній музичній школі імені М.В. Лисенка. Після десятирічки були консерваторія, аспірантура, де, серед інших відомих педагогів, її наставниками були Костянтин Данькевич у Києві та Микола Іванович Пейко в москві. Крім консерваторії, Леся Дичко навчалася в художньому і театральному інститутах. З самого дитинства вона була надзвичайно життєрадісною й оптимістичною. Рідні та близькі називали її "вічною фантазеркою". Не втратила вона цих якостей і досьогодні. Сама композиторка не уявляє свого життя без музики: "Я маю дуже щасливу долю. Все життя я віддала музиці. I якби мені запропонували все спочатку, я б знову обрала музику. Музика, музика і тільки музика".", - УКРІНФОРМ.
Під час наступу рашистів на Київ Леся Дичко не залишила рідного міста: "Київ я обожнюю. Ми з чоловіком весь цей час перебували вдома. Страшно було, звичайно, як вони гатили по місту! Будемо триматися! Я вірю в перемогу, звичайно, вірю! А ця навала - вона піде. Шкода лише, що стільки горя принесла.", - сказала в одному з інтерв'ю Леся Дичко. - MiraStudia Модерна Україна Іменини за новим календарем сьогодні святкують Іван, Іраклій, Лаврентій, Микола, Олексій, Опанас, Петро, Ян. 974-й день війни в Україні |
|