Офіційна сторінка ПП "Медіа Дністер"
Нерухомість на березі моря у місті Варна (Болгарія)
21 січня, вівторок - Міжнародний день обіймів Щороку 21 січня у світі відзначають доволі незвичне та позитивне свято - Міжнародний день обіймів. Наш непростий воєнний час став своєрідним мірилом людяності, милосердя, любові до ближнього, що втілилося у простих, на перший погляд, але глибоких за змістом, словах і діях – запитанні "Як ти?” та міцних обіймах. Ми розкриваємо обійми, коли нам радісно або сумно, коли відчуваємо біль, смуток чи потребуємо підтримки та втіхи, коли зустрічаємося і коли прощаємося. Обіймаємо рідних, побратимів і зовсім незнайомих людей, обіймаємо, дякуючи й пробачаючи, обіймаємо зі сльозами або зі сміхом. Відома американська сімейна психологиня Вірджинія Сатір стверджувала що, для виживання людині потрібно, щоб її обнімали 4 рази на день, 8 разів – для підтримки, і 12 – для особистого зростання та розвитку.
День «Обійми своє цуценя» - це зворушливий день, присвячений виявленню особливої любові та прихильності до наших пухнастих друзів-собак. Це день, коли ми цінуємо радість і безумовну любов, які приносять у наше життя цуценята. Це нагадування про міцний зв’язок, який ми поділяємо з нашими собачими компаньйонами, і про важливість вираження нашої любові до них.
Міжнародний день дитячого свята – день, коли мільйони дітей відкладають гаджети та виходять на вулицю грати зі своїми друзями, активно проводять час та здобувають необхідні життєві навички. 21 січня в українському календарі: 35 років тому, 21 січня 1990 року, в переддень 71-ї річниці злуки УНР і ЗУНР, понад мільйон людей взялися за руки, з’єднавши Івано-Франківськ (столицю ЗУНР), через Львів до Києва.
Акція відбулася з ініціативи Народного Руху України. Цей живий ланцюг був одним з наймасштабніших у світовій історії та став ще одним кроком до здобуття незалежності України. Також сьогодні день пам'яті Героя України "кіборга" Ігоря Брановицького "Натрія" (1976-2015). Він був першим лицарем Ордену "Народний Герой" (посмертно). Киянин Ігор Брановицький був кулеметником 90-го окремого десантного штурмового батальйону "Житомир" 81-ї десантно-штурмової бригади (позивний "Натрій").
 Народився Ігор Брановицький 25 квітня 1976 р. на Великдень в Києві в родині військового -"афганця", який помер у 39 років від наслідків поранень. А Ігор Брановицький три місяці не дожив до 39 років.Закінчив Київський технікум електронних приладів. У 1996-1996 рр. проходив строкову службу. У складі українського миротворчого контингенту ООН служив у Анголі.
Ігор Брановицький - учасник Революції Гідності. "Ігор підтримував Майдан. Він був там, коли горів Будинок профспілок і коли розстрілювали Небесну сотню. У нього було розвинене почуття власної гідності. Ігор взагалі був незалежною людиною. У нього завжди була своя думка, він критично ставився до ситуації, тверезо оцінював все.", - згадувала в одному з інтерв'ю Ніна Брановицька, мама Героя.
Коли в кінці серпня 2014 р. Ігор сказав мамі, що згортає свій бізнес і йде на фронт, вона відмовляла його: "Синку, твого батька забрала війна. Я не для того тебе ростила, щоб вона і тебе забрала.". Вона відчувала, що син воюватиме в одній з найгарячіших точок. Телефонуючи рідним, Ігор запевняв, що на передовій не буває. Поступово став виходити на зв'зок все рідше. Востаннє телефонував мамі зранку 19 січня 2015 р., а за два дні Ніна Брановицька побачила сина на відео в Інтернеті - серед захоплених в полон "кіборгів".
Під час оборони ДАПу після підриву російськими бойовиками другого поверху нового терміналу, Ігор Брановицький витягав поранених побратимів, не давав їм померти від спраги, робив перев'язки, але був захоплений у полон росіянами. Врятований Ігорем Брановицьким побратим згадував: "Я залишився живий завдяки Ігорю. У нього була можливість покинути аеропорт, пробитися до своїх, але він вважав за краще залишитися з пораненими. І врятував нас.". За свідченнями очевидців, після нелюдських тортур і знущань Ігор Брановицький загинув від рук терориста "Мотороли".
У березні 2015 р. Герой був ідентифікований серед загиблих, яких вивезли з Донецька. Похований на Берковецькому цвинтарі Києва.
"Син любив читати, особливо історичну літературу. Якось запитала його, навіщо йому вивчати праці генерала гітлерівської армії Гудеріана? На що син відповів: "Хотів дізнатися, про що той думав, приймаючи рішення вторгнутися на чужу територію."
Ніна Брановицька за розповідями тих, хто вижив, відновила послідовність подій, зібрала документи, звернулася до ЄСПЛ і сподівається довести, що убивство її сина є воєнним злочином.
У Києві іменем Ігоря Брановицького названа вулиця. За новим церковним календарем сьогодні вшановують пам’ять преподобного Максима Сповідника.
Іменини за новим календарем сьогодні святкують Євген, Іван, Ілля, Максим, Анастасія, Ганна. 1063-й день війни в Україні |
|
|