27 березня, четвер - Міжнародний день театру


Міжнародний день театру встановлений Міжнародним інститутом театру в 1961 році за ініціативою французького культурного діяча Жана Кокто. Це професійне свято для всіх працівників театральної сфери, відзначається з метою звернути увагу на роль театрального мистецтва у культурному розвитку людства.

В Україні під час війни театральне життя зазнало значних змін, але водночас спостерігається неймовірна стійкість та творча активність. Ось декілька цікавих фактів про театральні вистави та прем'єри, а також інформація про вплив війни на театри. 

Театр як зброя та підтримка.  Багато театрів перетворили свої вистави на інструмент підтримки бойового духу, збору коштів для ЗСУ та волонтерських організацій. Часто вистави супроводжуються благодійними аукціонами.

Актуальність репертуару.  Репертуар багатьох театрів швидко реагує на події війни. З'являються вистави, присвячені героїзму українців, трагедіям війни, осмисленню історії та майбутнього. 

Вистави в укриттях.  Під час повітряних тривог деякі театри продовжують вистави в обладнаних укриттях, демонструючи незламність духу.

Онлайн-формат. Значна частина театрального життя перейшла в онлайн-формат. Проводяться онлайн-трансляції вистав, читки п'єс, лекції та майстер-класи, що дозволяє залучати глядачів з усього світу.

Міжнародна підтримка. Українські театри активно співпрацюють з міжнародними партнерами, беруть участь у фестивалях та показах за кордоном, розповідаючи світові про війну та українську культуру.

Нові імена та форми.  Війна стала поштовхом для появи нових театральних ініціатив, експериментальних форм та молодих талантів, які осмислюють реальність через мистецтво.

Театр для переселенців. Багато театрів організовують безкоштовні покази та спеціальні програми для внутрішньо переміщених осіб, надаючи їм психологічну підтримку та можливість долучитися до культурного життя.

Прем'єри в складних умовах.  Незважаючи на складнощі, театри продовжують працювати над новими постановками, часто в обмежених ресурсах та умовах постійної небезпеки. Прем'єри стають символом незламності та віри в майбутнє.

Вплив війни на театриРуйнування та пошкодження. На жаль, багато театральних будівель зазнали руйнувань або пошкоджень внаслідок російських обстрілів. Серед найбільш постраждалих - Маріупольський драматичний театр, він був повністю зруйнований авіаударом у березні 2022 року, що стало символом воєнних злочинів. Харківський національний академічний драматичний театр імені Т. Г. Шевченка -  будівля зазнала значних пошкоджень.

Є інформація про пошкодження інших театральних споруд на окупованих та прифронтових територіях.

Релокація. Багато театрів з найбільш небезпечних регіонів були змушені релокуватися до інших міст України або за кордон. Це дозволило зберегти колективи та продовжити творчу діяльність. Серед прикладів - Донецький академічний обласний драматичний театр (Маріуполь).  Після руйнування основної сцени, колектив відновив роботу в Ужгороді. Луганський обласний академічний український музично-драматичний театр також був змушений переїхати.
 
Втрата глядачів.  Через бойові дії, евакуацію населення та загальну нестабільність кількість глядачів у багатьох театрах значно зменшилася.

Фінансові труднощі. Війна призвела до зменшення державного фінансування культури та падіння доходів від продажу квитків, що поставило багато театрів на межу виживання.

Кадрові зміни.  Частина акторів та працівників театрів пішли на фронт або стали волонтерами.

Зміна пріоритетів.  Театри змушені були переосмислити свою місію та репертуар, зосереджуючись на підтримці суспільства та відображенні воєнної реальності.

Незважаючи на всі складнощі, українські театри продовжують жити, творити та боротися на своєму культурному фронті. Їхня стійкість та відданість мистецтву є важливим символом незламності українського народу.

За новим церковним календарем іменини 27 березня у Єфрема, Івана, Макара, Олександра, Павла.




Знайшли помилку в тексті? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter