05 квітня 2025 03:00
Переглядів: 84Коментарів: Надрукувати
5 квітня, субота - День першої Української Конституції Пилипа Орлика
Що українці мають знати про Конституцію Пилипа Орлика.
Повна
назва документу – "Договори і постанови прав і вольностей Війська
Запорозького між Ясновельможним Гетьманом Пилипом Орликом і Генеральною
старшиною, полковниками, а також народом Війська Запорозького, ухвалені
публічно біля міста Бендери року 1710 місяця квітня 5 дня". Коротко її називають Конституцією Пилипа Орлика або Бендерською
Конституцією.
Конституція була укладена після смерті гетьмана Івана Мазепи та обрання
Пилипа Орлика новим гетьманом у вигнанні, в місті Бендери (на території
сучасної Молдови, яка тоді належала Османській імперії). Автором
вважається сам Пилип Орлик за участі генеральної старшини.
Головною метою було
закріплення прав і вольностей Війська Запорозького, визначення засад
державного устрою майбутньої Української козацької держави після її
звільнення від московського панування.
Незважаючи на те, що
Конституція не набула чинності на території України, вона є надзвичайно важливим
історичним документом, який відображає політичні ідеали та прагнення
української еліти початку XVIII століття.
Оригінали Конституції: Існують латиномовний та
староукраїнський (руський) оригінали Конституції. Латиномовний оригінал
зберігається в Національному архіві Швеції, а староукраїнський – у
Російському державному архіві давніх актів у Москві.
Чим
унікальна та демократична Конституція Пилипа Орлика?
Хоча
деякі дослідники сперечаються щодо терміну "перша",
беззаперечним є те, що Конституція Пилипа Орлика є одним із найдавніших
документів конституційного характеру в Європі, що значно випереджає
конституції багатьох інших держав.
Розподіл влади: Конституція вперше в
українській політичній думці чітко проголошувала принцип розподілу
влади на три гілки:
Законодавча влада: належала Генеральній Раді,
яка складалася з генеральної старшини, полковників та виборних
представників від кожного полку. Рада мала збиратися кілька разів на рік
для обговорення важливих державних питань.
Виконавча влада: належала гетьману та
генеральній старшині. Однак влада гетьмана обмежувалася Радою та законом.
Гетьман не міг одноосібно приймати важливих рішень.
Судова влада: передбачалася окрема судова
система, хоча її чіткий механізм не був детально прописаний.
Обмеження влади гетьмана: На відміну від попередньої
практики, Конституція значно обмежувала владу гетьмана. Він не міг
самостійно розпоряджатися державним скарбом, призначати та звільняти
посадовців без згоди старшини, а також втручатися у судові справи.
Виборність посад: Хоча гетьмана обирала
Генеральна Рада, сама ідея виборності ключових посад була важливим
демократичним елементом.
Захист прав і вольностей: Конституція гарантувала певні
права та вольності як для козацтва, так і для всього населення України.
Зокрема, йшлося про недоторканність особистого майна, право на
справедливий суд, а також про певні соціальні гарантії для козацьких вдів
та сиріт.
Соціальна справедливість: У Конституції простежуються
елементи соціальної справедливості, зокрема, у питаннях землекористування
та оподаткування.
Договірний характер: Конституція мала договірний
характер між гетьманом, старшиною та народом Війська Запорозького. Гетьман
обирався на певних умовах, зафіксованих у цьому документі, і був
зобов'язаний їх дотримуватися. Це відображало ідею суспільного договору.
Отже,Конституція
Пилипа Орлика є унікальною пам'яткою української політичної та правової думки.
Її демократичні засади, такі як розподіл влади, обмеження гетьманської влади,
виборність посад та захист прав і вольностей, роблять її одним із
найпрогресивніших документів свого часу. Хоча вона так і не стала чинним
основним законом Української держави, її значення для розуміння розвитку
української державності та демократичних ідеалів є неоціненним. Кожен українець
має знати про цей важливий документ як свідчення багатовікової боротьби за
свободу та самовизначення.
За новим церковним календарем, що діє в Україні, 5 квітня іменини святкують Платон, Феодора та Марк (Марко).
Ім’я Платон має давньогрецьке походження й трактується як "широкоплечий". Феодора з грецької перекладається "дар Божий". Ім’я Марк походить із латинської мови, від імені римського Бога війни.