5 квітня, субота - День першої Української Конституції Пилипа Орлика


Що українці мають знати про Конституцію Пилипа Орлика.

  • Повна назва документу – "Договори і постанови прав і вольностей Війська Запорозького між Ясновельможним Гетьманом Пилипом Орликом і Генеральною старшиною, полковниками, а також народом Війська Запорозького, ухвалені публічно біля міста Бендери року 1710 місяця квітня 5 дня". Коротко її називають Конституцією Пилипа Орлика або Бендерською Конституцією.

 

  • Конституція була укладена після смерті гетьмана Івана Мазепи та обрання Пилипа Орлика новим гетьманом у вигнанні, в місті Бендери (на території сучасної Молдови, яка тоді належала Османській імперії). Автором вважається сам Пилип Орлик за участі генеральної старшини.
  • Головною метою було закріплення прав і вольностей Війська Запорозького, визначення засад державного устрою майбутньої Української козацької держави після її звільнення від московського панування.
  • Незважаючи на те, що Конституція не набула чинності на території України, вона є надзвичайно важливим історичним документом, який відображає політичні ідеали та прагнення української еліти початку XVIII століття.
  • Оригінали Конституції: Існують латиномовний та староукраїнський (руський) оригінали Конституції. Латиномовний оригінал зберігається в Національному архіві Швеції, а староукраїнський – у Російському державному архіві давніх актів у Москві.

Чим унікальна та демократична Конституція Пилипа Орлика?

  • Хоча деякі дослідники сперечаються щодо терміну "перша", беззаперечним є те, що Конституція Пилипа Орлика є одним із найдавніших документів конституційного характеру в Європі, що значно випереджає конституції багатьох інших держав.
  • Розподіл влади: Конституція вперше в українській політичній думці чітко проголошувала принцип розподілу влади на три гілки:
    • Законодавча влада: належала Генеральній Раді, яка складалася з генеральної старшини, полковників та виборних представників від кожного полку. Рада мала збиратися кілька разів на рік для обговорення важливих державних питань.
    • Виконавча влада: належала гетьману та генеральній старшині. Однак влада гетьмана обмежувалася Радою та законом. Гетьман не міг одноосібно приймати важливих рішень.
    • Судова влада: передбачалася окрема судова система, хоча її чіткий механізм не був детально прописаний.
  • Обмеження влади гетьмана: На відміну від попередньої практики, Конституція значно обмежувала владу гетьмана. Він не міг самостійно розпоряджатися державним скарбом, призначати та звільняти посадовців без згоди старшини, а також втручатися у судові справи.
  • Виборність посад: Хоча гетьмана обирала Генеральна Рада, сама ідея виборності ключових посад була важливим демократичним елементом.
  • Захист прав і вольностей: Конституція гарантувала певні права та вольності як для козацтва, так і для всього населення України. Зокрема, йшлося про недоторканність особистого майна, право на справедливий суд, а також про певні соціальні гарантії для козацьких вдів та сиріт.
  • Соціальна справедливість: У Конституції простежуються елементи соціальної справедливості, зокрема, у питаннях землекористування та оподаткування.
  • Договірний характер: Конституція мала договірний характер між гетьманом, старшиною та народом Війська Запорозького. Гетьман обирався на певних умовах, зафіксованих у цьому документі, і був зобов'язаний їх дотримуватися. Це відображало ідею суспільного договору.

Отже, Конституція Пилипа Орлика є унікальною пам'яткою української політичної та правової думки. Її демократичні засади, такі як розподіл влади, обмеження гетьманської влади, виборність посад та захист прав і вольностей, роблять її одним із найпрогресивніших документів свого часу. Хоча вона так і не стала чинним основним законом Української держави, її значення для розуміння розвитку української державності та демократичних ідеалів є неоціненним. Кожен українець має знати про цей важливий документ як свідчення багатовікової боротьби за свободу та самовизначення.

За новим церковним календарем, що діє в Україні, 5 квітня іменини святкують Платон, Феодора та Марк (Марко).
Ім’я Платон має давньогрецьке походження й трактується як "широкоплечий". Феодора з грецької перекладається "дар Божий". Ім’я Марк походить із латинської мови, від імені римського Бога війни.
1137-й день війни в Україні. 

 

 

 





Знайшли помилку в тексті? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter