13 квітня, неділя - День працівника оборонно-промислового комплексу України

У  День працівника оборонно-промислового комплексу України ми підібрали цікаві факти про розвиток українського оборонно-промислового комплексу (ОПК), особливо враховуючи його шлях від занепаду до відродження після 2014 року.

Ось кілька напрямків та конкретних прикладів, які можуть бути цікавими для українців:

I. Відновлення та модернізація існуючих розробок:

• Модернізація танків: Програма глибокої модернізації танків Т-64 до рівня Т-64БМ2 "Булат" та Т-72 до рівня Т-72АМТ. Ці оновлення значно покращили їх бойові характеристики, включаючи системи управління вогнем, захист та рухливість.
• Протитанкові ракетні комплекси (ПТРК): Розвиток та серійне виробництво вітчизняних ПТРК "Стугна-П" та "Корсар", які показали свою ефективність у бойових умовах та стали важливим елементом протитанкової оборони.
• Реактивні системи залпового вогню (РСЗВ): Модернізація РСЗВ "Град" до рівня "Верба" з цифровою системою управління вогнем та збільшеною дальністю. Розробка нових реактивних снарядів.
• Авіація: Проведення капітального ремонту та модернізації літаків та вертольотів Повітряних Сил України, включаючи винищувачі МіГ-29, Су-27, штурмовики Су-25 та вертольоти Мі-8, Мі-24.

II. Розробка та впровадження нових технологій та озброєнь:

• Безпілотні літальні апарати (БПЛА): Стрімкий розвиток виробництва розвідувальних, ударних та багатоцільових БПЛА вітчизняного виробництва, таких як "Лелека-100", "Фурія", "Bayraktar TB2" (хоча це турецька розробка, але її успішне застосування ЗСУ стимулювало подальший розвиток українських БПЛА).
• Протикорабельні ракетні комплекси (ПКРК): Створення берегового ракетного комплексу "Нептун", який став важливою складовою берегової оборони України.
• Радіолокаційні станції (РЛС): Розробка та виробництво сучасних РЛС для виявлення повітряних та надводних цілей, таких як "Малахіт" та інші.
• Засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ): Активний розвиток та впровадження сучасних комплексів РЕБ для протидії ворожій техніці та безпілотникам.
• Стрілецька зброя: Розробка та прийняття на озброєння нових зразків стрілецької зброї, таких як автоматична гвинтівка UAR-15.

III. Міжнародна співпраця та експорт:

• Україна активно співпрацювала з іноземними партнерами у сфері ОПК, обмінюючись технологіями та досвідом.
• Незважаючи на війну, українські підприємства ОПК продовжували виконувати експортні контракти, демонструючи свій потенціал та якість продукції.

IV. Залучення приватного сектору:

• Активізація участі приватних компаній у розробці та виробництві озброєння та військової техніки, що сприяло інноваціям та конкуренції в галузі.

Важливо зазначити:

• Розвиток ОПК після 2014 року відбувався в умовах військової агресії, що робило цей процес особливо складним та важливим.
• Інвестиції в ОПК значно зросли, що дозволило запустити нові розробки та модернізувати існуючі.
• Героїзм та самовіддана праця працівників оборонно-промислового комплексу України відіграли ключову роль у зміцненні обороноздатності країни.

Ці факти демонструють значний прогрес, досягнутий українським ОПК за останні роки. Відновлення та модернізація існуючих озброєнь, розробка новітніх технологій, міжнародна співпраця та залучення приватного сектору стали ключовими факторами цього розвитку.

13 квітня 2022 — українські Сили оборони знищили флагман Чорноморського флоту росії крейсер «Москва». 13 квітня 2022-го, дві українські ракети Нептун влучили в ракетний крейсер Москва — флагман Чорноморського флоту РФ. Вже наступного дня корабель затонув, що миттєво вплинуло на подальший розвиток подій у Чорному морі. Міноборони України називало затоплення крейсера Москва однією з десяти найбільших перемог України в перший рік вторгнення. А за оцінкою Forbes, це найдорожча одномоментна військова втрата Росії у війні проти України: вартість корабля на момент знищення складала близько 750 млн доларів. Знищення крейсера стало величезною перемогою української зброї і військового планування.

Православні 13 квітня святкують Вхід Господній у Єрусалим, або Вербову Неділю.

Аспекти святкування Вербної неділі в Україні:

1. Освячення верби: Це, мабуть, найвідоміша традиція. Напередодні свята або вранці у Вербну неділю люди йдуть до церкви з гілочками верби. Після богослужіння освячену вербу несуть додому і ставлять біля ікон. Вважається, що освячена верба має цілющу силу, оберігає від хвороб та нещасть.
2. "Битки" вербою: Після освячення існує весела традиція легенько бити один одного гілочками верби, примовляючи: "Не я б'ю, верба б'є, за тиждень Великдень, недалечко червоне яєчко!". Це символізує пробудження природи та побажання здоров'я.
3. Роздуми про подію: Важливо пам'ятати про біблійну основу свята – урочистий вхід Ісуса Христа до Єрусалиму на ослику, де Його вітали пальмовими гілками як Месію. У церквах цього дня читаються відповідні євангельські уривки.
4. Піст і духовна підготовка: Вербна неділя припадає на Великий піст. Хоча цього дня дозволяється їсти рибу, віруючі продовжують період покаяння, молитви та роздумів про духовне значення подій Страсного тижня, який розпочинається одразу після Вербної неділі.
5. Сімейні традиції: У багатьох родинах Вербна неділя є часом для спільного відвідування церкви, освячення верби та обміну вітаннями. Іноді влаштовують скромні сімейні обіди, де головною стравою може бути риба.
6. Народні прикмети: З Вербною неділею пов'язано чимало народних прикмет, наприклад, про погоду на Великдень чи про врожай.

Сучасне сприйняття Вербної неділі:

У сучасному світі Вербна неділя може сприйматися по-різному:

• Для віруючих: Це важливе релігійне свято, яке знаменує початок Страсного тижня та нагадує про жертву Ісуса Христа. Освячення верби є символом віри та причетності до церковної традиції.
• Для багатьох людей: Це також частина культурної спадщини та народних звичаїв. Освячення верби може сприйматися як красивий і символічний обряд, навіть якщо людина не є глибоко релігійною. Традиція "биття" вербою додає елемент веселощів і єднання.
• Можливість для роздумів: Навіть у світському контексті, історія Входу Господнього в Єрусалим може спонукати до роздумів про цінності, віру, лідерство та реакцію натовпу. Це момент, щоб замислитися про швидкоплинність слави та важливість справжніх цінностей.
• Поєднання традицій та сучасності: Сучасні люди можуть поєднувати традиційні обряди з власним розумінням свята. Наприклад, освячуючи вербу, вони можуть також задумуватися про екологічне значення збереження природи, адже верба є одним із перших вісників весни.

Загалом, Вербна неділя в Україні залишається значущим святом, яке поєднує релігійні традиції, народні звичаї та може мати різне особисте значення для кожної людини. Важливо пам'ятати про духовну основу цього дня, навіть беручи участь у традиційних обрядах.