Офіційна сторінка ПП "Медіа Дністер"
Нерухомість на березі моря у місті Варна (Болгарія)
15 травня, четвер - Всесвітній День вишиванки Чому вишиванка є символом України, і чому українці так її люблять? Погодьтеся, навіть через багато десятиліть після панування імперії СРСР, коли пригнічувалась національна культура і традиція, українці масово повернулись до вишиванки? Та і не відмовлялися від неї у часи "совка". Про все це у для вас огляді.
Цікаві факти про День вишиванки в Україні
День вишиванки відзначається щороку в третій четвер травня. У 2025 році це буде 15 травня. Ідея акції "Всесвітній день вишиванки" належить студентці Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Лесі Воронюк. У 2006 році вона запропонувала одногрупникам та викладачам одягнути вишиванки.З невеликої студентської ініціативи День вишиванки перетворився на всеукраїнське, а згодом і всесвітнє свято. Українці по всьому світу одягають вишиванки, влаштовують флешмоби, паради та інші тематичні заходи.
Головна мета свята – збереження та популяризація українських національних традицій, зокрема вишитої сорочки як важливого елементу культурної спадщини українського народу. День вишиванки є аполітичним, позаконфесійним святом, покликаним об'єднувати українців незалежно від їхніх політичних чи релігійних поглядів.
У День вишиванки встановлювалися різні рекорди, наприклад, найбільша кількість людей у вишиванках в одному місці або найдовший вишитий рушник.
Кожен регіон України має свої унікальні орнаменти, кольори та техніки вишивки, які несуть певну символіку. Наприклад, ромби часто символізують родючість, зірки – гармонію, а дубове листя – чоловічу силу. Сьогодні вишиванка – це не лише традиційний одяг, але й стильний елемент гардеробу, який носять як у повсякденному житті, так і на урочисті події. Українські дизайнери активно використовують елементи вишивки у своїх колекціях.
Але чому ж саме вишиванка є символом України і чому українці так її люблять? Найперше тому, що вишиванка має глибоке коріння та багату історію. Вишивання сягає своїм корінням у давні часи. Археологічні знахідки та історичні свідчення підтверджують існування вишитого одягу на території України ще за скіфських часів. Протягом століть вишиванка була не просто одягом, а й оберегом, символом роду, родини, достатку та краси.
Втілення національної ідентичності. Вишиванка є одним з найяскравіших і найвпізнаваніших символів української національної ідентичності. Її унікальні орнаменти та кольори відрізняють українців від інших народів, підкреслюють їхню самобутність та культурну спадщину.
Символ єдності та патріотизму. У важкі часи національного піднесення вишиванка ставала символом боротьби за незалежність та єдність українського народу. Сьогодні, особливо в умовах російської агресії, одягання вишиванки є проявом патріотизму, гордості за свою країну та підтримки українського духу.
Естетична цінність та краса. Українська вишивка – це справжнє мистецтво. Майстрині передають з покоління в покоління секрети створення неповторних візерунків, які вражають своєю красою та гармонією. Вишиванка є не лише символом, але й окрасою, яка підкреслює індивідуальність та естетичний смак людини.
Емоційний зв'язок. Для багатьох українців вишиванка асоціюється з дитинством, родинними традиціями, материнською любов'ю та теплом. Вишита сорочка, зроблена руками близької людини, має особливу емоційну цінність і передається як родинна реліквія.
Чому українці так масово повернулись до вишиванки після панування СРСР?
Період панування СРСР характеризувався політикою русифікації та придушення національних культур і традицій. Українська мова, культура, історія та символіка зазнавали утисків. Однак, попри всі зусилля імперії, національна свідомість українців не згасла, а лише тимчасово пішла вглиб.
Масове повернення до вишиванки та інших національних символів після розпаду СРСР пояснюється кількома факторами:
•Відродження національної самосвідомості. Зі здобуттям незалежності у 1991 році українці отримали можливість вільно виражати свою національну ідентичність. Відбувся потужний процес переосмислення історії, відновлення культурних традицій та символів.
•Протест проти імперського минулого. Повернення до вишиванки стало своєрідним актом протесту проти багаторічної політики русифікації та заперечення української самобутності. Одягаючи вишиванку, українці демонстрували свою відмінність та незалежність від імперського минулого.
•Пошук національної ідентичності. У період становлення незалежної держави українці активно шукали власні національні символи та ідентифікатори, які б об'єднували націю та підкреслювали її унікальність. Вишиванка, як давній та глибоко символічний елемент культури, ідеально підійшла на цю роль.
•Вплив культурних діячів та інтелігенції. Українські письменники, художники, музиканти та інші представники інтелігенції відіграли важливу роль у популяризації вишиванки та її значення як національного символу.
•Мода та сучасні тенденції. Сьогодні вишиванка стала не лише символом, але й модним елементом одягу. Сучасні дизайнери інтерпретують традиційні орнаменти в нових формах, роблячи вишиванку актуальною та привабливою для молоді.
•Реакція на зовнішню агресію. Особливо потужним фактором відродження інтересу до вишиванки стала російська агресія проти України. В умовах війни вишиванка набула ще більшого символічного значення, ставши маркером національної єдності, сили духу та опору.
Отже, вишиванка є не просто красивим одягом, а глибоко символічним артефактом, що втілює багатовікову історію, національну ідентичність, духовність та незламний дух українського народу. Її масове повернення після десятиліть радянської влади є яскравим свідченням незнищенності національної пам'яті та прагнення українців до самовизначення.
Існують численні дослідження, які підтверджують давність традиції вишивання в Україні. Археологічні знахідки та історичні свідчення вказують на те, що вишивка була відома на території сучасної України ще в давні часи.
Ось деякі ключові моменти, що підтверджують давність української вишивки:
•Археологічні знахідки. На Черкащині було знайдено фігурки людей, датовані VI століттям нашої ери, на одязі яких чітко простежуються вишиті елементи.
oРозкопки Соколової Могили (І століття до нашої ери) на Миколаївщині виявили залишки золотного шитва на шовковій тканині, що є найдавнішою відомою вишивкою на території України.
oЕлементи орнаментів, схожі на сучасні українські вишивки, знаходять на артефактах трипільської культури (VI-III тисячоліття до нашої ери). Хоча самі тканини не збереглися, орнаменти на кераміці дають уявлення про їхнє існування.
oЗгадки про оздоблення одягу вишивкою є і в описах одягу скіфів, які проживали на території України до нашої ери.
•Історичні свідчення:
oАрабські джерела X століття згадують русів, які носили одяг з вишивкою.
oУ XI столітті сестра Володимира Мономаха Ганка заснувала першу вишивальну школу в Київській Русі, де дівчат навчали гаптувати золотом і сріблом.
oІноземні мандрівники XVI-XIX століть залишали описи українських вишиванок.
oЗбереглися зразки вишиванок козацької доби XVII-XVIII століть.
•Культурна традиція:
oВишивка завжди відігравала важливу роль у житті українців, супроводжуючи їх від народження до смерті. Немовлят сповивали у вишиті пелюшки, а дівчата готували вишиті рушники до весілля.
oКожен регіон України має свої унікальні традиції вишивки, що передаються з покоління в покоління.
Таким чином, численні археологічні знахідки, історичні документи та глибоко вкорінена культурна традиція свідчать про багатовікову історію вишивання в Україні, яка сягає щонайменше кількох тисячоліть.
За новим церковним календарем вшановують пам’ять преподобного Пахомія Великого.
Іменини за новим календарем сьогодні святкують Ахиллій, Ісай, Пахом. 1177-й день війни в Україні. |
|
|