21-річний ладижинець вийшов на свободу, відсидівши п'ять років ні за що

16-річному школяреві Євгенію Продану інкримінували вбивство двох людей - 43-річного вантажника Віталія та його 52-річної співмешканки Людмили, тіла яких наприкінці жовтня 2008-го року з численними ножовими пораненнями були виявлені правоохоронцями в їхній однокімнатній квартирі. 

За п'ять з половиною років судової тяжби Євген виріс, у слідчому ізоляторі відзначив своє 21-річчя. Його кримінальна справа розглядалася у різних судах, однак хлопець всюди не втомлювався повторювати, що не має до моторошних вбивств жодного стосунку. Родичі Євгена та адвокати твердили: справа сфабрикована, адже жодного доказу його провини не знайдено! «Убивчо несправедливим» назвав цю кримінальну справу відомий вінницький правозахисник Дмитро Гройсман, до якого рідні хлопця зверталися за допомогою. 

Вирок Бершадського районного суду - десять з половиною років позбавлення волі - Євген зустрів із сумною посмішкою... 

Як тільки він відмовився брати на себе чужу провину, на нього тут же «повісили» ще одне вбивство. 

Хлопець не приховував, що у той нещасливий вечір допізна засидівся у своїх знайомих Віталія та Людмили, які мали славу великих любителів повеселитися і попиячити. Підлітку подобалося, що Віталій іноді пригощав його сигаретою. Поруч з цими людьми він відчував себе дорослим. 

Того вечора у господарів був ще один гість - кримінальник, який нещодавно звільнився з місць позбавлення волі. Підпилий Віталій посварився з ним через спортивну сумку, яку той позичив і не повернув. І виставив гостя за двері. Йдучи, розлючений зек пообіцяв повернутися і всіх порізати. Потім Женя на прохання господаря відлучився в магазин, а повернувшись, жахнувся, побачивши закривавлені трупи Віталія та Людмили і зека, що стояв над ними з ножем. Про побачене хлопець і розповів співробітникам міліції. Йому не повірили. І зі свідка школяр швидко перетворився на підозрюваного в цих моторошних злочинах. 

Слідство відпрацьовує єдину версію: вбивця - Євген. Причому, спочатку хлопця звинуватили лише в одній смерті - вантажника Віталія. Мовляв, будучи неабияк п'яний, Віталій посварився зі своєю цивільною дружиною і жорстоко розправився з нею, пошматувати ножем. А потім вирішив прибрати свідка Женю. Але хлопчині вдалося перехопити ніж і смертельно поранити Віталія. Слідчий трактував те, що трапилося, як перевищення заходів самооборони. Женю і його рідних він «заспокоїв»: мовляв, хлопець посидить, але недовго. Школяр обурився, заявивши, що такого не було і відповідати за чужі злочини не має наміру! Однак після додаткового розслідування незговірливому юному підозрюваному інкримінували вже ... подвійне вбивство. 

Кримінальну справу неодноразово розглядалася судами різних інстанцій. Вина Євгена грунтувалася на явках з повинною, які підліток писав, щоб його не били. Втім, незабаром навіть слідчий визнав, що явки занадто суперечливі, тому не можуть бути доказом провини. Про нібито скоєне хлопцем страшне вбивство твердив свідок - той самий зек. Правда, спочатку він стверджував, що не гостював у квартирі, де розігралася трагедія, а потім «згадав», що таки був там. Версію про причетність неодноразово судимого чоловіка до вбивств слідство чомусь не розглядало. «За кадром» залишилася і його перепалка з господарями. Але ж цю сварку можна було трактувати як мотив злочину. 

А ось який мотив був у Євгена? Слідчий вирішив, що Людмилу, яка прилягла на дивані відпочити, хлопець позбавив життя з хуліганських спонукань. Її цивільного чоловіка вбив, щоб позбутися  свідка. Логічно було б припустити, що жорстокий одинадцятикласник слідом за двома жертвами спробує розправитися і з іншим свідком - зеком. Однак той залишився живий і неушкоджений. 

Втім ці нестиковки абсолютно не помітив суддя Бершадського районного суду Руслан Хмель, який засудив вже 21-річного Євгена Продана до десяти з половиною років позбавлення волі. А прокурор Бершадської районної прокуратури Юрій Шеремета навіть зажадав більш суворого покарання для засудженого, для чого звернувся до Апеляційного суду Вінницької області з проханням засудити Продана до 13 років ув'язнення. Аргументував це так: мовляв, «суд не врахував, що підсудний скоїв особливо тяжкі злочини і не сприяв слідству в їх розкритті».

 

Однак буквально напередодні розгляду цієї апеляційної скарги прокурор кардинально поміняв свою позицію. Він вирішив, що вирок підлягає скасуванню через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильного застосування кримінального закону та істотних порушень кримінально-процесуального законодавства. 

Державного обвинувача раптом озаботило, що суд хоч і констатував, що Євген написав чотири явки з повинною, однак ніякої оцінки викладеним у них доказам не дав. Не було перевірено, чи чинився на неповнолітнього Євгена психологічний і фізичний тиск, а також чи вчинив він інкриміновані йому злочини в стані алкогольного сп'яніння. Прокурор попросив скасувати вирок і направити кримінальну справу на новий розгляд до суду першої інстанції. 

Адвокат Євгена теж написав апеляційну скаргу, де просив не тільки скасувати вирок, але і закрити кримінальну справу - у зв'язку з відсутністю в діях засудженого складу злочину. 

Колегія суддів Апеляційного суду Вінницької області констатувала, що слідство проведено неповно і однобічно, не встановлені мотиви скоєного, обвинувачення грунтується лише на припущеннях, не дана належна оцінка доказам вини засудженого. Судова колегія також зазначила: суд першої інстанції не взяв до уваги те, що докази були зібрані з грубим порушенням прав неповнолітнього, а підозрюваний неодноразово звертався зі скаргами про застосування до нього недозволених методів слідства. Крім того, не була дана оцінка суперечливих висновків медичних і криміналістичних експертиз щодо знаряддя злочину і характеру тілесних ушкоджень вбитих. Також колегія суддів зазначила, що засуджений більше п'яти років без вироку утримувався під вартою, при цьому хлопець страждає вродженим пороком серця і потребує медичної допомоги. І оскільки вина його залишається недоведеною, вирок районного суду відміняється, а кримінальну справу повертається прокурору області для проведення нового розслідування. 

Прямо в залі суду Євгену змінили запобіжний захід з утримання під вартою на підписку про невиїзд. Ледве хлопця звільнили, як він буквально кинувся в обійми мами і бабусі, які воювали за нього всі ці роки. «Слава Богу, справедливість восторжествувала!», - схлипувала бабуся Євгена Маргарита Петрівна. А хлопець, розцілувавши рідних, заходився телефонувати по мобільному молодшому братові, шестикласника Артему: «Жди мене, братику, їду додому!»

 

Родичі Жені розуміють, що його звільнення - лише черговий етап їхньої боротьби. Адже важливо, щоб слідство встановило справжнього вбивцю. 

- По закінченні часу при настільки жахливій плутанині з речдоками, знаряддям злочину чи можна ще встановити істину? 

- Можна, якщо розслідувати те, що сталося за законом. До того ж, зараз і у адвокатів є можливість збирати докази провини іншої людини і надавати їх на користь свого підзахисного слідству та суду. Цим я і маю намір зайнятися. А от після закінчення процесу ми оцінимо «заслуги» всіх - і міліцейських слідчих, і суддів, і прокурорів, які сфабрикували кримінальну справу проти неповнолітнього. Адже Євген постраждав через їх безвідповідальність і непрофесійність...

Джерело: "Факти".