dle бесплатно

Вчимося говорити правильно. Які слова не можна вимовляти


Набір слів, яким ми зазвичай користуємось, є могутнім інструментом самопрограмування, яким ми щодня, щохвилини і щомиті творимо самих себе; який ми застосовуємо - і навіть цього не помічаємо; який відповідальний за усе, що відбувається в нашому житті:
- за те, як ми себе почуваємо, як виглядаємо, за те, які статки маємо,
- за стосунки з оточенням, за те, наскільки ми собою задоволені, за те...

та за все на світі відповідальний інструмент самопрограмування, котрий ми застосовуємо на автоматі, нерідко безтурботно і дуже часто до небезпечного бездумно.

Вчимося говорити правильно. Які слова не можна вимовляти Руйнівні слова

Будучи носієм мови (неважливо, якої), кожний із нас має зовсім унікальний запас (набір) слів. Цей набір є могутнім інструментом самопрограмування.
У буквальному значенні: як говоримо - так і живемо. Що заявляємо, те і маємо.

Слова - це одяг наших думок, і енергія слів має ще більш щільну структуру, і ця енергія в рази швидше (у порівнянні з енергією думки) формує матерію.

Доказів тому приведено вже настільки багато, що і додати до них майже нічого.

Але все ж наведемо іще один, і він настільки серйозний, що беззастережно визнаний відкриттям, здатним зцілювати найнебезпечніші хвороби.

Це відкриття зробив німецький психотерапевт Носсрат Пезешкіан, він перший знайшов (а потім навчився знешкоджувати) слова, що програмують хвороби тіла. Згодом  Пезешкіан переконливо довів, що ці руйнівні слова присутні в лексиконі всіх людей.

Розумієте? Немає жодної  людини, хто б уберігся від слів, що:
програмують хвороби,
матеріалізують їх у тілі,
ні в яку не дозволяють їх зцілити.

Ці слова доктор Пезешкіан об'єднав у назву органічна мова.

Органічна мова - це слова і вислови, що напряму впливають на фізіологічні органи людини. Вам добре відомі ці слова і вислови. Це по-справжньому небезпечна і руйнівна енергія, що здатна підірвати навіть найміцніше здоров'я, будь воно хоч тричі богатирським.

Зверніть увагу на те, наскільки віртуозно замасковані слова-руйнівники. Відразу не віриться, що такі, на перший погляд, необразливі слова можуть так сильно зашкодити.

Вчимося говорити правильно. Які слова не можна вимовляти От дивіться:
*лопнуло моє терпіння,
*я вже голову зламав,
*щось мене гризе,
*усю лисину мені проїли,
*сидить у мене в печінках (щось, хтось),
*мені перекрили кисень,
*не переварюю (щось чи когось),
*усі соки з мене випили,
*багато крові мені попсували,
*чхати я хотів,
*набридло до нудоти,
*просто ножем по серцю,
*мене вже б'є (трясе),
*усю шию відсиділи,
*ситий по горло,
*з душі верне,
*заганяли мене до смерті,
*побувай у моїй шкірі,
*тиснуть на мене,
*знайти б віддушину.

Ну і так далі. Правда ж, відмінне маскування? Нам здається, що ми вживаємо гарні метафори, а насправді   віддаємо своєму тілу такі чіткі команди, що тіло їх навіть і не сміє не виконати, от і виконує.

Свої висновки по впливові органічної мови на здоров'я людини доктор Пезешкіан опублікував не дуже давно, але ці висновки уже встигли сто разів перевірити. Особливо ретельно вивчали таке питання: органічна мова створює хворобу чи повідомляє про неї? Виявилося, що саме створює. Іншими словами, було припущення, що слова-руйнівники з'являються в мові людини після виникнення хвороби - мовляв, так несвідоме, котре керує усіма фізіологічними процесами, сигналізує про збої. Однак, ні, не підтвердилося це припущення.

І тепер можна переконано говорити, що картина така: спочатку людина включає слова-руйнівники у свою активну мову (закладає програму конкретної хвороби), і тільки потім виникає хвороба. І не яка-небудь хвороба, а точно та, котра була запрограмована.

І от ще що примітно: створивши хворобу, слова-руйнівники ще більш вкорінюються в активній мові, і зовсім не для того, щоб про хворобу повідомляти (сигналізувати).

Завдання слів-руйнівників зовсім інше - підтримати хворобу, дати їй можливість "жити і процвітати". Це зрозуміло: органічна мова - це самостійна психічна програма, і в неї цілком обґрунтована місія: підтримувати те, що створено.

Нижче наведені узагальнені дані глибоких досліджень мови багатьох тисяч пацієнтів. Звичайно, набір слів у розрізі по хворобах значно різноманітіший, ніж у наведеній таблиці, але якщо ви задастеся метою вирахувати у власній мові слова, що руйнують ваше здоров'я, то наведені ілюстрації допоможуть вам у цій продуктивній (і по-справжньому цілительскій) роботі. І будьте упевнені: як тільки ви знайдете у своєму лексиконі слова-руйнівники, ваша мова від них швидко очиститься.

І механізм отут простий і зрозумілий: виявлений - значить викритий. Викритий - значить обеззброєний.  Чи треба говорити, що коли зникають слова-руйнівники, то ідуть і хвороби?


Це масштабно довів метод доктора Пезешкіана.

А от і обіцяна таблиця:
Ці слова і вирази створюють і підтримують хворобу:

А от і обіцяна таблиця:
Ці слова і вирази створюють і підтримують хворобу:

Набридло до нудоти, ситий по горло, з душі врне - Нервова анорексія

Звалити на себе вантаж клопотів. Нести свій хрест. Проблеми, що сидять на шиї - Остеохондроз

Щось мене гризе, отруює життя, сам собі не належу, набридло усе до смерті - Рак

Займатися самоїдством, уїдливо, щось (чи когось) не переварювати - Виразка

У печінці сидить, моча в голову вдарила, незмога , смертельно утомився - Урологічні захворювання

Знайти віддушину, дати волю своєму гніву, перекрити кисень, чхати на когось - Бронхіальна астма і гіпервентиляційний синдром

Пити кров, вичавлювати соки, це ввійшло в мою плоть і кров - Захворювання крові

Приймати близько до серця, серце розривається, удар у саме серце - Інфаркт міокарда

Він і не чешеться, не хотів би виявитися в його шкірі, легкоранимий, тонкошкірий - Захворювання шкіри й алергія

Ламати голову, ризикувати головою, головою битися, суцільний головний біль - Мігрень, метеозалежність

Кривий на обидві ноги, хибкий, непрохідний - Хронічні судороги, подагра

Випускати пару, лопнуло терпіння, піддавати жару, підганяти - Гіпертонія

Їдкий, мені гірко, щоб життя медом не здавалася, ніякої радості - Захворювання печінки і жовчного міхура, а також ожиріння

Ока б мої тебе не бачили, страшно дивитися, дивлячись навіщо, світ не милий, непроглядний - Захворювання очей

Не хочу цього чути, не говори, замовкни, заткнися - Зниження слуху, глухота

Б'є, трясе, дратує, мене верне, не морочте (морок), лопнуло моє терпіння - Депресія

Примітка. Немає ніякої різниці в тім, до кого (чи чог) застосовуються ці і подібні слова і вирази. Сам факт їхньої присутності в активній мові закладає (а потім підтримує) програму хвороби.

Пропонуємо вам поспостерігати за мовою. Спершу не за своєю - це без спеціальної підготовки може виявитися неможливим. Попрактикуйтесь - поспостерігайте за тим, які слова-руйнівники присутні в мові ваших близьких. Тільки уникайте "проповідування".

Будьте дуже делікатні: людей, і особливо близьких, ранять повчання і наставляння. Просто поділіться інформацією.

Слова-кайдани

От дивіться:
1. Клан кайданових слів "У МЕНЕ НЕ ВИЙДЕ". Ці слова чітко вказують на невпевність у собі, за ними завжди маячить переконання людини в тім, що її здібності обмежені, що вона сіра, непримітна - "звичайна".

Слова клану "У мене не вийде" у буквальному значенні змушують стояти на місці - і заживо загнивати... І все б нічого, але за удаваною безпечністю цих слів ми навіть не помічаємо їх підступності і НЕ усвідомлюємо, що вони змушують нас робити смертний гріх: адже сумніваючись у собі, ми виявляємо таку зарозумілість, що мислимо себе чимось окремим від Того, Хто нас створив. І робимо вигляд, що ми самі по собі, а Бог - сам по собі (і ніякого відношення до того, які ми взагалі є, Він не має); і що набір унікальних здібностей, якими ми усі наділені від народження, ні до чого нас не зобов'язує; і що послання, звернене до кожного, хто людина: "Ти наділений талантами і несеш за них відповідальність" - це зовсім і не до нас.

Подивитеся, ось вони, ці слова, за яких дуже зручно сховатися, причаїтися і НЕ виконати свою унікальну життєву місію:

не можу,
не вмію,
не впевнений (-а),
не вийде,
це вище моїх можливостей (сил),
не можу обіцяти,
від мене не залежить,
не візьму на себе таку відповідальність.

А найпідступніше слово клану "У мене не вийде" - це ювелірно замасковане "постараюсь". Зніміть з цього слова фальшиву віру в результат, приберіть з нього напівмертвий ентузіазм - і неодмінно побачите його щире обличчя. І зрозумієте, що насправді   транслює це слово. Побачили? Усе правильно, ось це: "я у себе не вірю".

2. Клан кайданових слів "Я НЕ ГІДНИЙ (-на)". При зовнішній подібності слова цього клану мають кардинально інше завдання (у порівнянні зі словами клану "У мене не вийде").

 Шанувальники слів із клану "Я не гідний", як правило, не стоять на місці, вони по-справжньому прагнуть до саморозвитку і добре розуміють, що в цьому, власне, і полягає сенс їхнього життя. Саме ці люди мають репутацію чудових розумах і майстрів на всі руки, саме вони везуть на собі все й усіх, вони беруть відповідальність за все підряд, і тільки вони впевнені, що робочий кінь і вони самі і є синоніми (і що критика і примушування, на які не скупляться їдучі наїхній шиї - це норма). І знаєте, не треба бути досвідченим психологом, щоб помітити, наскільки сильно шанувальники слів клану "Я не гідний" бояться одержувати адекватні собі самим винагороди. І щоб не допустити до себе блага, що так і ломляться до них у двері, вони споруджують такі мури, що перелізти через них... (звичайно ці паркании формуються з моральних норм, що народилися ще за Царя Гороха. Але переконати упевнених у своїй "негідності", що ці норми - справжнє пуританство... досить важко.

Вдивіться в слова клану "Я не гідний (-на)" - і ви усіх зрозумієте: Ще не час, Хотілося б, але...  Мало чого я хочу! Хотіти не шкідливо, Хто я такий/-ая, щоб... 

А ще зверніть увагу от на ці "шедеври" - вони настільки легко проникають у мову, що їм навіть маскуватися не треба:

Я не можу собі дозволити*, нічого собі! (а вже скільки синонімів у цього вигуку - напівцензурних і з відвертого вульгарного арго - просто найбагатша усна творчість).

* зрозуміло, що кайдановою ця фраза є тільки в контексті самообмеження.

А от коли ми, приміром , говоримо: "не можу собі дозволити зневажати своїм здоров'ям" - це не рахується, як кажуть діти.

3. Клан кайданових слів "НЕ ХОЧУ, АЛЕ ЗМУШУЮТЬ". О-о, ну це наші улюблені слова! І судячи з частоти їхнього застосування, ми їх не просто любимо, а захоплено обожнюємо:

треба, потрібно (не в контексті потреби, а в значенні "зобов'язаний"),

повинний (повинна), потрібно, проблеми (дуже підступне слово, і воно відмінно замасковано: адже воно не позначає наявні проблеми (як може здатися), воно їх формує).

Скільки разів в день ми говоримо (і чуємо від свого оточення) ці слова? Та й не порахувати! Але ж ми не просто говоримо - ми чітко заявляємо самим собі й один одному: "моє життя - безпросвітня темрява".

І що важливо: ми так зріднилися з цими кайданами, що навіть і не намагаємося їх хоча б тимчасово змінити, вживаємо їх навіть тоді, коли говоримо про свої особисті потреби, що не мають нічого спільного із зобов'язаннями перед іншими людьми (чи перед обставинами). Прислухавшись, легко помітите, що слова "мені треба зробити" і "я повинний/повинна зробити" ми пускаємо при потребі і без неї, і тим самим будуємо величезні кордони, через які так важко пробитися радості. От і ходимо з заклопотаними обличчями - і зовсім забуваємо, що ми прийшли у цей світ виключно для того, щоб життям насолоджуватися.

4. Ну і заключна група сімейства слів-кайданів - це клан кайданових слів "НЕМОЖЛИВО". Їхнє вживання просто-напросто забирає кисень в усього, що ми називаємо мрією.

 На щастя, стрімко минають часи, коли слово "мрія" (і його похідні) супроводжувалися поблажливою гримасою (мовляв, відрив від реальності). Тепер уже нікого не треба переконувати, що саме мрійникам ми зобов'язані усім, чим з таким задоволенням користаємося: електрикою, телефонією, телебаченням, Інтернетом, літаками, машинами... продовжіть цей список.

Загалом , що називається, благословенні Небеса, що вони посилають нам мрійників, щоб донести до нас і не дати нам забути, що можливо усе. Усе (абсолютно!), що ми розпізнаємо як внутрішній запит (мовляв, хочу) - це пряма вказівка на можливість. І на те, звичайно, що у всіх можливостей є могутній потенціал втілення, інакше б запити попросту не виникали.

Ось ці слова:
Неможливо,
Малоймовірно,
Ніколи,
Не може бути,
А якщо раптом (відмова від можливості),
Якщо що (і це теж відмова від можливості: мовляв, хочу-то я хочу, але навряд чи одержу),
Може статись так... (планування перешкод. Ця фраза - самий надійний спосіб, щоб не тільки НЕ одержати те, до чого прагнеш, а гарантовано забезпечити себе тим, чого ні в якому разі не хочеш),
А раптом (та ж пісня),
Не дай Боже (з тієї ж опери).
І найбільш забійне: немає вибору.

Знайте: кайданові слова (так само як і слова з розряду "органічної мови") значно зменшують швидкість настроювання продуктивної домінанти. А це, зрозуміло, знижує швидкість вашого руху до мети. 

Як же, запитаєте, позбавити свою мову від кайданових слів?
Дуже добре допомагає прийом "Стовп ганьби".

Прийом простій: випишіть кайданові слова з цієї статті і вивісьте цей перелік на видне місце (наприклад, на холодильник - як найбільш відвідуване місце в домі), і нехай він (перелік) провисить там днів 7-10. Довше залишати не варто, по-перше, багато честі, а по-друге, за цей термін уже сформується те, на що націлений цей прийом - чорний список. Чорний список - це вмілий санітар, і він завжди чудово справляється зі своєю задачею: видаляє з мови всі елементи деструктивних програм. Перевіряйте.

Слова-крила
Ми з вами стоїмо на самому порозі великих змін! Наближаються зміни, і просто в найбільшому ступені нерозумно їх боятися (тим більше, що вони точно не за один день відбудуться - як, власне, і належить змінам.) Пропонуємо приступити до справи. Дуже приємної справи, будьте впевнені. І воно прямо стосується того, як організувати власне життя в Новій Ері (її, до речі, уже називають Ерою Абсолютного Добра).

Йдеться про слова, що, будучи допущеними в активну лексику, дозволяють людині одержати докази, що керувати власною долею - це не мовний вислів, а цілком повсякденна практична навичка. І ця навичка категорично не дозволяє по життю плазувати, ця навичка змушує ЛІТАТИ.

Слова-Крила. Їх зовсім небагато, але багато зовсім і не потрібно. Тому що кожне слово навіть не пуд золота важить, а багато більше. І силу слова-крила мають таку, що описати її ... можна. Але спробуйте самі описати, коли випробуєте на собі. Однозначно встановлено у професійній практиці: змінюють люди свою особисту історію, встають з лікарняних ліжок, витягають себе з фінансових ям, розкривають свої таланти і узагалі починають жити так, як кожній людині і належить: радісно і на повну.
От він, наш справжній ресурс:
Я можу, 
У мене усі виходить.
І наймогутніше: Я маю намір.

Не відкладайте, прямо зараз вимовіть вголос: "Я хочу", а потім так само вголос: "Я маю намір", і ви чітко відчуєте, що зробили енергетичний перехід: більш тонку енергію перевели в значно більш щільну. І цей перехід розпізнається на біологічному рівні, і саме  в цьому і є секрет: дієслово "маю намір" запускає в тілі цілком конкретні хімічні реакції (не гіпотеза - перевірено вимірюваннями). І саме  ці реакції змушують і мислити продуктивно, і діяти впевнено (а не навмання).

Корегувати свою мову чи залишити все, як є - це завжди особисте рішення. Вірте у свою Щасливу Зірку і дійте.










Знайшли помилку в тексті? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter