Світло та тепло для кожного: працівники Ладижинської ТЕС залишаються вірні своїй справі

Напередодні професійного свята хочеться донести до споживачів тепла і світла, який важкий хліб у енергетиків, яка то нелегка праця – виробляти кіловати. І дається це не всім. Хтось приходить в енергетику випадково, і залишає важку, виснажливу працю. А хтось віддає цій роботі все своє життя.  

Олександр Гоч, наприклад, прийшов працювати на Ладижинську ТЕС 33 роки тому. Пройшов шлях від машиніста-обхідника енергоблоку до заступника начальника котло-турбінного цеху. Його багаторічна, самовіддана, послідовна і наполеглива робота стала вагомим внеском в розвиток підприємства. А розповіді про його відповідальність та пунктуальність вже обросли приказками та ретельно передаються новому поколінню енергетиків. 

Робота в котло-турбінному цеху справді нелегка. Особливо важко доводиться обхідникам низу котла, коли (дуже рідко, але таке трапляється), вся бригада 6-метровою металевою пікою розчищає шнеки від шлаку. Олександр Іванович в таких випадках не йде додому в кінці зміни, а разом з бригадою закочує рукави і стає до праці. Разом. Завжди з людьми. Коли потрібно – підтримає, але на все має власний критичний погляд і завжди знайде потрібну пораду. 

А ще Олександр Гоч є не просто «технарем», а й активним автором ідей з покращення виробництва. Одна з його ефективних пропозицій була впроваджена на ТЕС і допомагає скоротити час пуску блоку на 20 хвилин, що в свою чергу дає економію пускового палива.

Є на станції і золоті руки слюсарів, без яких ремонти обладнання могли б розтягтися на місяці, в очікуванні потрібних деталей від виробника. Проте, коли до  станка стають такі, як Володимир Мізерний, слюсар 6 розряду цеху допоміжного виробництва Ладижинської ТЕС, металеві заготовки дивом перетворюються на вкрай необхідну деталь. Швидко і якісно. За 24 роки роботи біля станка Володимир накопичив чималий досвід роботи з  металом. Загалом професійність та відповідальність співробітників цеху сьогодні допомагає в короткі терміни виконати ремонт станційного обладнання, що дуже важливо для безперебійної роботи станції та всього вітчизняного енергоринку.   

Взагалі, кожен працівник ДТЕК Ладижинської ТЕС сьогодні з гордістю може сказати: «Я – енергетик!». Адже попри 763 млн грн.  боргу енергоринку перед ТЕС за вироблену енергію ладижинські енергетики залишаються вірні своїй справі. Адже саме вони в кожну домівку несуть світло і тепло!