Ладижинака відзначила свій 105-річний ювілей.
У свої 105 років ладижанка Кароліна Зволінська має ясний розум та відмінне почуття гумору. Жінка намагається бути у курсі всіх новин в Україні та світі, розбирається у політиці.
Народилася жінка 1 травня 1912-го року. Ювілярка пережила Жовтневу революцію, дві світових війни, голодомори та часи перебудови.
"Кажуть, що нині тяжко жити. Ні, важкі часи були за царя, люди важко тоді робили. Якби зараз так працювали, то всі б у золоті ходили", - каже Кароліна Михайлівна.
Родом Кароліна Зволінська з хутора Хмелівка Погребищенського району. Дівчинка рано осиротіла: батько пішов у 1914-му році на війну, де й загинув, а мати померла від тифу у 1918-му.
"Тоді багато людей повмирали. Наших хатніх і дев'ятьох сусіських дітей бабуся з дідусем ростили, ми тоді переїхали до них у Ружинськ. Нас у школу не посилали, бо треба було по господарству поратися. Дідусь добре хазяйнував, мав багато худоби - корова, коні, свині, вівці. То ми, малі, на плечах воду носили для них. Важко працювали, але й заможно жили. Люди тоді були дуже віруючі. Якщо піст, то це строгий піст - усі сім тижнів у рот - ні рисочки, глечики зі сметаною стоять - не лизни. Кожну неділю - у церкву. Може, тому й здорові були, що вірили у Господа і постили. Потім діда Кароліни розкуркулили. Забрали все - і хату, і худобу, і навіть воза з соломою, якою він хотів дах перекрити",- згадує ювілярка.
На свою малу батьківщину Кароліна повернулась уже шістнадцятирічною. Вийшла заміж, народила чотирьох діточок - трьох синів та донечку (найстарший помер у Голодомор). Дітям було усього 6, 4 та 2 роки, коли почалася війна, і їхнього тата Антона забрали на фронт. Там він і зник безвісти.
Однак вірна дружина все своє життя чекала, що її коханий повернеться. Тому і заміж вдруге не вийшла, хоча й не раз пропонували. Розраду знаходила у дітях та праці.
Усе життя Кароліна Зволінська проробила у колгоспі. За що має відзнаки. Коли вийшла на пенсію, діти забрали її до себе у Ладижин, вони переїхали сюди у 70-му році на будівництво ДРЕС.
Ще кілька років тому Кароліна Михайлівна разом з усіма обробляла город та садила картоплю. А нині, як вона каже, здоров'я трохи не те - ноги хворі і недобачає.
Також Кароліна Михайлівна, яка до 95 років не знала, що таке тиск і як болить серце, поділитися секретом довголіття.
"Ніякого особливого секрету немає. Я їм все, що хочу, але просту та натуральну їжу зі свого городу. Спиртного не вживаю вже півстоліття, як мені зробили єдину у житті операцію - апендицит вирізали. А ще - треба жити в мирі та злагоді, не лінуватися працювати і вірити у Господа Бога. Він один знає, скільки кому назначено прожити", - каже ювілярка.
Сьогодні жінку радують 6 внуків, 9 правнуків та 5 праправнуків. До речі, одну із праправнучок назвали в честь бабусі - Кароліною.
З нагоди славної дати до поважної ювілярки завітали заступник міського голови Олександр Ткачук та голова міської спілки інвалідів Любов Гора. А також Мар'яна Нарожна - помічник народного депутата Миколи Кучера. Гості тепло привітали довгожительку і побажали їй та її рідним міцного здоров'я, невичерпної енергії та оптимізму, сімейного затишку та достатку. Також Кароліні Зволінській, учасниці трудового фронту та вдові загиблого воїна, від міського голови Ладижина Валерія Коломєйцева народного депутата Миколи Кучера вручили квіти, почесну грамоту та матеріальну допомогу.