Леся Українка. Листи: 1876–1897


«Леся Українка. Листи 1876-1897» – шанс перетворити кам’яну письменницю на живу людину, замість сяйливої ікони нарешті побачити деталізований портрет, і, що найважливіше, кожен матиме шанс цей портрет написати власноруч.





Леся Українка. Листи: 1876–1897З ким товаришувала Лариса Косач, ким захоплювалася і з кого кпила, що читала, де бувала, чим журилася і про що мріяла, як народжувалися задуми її творів… Із листів, написаних до рідних, близького оточення і «товаришів по зброї», перед нами постає молода, енергійна, блискуче освічена українська аристократка, яка активно відстоює свої погляди, творить нові смисли і змінює світ. Уперше опублікований без вилучень, зі збереженням авторського правопису, епістолярій Лесі Українки відкриває читачам можливість по-новому побачити одну з найяскравіших постатей української культури межі XIX-XX століть.


1876-1897 – цікавий період ще й тому, що це ранні і юні роки життя Лариси Косач-Квітки, а отже, читач має можливість побачити дитинство очима самої Лесі Українки, почути історію з перших вуст, без чужих пере- і надінтерпретацій. Це дає розуміння, що насправді українські канонічні автори не з’являлися із пророцтвом на вустах і не сиділи із букварями у бур’янах, як би нас у цьому не хотіло переконати Міністерство освіти і автори підручників. Вони жили, як нормальні діти, юнаки і дівчата: сварилися, мирилися, знаходили друзів і ворогів, переживали перше кохання до живої людини, а не до неньки-України чи «робітничого люду»










Знайшли помилку в тексті? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter