Енергонезалежна перспектива України і кінець гігантоманії в енергетиці

Ця абревіатура масово з’явилася в інформаційному полі України кілька тижнів тому і з відомих причин привернула до себе неабияку увагу. Малий модульний реактор – це ж про генрацію електроенергії йдеться! Втім, проблема була в тому, що мало хто з пересічних українців розумів, що це таке. Ми спробували в цьому розібратися.

Так, після того, як Президент Зеленський розповів, що Україна опрацювала план будівництва малих модульних реакторів для вироблення електроенергії, і уповноважений президента США з питань клімату Джон Керрі та міністр енергетики України Герман Галущенко  анонсували пілотний проєкт, багато хто сприйняв цю інформацію ледве не як порятунок від нинішніх блекатутів. Хоча президент і наголосив на тому, що не можна говорити, що ця модель запрацює вже завтра. До того ж анонсування пілотного проєкту зовсім не означає, що такі реактори мають з’явитися в Україні з дня на день.

Водночас деякі експерти з атомної енергетики заявили про те, що малих ядерних реакторів у світі, по суті, поки ще не існує, перший такий реактор має запуститись не раніше 2027 року, отже у найближчій перспективі для України це питання – не актуальне.

Але спробуємо розібратися, що це таке – ММР, наскільки швидко можна реалізувати такий проєкт і для чого він потрібний?

З цими питаннями ми звернулися до однієї з найвідоміших експертів  з питань ядерної енергетики та безпеки, у минулому - медіа-директора асоціації «Український ядерний форум»  Ольги Кошарної.

Все почалося 10 років тому

   - Це - технологія майбутнього,  - стверджує Ольга Кошарна. - Хоча ідея не нова, і прообразами малих модульних реакторів (ММР) є реактори на атомних криголамах і підводних човнах. Коли я працювала в  «Українському ядерному форумі», на міжнародній конференції, яку організовувала асоціація десять років тому, вже були представлені деякі види малих модульних реакторів. Саме тоді почався тренд на SMR (small modular reactor – ред.), і зараз у світі існує до 50 проєктів. Різних розробників, різного принципу дії – водно-водяні, на розплавах солі, з газовим охолодженням тощо.

У 2017 році американська компанія Holtec International, яка розробила проєкт малого модульного реактора SMR-160, запропонувала створити в Україні хаб з  виробництва обладнання для малих модульних реакторів на українських підприємствах. Малими їх називають через відносно невеликі потужність, від 100 до 300 МВт проти тисяч МВт на існуючих АЕС та «скромні» розміри.

  -  Вивчивши наші виробничі можливості по виготовленню корпусу  реактора,  систем управління реактором, арматури, кабелів тощо, дійшли висновку, що  відсотків сімдесят таких реакторів ми можемо виготовляти тут, в Україні. Тобто ідея була така – створити в Україні  хаб, а потім вийти на ринки  Середнього та Близького сходу. Адже малі модульні реактори попередньо виробляють на визначеному підприємсяві, а потім перевозять і встановлюють, де потрібно, - продовжує Ольга Кошарна.

Все перераховане стосується й інших малих модульних реакторів.

Тоді, 5 років тому, цьому проєкту не судилося здійснитися, але у минулому році НАЕК "Енергоатом" та NuScale Power, американська компанія, яка розробляє малі модульні реактори та просуває ці технології в низці країн Європи, підписали  меморандум  з метою вивчення можливості будівництва SMR в Україні.

Восени минулого ж року  генеральний директор компанії «ДТЕК» Максим Тимченко під час прес-конференції, присвяченій нагальним проблемам енергетики України, повідомив, що «ДТЕК» розглядає використання технології малих модульних реакторів як стратегічний напрямок розвитку компанії. «Це перспектива на 7-12 років, і ще одна відповідь на те, яким чином ми будемо забезпечувати потужності з виробництва електроенергії у рамках зеленого переходу, не використовуючи вугілля на наших електростанціях. Ми стратегічно розглядаємо це, як наступний етап життя нашої компанії», - підкреслив тоді Максим Тімченко.

Так, перед війною у нас зростали потужності  вітрової та сонячної генерації, але збільшувалося виробництво електроенергії й на вугільних теплоелектростанціях, що мають шкідливі викиди і головне – залежать від поставок викопного палива. Адже зеленої електроенергії у нас наразі виробляється не так багато і вона залежить від погоди та пори року.  Тож мережу доведеться постійно «підстраховувати». Електроенергією, виробленою на великих АЕС цієї проблеми не вирішиш. Передусім тому, що це дуже складна система,  їх не можна весь час «включати-виключати». А от малі реактори – можна.

-  Я вважаю, малі модульні реактори - це майбутнє ядерної енергетики України, тому що епоха гігантоманії, коли будували величезні реактори, завершилася,  вони зараз абсолютно не потрібні, - зауважує Ольга Кошарна. - І з точку зору безпеки, і з точки зору сучасних технологій. Малі реактори вимагають менше капіталовкладень на стадії будівництва. Можна побудувати великий реактор на тисячу МВт, а можна – десять малих  по сто МВт, і поки зроблять наступні реактори, перші вже даватимуть енергію. Тому це дуже маневрена та гнучка технологія.

  -  Деякі види таких реакторів можна заховати під землею – а у наших умовах це дуже важливо, - наголошує фахівець.  - Є проєкти, де не потрібно додавати кожний рік нове паливо. Нагадую, на випадок форс-мажору система безпеки в SMR спрацьовує без участі людини.

Але наразі єдиною країною, яка послідовно, на рівні держави, прийнявши всі необхідні програми, займається SMR, є  Канада, стверджує Ольга Кошарна:

 - Перший пілотний проєкт там має бути реалізований, якщо не помиляюся,  у 2025 році.

Кілька маловідомих проєктів розробляють і у Росії та Китаї, але спеціалісти стверджують, що майбутнє – за американськими розробками.

-   А от Україна має досить консервативне законодавство, в якому прописано, що нові реакторні технології розглядаються лише тоді, якщо вони мають референтний досвід експлуатації, - розказує фахівець. - Це означає, що  такого типу реактор має бути побудований в якійсь іншій країні, пропрацювати  там якийсь час, і лише тоді регулюючий орган буде розглядати можливість  побудови подібного об’єкту у нас.

Тобто, в першу чергу необхідно  внести зміни в законодавство України, щоб  це не стало перешкодою у просуванні проєкту.

  - Це дуже перспективний напрям, але щоб його реалізовувати треба перемогти у війні з росією. Хоча б тому, що після війни доведеться переглянути всю енергетичну стратегію країни, наприклад, подивитися, які підприємства і де залишилися, - пояснює Ольга Кошарна. –  Під цю стратегію потрібно розробляти різні способи генерації, щоб створити з них правильний мікс.  Тут тон має задавати наш системний оператор Укренерго,  щоб забезпечити і базові, і резервні, і маневрені потужності. І вже тільки тоді можна говорити про якесь будівництво, - стверджує фахівець.

До речі, генеральний директор згаданої вище компанії Holtec International Кріс Сінгх в інтерв’ю Укрінформу  недавно також наголошував на тому, що потрібно допомогти Україні побудувати велику кількість малих модульних реакторів на всій території, щоб позбулася залежності від викопного палива. Планується, що до проєкту долучаться й вітчизняні приватні компанії – це  передбачено законом про державно-приватне партнерство в енергетичній галузі.

Резюме: якщо думати про майбутнє, малі модульні реактори (ММР) – це дуже актуально.