Офіційна сторінка ПП "Медіа Дністер"
Нерухомість на березі моря у місті Варна (Болгарія)
2 червня, понеділок - Всесвітній день боротьби з розладами харчової поведінки Мета Всесвітнього дня боротьби з розладами харчової поведінки. На сьогодні масовий рух охоплює понад 45 країн. Його мета – забезпечити медичну та психологічну підтримку людям, які страждають від булімії, анорексії, нападів переїдання. У цей день проводяться зустрічі з медиками та психологами, що мають на меті розширення глобальної обізнаності про харчові розлади як захворювання, які уражають людей різної статі, національності, віросповідання та віку. Небезпека розладів полягає у тому, що вони призводять до соматичних захворювань – від проблем з травною системою до інфаркту та інсульту.
Організатори запрошують приєднатися до новаторського глобального руху, щоб об’єднати активістів по всьому світу, розвіяти міфи про розлади харчової поведінки та надихнути на зміни 2 червня кожного року з хештегами #RealHope&Recovery, #WeDoActNow 2024, #Science4Ed та #WorldEatingDisordersDay2024. 1
Одужання від розладів харчової поведінки є РЕАЛЬНИМ і можливим – стверджують організатори події та запрошують поділитися своїми історями подолання розладів харчової поведінки.
У розвинених країнах у конкретний момент часу діагностується анорексія у 4% та булімія – у 2% населення. На психогенне переїдання страждає 2% жінок.
Анорексія – третє за поширеністю захворювання серед дівчат-підлітків. Близько 13% жінок старше 50 років страждають від РХП.
Ми підібрали для вас рекомендації від дієтологів для українців щодо здорового харчування з огляду на історичну травму
Сьогодні, у Всесвітній день боротьби з розладами харчової поведінки, особливо важливо звернути увагу на культуру харчування в Україні. Окрім глобальних проблем, пов'язаних із "хворобами цивілізації", українці несуть на собі важкий відбиток історичної травми – численних штучних голодоморів. Цей трагічний досвід, передаючись із покоління в покоління, часто призводить до неусвідомлених проблем із харчовою поведінкою, таких як перегодовування дітей та схильність до розладів у дорослих.
Історична травма та її вплив на харчові звички. Пам'ять про голод, навіть на підсвідомому рівні, може формувати тривожне ставлення до їжі. Бабусі та матері, чиї родини пережили жахливі часи дефіциту, прагнуть забезпечити своїх дітей та онуків "про запас", що може виливатися у надмірне годування. Страх, що їжі знову може не вистачити, іноді трансформується в культ їжі та переконання, що "здорова дитина – це сита дитина".
Дослідження в цьому напрямку.Хоча прямих масштабних досліджень, що пов'язують саме Голодомор із сучасними розладами харчової поведінки в Україні, може бути недостатньо в публічному доступі, існує значна кількість наукових праць про вплив травми та стресу на харчову поведінку в цілому. Епігенетичні дослідження також вказують на те, що наслідки травматичного досвіду, включаючи голод, можуть передаватися на генетичному рівні, впливаючи на метаболізм та схильність до певних захворювань у наступних поколінь.
Психологи та соціологи, що вивчають наслідки геноцидів та масових травм, зазначають, що порушення харчової поведінки є одним із поширених довгострокових наслідків. Це може проявлятися як у формі переїдання, так і в інших розладах, таких як анорексія чи булімія, хоча останні можуть бути менш очевидно пов'язані з історичною травмою голоду в суспільній свідомості.
 Рекомендації для українців щодо грамотного харчування:Враховуючи складний історичний контекст та сучасні виклики, важливо підходити до питань харчування усвідомлено та дбайливо. Ось декілька рекомендацій:
1.Усвідомлене харчування:
- Їжте повільно та без відволікань: Насолоджуйтесь кожним шматочком, звертайте увагу на смак, текстуру та аромат їжі. Уникайте їжі перед телевізором, комп'ютером чи телефоном.
- Прислухайтеся до сигналів голоду та ситості: Їжте, коли відчуваєте фізіологічний голод, і зупиняйтеся, коли відчуваєте насичення, а не переповнення. Важливо навчитися розрізняти справжній голод від емоційного (бажання заїсти стрес, нудьгу чи сум).
- Будьте вдячні за їжу: Усвідомлення цінності їжі, особливо пам'ятаючи історію, може допомогти сформувати більш шанобливе ставлення до неї.
2.Збалансований раціон:
- Різноманітність: Включайте до свого раціону всі групи продуктів: овочі, фрукти, цільнозернові, білкові продукти (м'ясо, риба, птиця, бобові, яйця, горіхи, насіння) та корисні жири (оливкова олія, авокадо, горіхи).
- "Тарілка здорового харчування": Умовно розділіть свою тарілку: половину мають займати овочі та фрукти, чверть – цільнозернові, ще чверть – білкові продукти.
- Обмежте споживання оброблених продуктів: Сюди належать продукти з високим вмістом цукру, солі, насичених та трансжирів (солодкі напої, фаст-фуд, кондитерські вироби, ковбаси тощо).
3.Регулярність харчування:
- Намагайтеся їсти приблизно в один і той же час щодня. Це допоможе налагодити роботу травної системи та контролювати почуття голоду.
- Не пропускайте приймання їжі, особливо сніданок.
4.Подолання психологічних аспектів:
- Розрізняйте турботу та перегодовування: Пояснюйте старшому поколінню, що любов та турбота не завжди вимірюються кількістю їжі. Важливіше – її якість та збалансованість.
- Працюйте з емоційним переїданням: Якщо ви помічаєте, що їсте, коли відчуваєте стрес, тривогу або сум, спробуйте знайти інші способи впоратися з цими емоціями (прогулянка, розмова з близькою людиною, хобі, медитація).
- Не демонізуйте їжу: Уникайте поділу продуктів на "хороші" та "погані". Важливий загальний баланс та помірність. Дозволяйте собі улюблені, менш корисні продукти в невеликих кількостях, щоб уникнути зривів.
- Зверніться за професійною допомогою: Якщо ви відчуваєте, що не можете самостійно впоратися з проблемами харчової поведінки, або підозрюєте наявність розладу, не соромтеся звернутися до дієтолога, психолога або психотерапевта, який спеціалізується на розладах харчової поведінки.
5.Формування здорових звичок у дітей:
- Будьте прикладом: Діти часто копіюють харчові звички батьків.
- Не змушуйте доїдати: Дозволяйте дитині самій визначати, скільки вона хоче з'їсти. Це вчить її слухати сигнали власного тіла.
- Залучайте дітей до приготування їжі: Це може підвищити їх інтерес до здорових продуктів.
- Створюйте позитивну атмосферу під час їжі: Уникайте сварок та напруження за столом.
Пам'ятайте, що шлях до здорового харчування – це не суворі обмеження, а поступова зміна звичок та формування усвідомленого, дбайливого ставлення до свого тіла та їжі. З огляду на унікальну історію України, важливо підходити до цього питання з особливою чуйністю та розумінням.
|
|
|