Офіційна сторінка ПП "Медіа Дністер"
Нерухомість на березі моря у місті Варна (Болгарія)
ВВС Україна: Медична реформа. Результати є, але мало Те, що українську медицину треба реформувати, визнають всі. Однак медична реформа викликає багато запитань навіть у самих лікарів.
Серед численних претензій – брак кваліфікованих сімейних лікарів, відсутність доступної інформації про реформу та небажання чиновників радитися з лікарями та пацієнтами, яких ця реформа безпосередньо стосується.
Окремі скарги – щодо роботи швидкої допомоги, якій, з одного боку, посилили вимоги до швидкості прибуття на виклик, а з іншого, позбавили спеціалізованих бригад.
Благі наміри
За задумом уряду, всю систему охорони здоров'я мають поділити на три рівні надання медичної допомоги.
Урядовий експеримент поки що стосується лише чотирьох регіонів - Дніпропетровської, Донецької, Вінницької областей та Києва.
Первинна допомога, на яку роблять особливу ставку, має обслуговувати близько 80% усіх звернень пацієнтів. Основа первинної допомоги – це сімейні лікарі, свого роду універсальні медики, які повинні давати раду переважній більшості пацієнтів, що звертаються до них.
Такі медики, за планом чиновників, мають лікувати не лише гіпертонію чи ГРВІ, а й самостійно впоратися з запаленням вуха, виразкою шлунка чи, наприклад, легкою формою бронхіальної астми.
Їхнє місце роботи – це нові медичні заклади з немилозвучною назвою ЦПМСД – Центри первинної медико-санітарної допомоги. У ЦПМСД, на відміну від лікарень, немає таких підрозділів як поліклініка, дитяча консультація чи хірургія. Вони складаються з однакових лікарських амбулаторій, де і будуть надавати первинну допомогу.
За словами експертів, така система успішно діє в більшості розвинених країн, де головний фронт боротьби з недугами складається якраз з сімейних лікарів.
Якщо ж до такого лікаря потрапляє складний пацієнт, то медик має спрямувати його до своїх колег зі сфери вторинної медичної допомоги – у лікарню, або ж до представників третинної медицини – вузькоспеціалізовану клініку.
Зміни також стосуються швидкої допомоги. Від початку 2013 року в Україні ввели нову модель екстреної допомоги, яка підпорядкована обласній владі і має єдину диспетчерську службу.
У перспективі реформа має привести до впровадження в Україні страхової медицини, що має поліпшити фінансовий стан медустанов. Однак у МОЗ не називають конкретних дат, повідомляючи лише, що "підготовка до запровадження" обов’язкового медичного страхування має початися до кінця 2014 року.
Сімейний лікар за півроку
Однією з причин того, чому тривалість життя в Україні на 10-15 років менша, ніж на Заході, президент Всеукраїнського лікарського товариства Олег Мусій називає саме нерозвиненість первинної медицини.
Найбільшим позитивом початої реформи пан Мусій називає те, що "в системі охорони здоров'я почали поступово акцентувати ресурси і увагу на те, що потрібен сімейний лікар, який би опікувався кожною людиною, сім'єю".
Про збільшення кількості сімейних лікарів говорить і лікар загальної практики з Вінниці Сергій Макаров.
За минулі два роки, каже він, сімейними лікарями стали колишні інтерни, а також на них перекваліфікувалися деякі педіатри і терапевти.
Однак у цьому ж пан Макаров вбачає і проблему: "Сімейний лікар повинен діагностувати та лікувати і ЛОР-патологію, і нервові захворювання і так далі, а він ще не вміє цього робити, тому що шестимісячні курси явно недостатні, щоб надолужити брак знань у колишнього терапевта чи педіатра".
Відтак, каже медик, сімейні лікарі часто направляють пацієнтів до вузьких спеціалістів, брак яких через реформу вже відчувається.
Реформа без лікарів
Олег Мусій називає ще одну ваду змін у медицині: лікарям і пацієнтам не пояснюють зміст і завдань реформи.
"Суспільство і ті медики, яких намагаються реформувати, в більшості своїй не розуміють, що відбувається, чому відбувається і що буде потім. Саме тому йде несприйняття", - каже він.
З цим погоджується і голова парламентського комітету з питань охорони здоров'я Тетяна Бахтеєва, яка каже про "катастрофічний брак знань" в суспільстві про те, якою має бути система охорони здоров'я.
"Результатом цього є певне нерозуміння реформи двома першими категоріями учасників (системи охорони здоров'я – Ред.) – пацієнтами та медиками, та прийняття нерідко різних необґрунтованих рішень третьою – управлінцями", - сказано в письмовому коментарі пані Бахтеєвої для ВВС Україна.
Та все ж найбільшим недоліком Олег Мусій називає те, що в реформі практично не задіяні ані самі лікарі, ані організації, які представляють інтереси пацієнтів.
"За старим радянським методом, їм все доводиться до виконання. "Ми так вирішили, вас не запитали, а ви виконуйте, і взагалі ваша думка нас не сильно й цікавить", - каже він.
"Якщо держава хоче реально реформувати систему, то ті, хто працюють в системі, і ті кому надається допомога – вони мають бути безпосередньо учасниками реформи", - додає пан Мусій.
Парламентар Бахтеєва каже, що в Україні, за прикладом розвинених країн, необхідно створити такий соціальний інститут як самоуправління медичної професії, для чого потрібен відповідний закон.
Швидка "на всі випадки життя"
За словами пані Бахтеєвої, відколи в Україні ввели єдину систему екстреної допомоги, бригади швидкої у Дніпропетровській області почали вчасно приїжджати на виклики майже вдвічі частіше, ніж раніше. Депутат також каже про багатократне збільшення видатків на медикаменти для тих, хто викликає екстрену допомогу.
Однак лікар Максим Іонов, який вже 10 років працює в бригаді швидкої у Києві, твердить, що реформу впроваджують "чиновники з міністерства, які жодного разу не виїжджали на бригаді швидкої допомоги".
За його словами, реформа проводиться непродумано і "вкрай негативно" відображається як на пацієнтах, так і на лікарях і системі охорони здоров'я загалом.
Від початку реформи в столиці практично скасували спеціалізовані служби швидкої, такі як кардіореанімаційні, педіатричні, психіатричні чи протишокові бригади, каже лікар. Тепер більшість бригад швидкої складаються з фельдшерів, а не лікарів, додає він.
"Вважається, що я як лікар швидкої, маю справитися з будь-якою невідкладною допомогою, в тому числі з дитячою. Але частіше за все це не досить правильно", - каже пан Іонов. За його словами, дитячий організм працює по-іншому, ніж дорослий і, відповідно, потребує інших знань і навичок від медика.
Екстрена і невідкладна
Самі виклики швидкої допомоги поділили на дві категорії – екстрені, на які швидка має приїхати якомога швидше, та невідкладні – для яких таких жорстких вимог немає.
"Якщо є дитина двох років, у неї температура 39С, цей виклик не приймається (у швидкій допомозі – Ред.), він передається на дитячу невідкладну допомогу, бо там є педіатр при дитячій поліклініці. Вони виїжджають в цілодобовому режимі. Але невідкладна допомога може їхати протягом години, двох, трьох", - розповідає лікар.
За його словами, у дітей на тлі високої температури часто трапляються судомні напади, і тоді вже стає потрібна екстрена допомога і госпіталізація.
Тут виникає інша проблема. Правила зобов’язують лікарів швидкої прибути на екстрений виклик за 10 хвилин, однак немає жодних нормативів щодо того, як швидко потрібно госпіталізувати хворого. А це часто буває найскладнішою частиною роботи, скаржиться лікар, бо лікарні не завжди готові приймати тяжких пацієнтів.
"Одного разу я привіз дуже важку дитину 2,5 років, яка була в епілептичному статусі, тобто в неї були судоми, які не припиняються, на фоні інфекційного захворювання. Мною почали грати в футбол всі дитячі лікарні міста Києва. Вони всі боялися брати цю важку дитину", - розповідає пан Іонов.
"Коли бувають такі виклики, їх хочеться розтрубити на всю країну, щоб люди знали, щоб керівництво знало, що це недолугість, такого не може бути", - додає медик.
"Найбільше досягнення"
"Якщо дивитися з точки зору бюджету, держави і економії грошей, то вона (рефрома. - Ред.)йде дуже ефективно, - підсумовує хід реформи Олег Мусій. – З точки зору пацієнтів, то поки що вони не знають і, думаю, не відчувають її реального впливу. А з точки зору медиків, які є учасниками системи, то вона сприймається швидше негативно, ніж позитивно".
Реформи у сфері охорони здоров'я в будь-якій країні майже завжди непопулярні в суспільстві, викликають дискусії і часто політичне протистояння, сказано в коментарі Тетяни Бахтеєвої.
Яскравий приклад тому – Клацнути останні події у США, нагадує парламентар, натякаючи на розбіжності республіканців і демократів з приводу бюджету й медичної реформи.
За її словами, зважаючи на те, що медичну реформу в Україні могли просто "заговорити", найбільшим досягненням є власне початок змін. Джерело: ВВС Україна. |
|
|