Офіційна сторінка ПП "Медіа Дністер"
Нерухомість на березі моря у місті Варна (Болгарія)
Діденко упевнена, що Ладижин скоро приєднається до медреформи Те, що Вінниччина стала пілотним регіоном у реформуванні медичної галузі, слід використати, аби кардинально змінити стан закладів охорони здоров’я, особливо, на селі, забезпечити якісні медичні послуги та зробити їх ближчими для кожної людини.
Про це неодноразово заявляв голова облдержадміністрації Іван Мовчан. Таких підходів він вимагав від посадовців обласного та місцевого рівнів, мовляв, стереотип про те, що будь-яке реформування – зло, слід долати, люди мають відчути, що зміни в медицині себе виправдовують. Наскільки це вдається, мовою цифр, фактів та аргументів розповідає директор департаменту охорони здоров’я та курортів облдержадміністрації Лідія Діденко, пише "ВінницяОК"
- На сьогодні в області створено 33 Центри первинної медико-санітарної допомоги, до складу яких увійшли амбулаторії та ФАПи і первинний та вторинний рівні фактично розмежовано. Якщо говорити про кількість закладів на «первинці», то я з приємністю хочу відзначити, що з часу проведення реформи, чисельність лікарських амбулаторій збільшилась із 160-ти до 294. Це свідчить про наближення медичної допомоги, особливо, у сільській місцевості, до населення.
- Лідіє Олексіївно, Ладижин досі залишається, мабуть, єдиним містом в області, де влада так і не розмежувала рівні надання медичної допомоги, іншими словами, не погодилась на реформу, які наслідки це може мати для місцевих медичних закладів?
- Я переконана, що найближчим часом розмежування рівнів медичної допомоги в Ладижині відбудеться, тому що це – вимога часу, це – нові стандарти в роботі медиків, які, серед іншого, впливають і на рівень заробітної плати сімейних лікарів. Якщо Ладижин не розмежує рівні медичної допомоги, то й медики не зможуть в повній мірі виконувати ті завдання, які стоять перед ними, і отримувати за це відповідну зарплату.
- Але в плані матеріально-технічного забезпечення медичні заклади Ладижина поки фінансуються як належить?
- Так, всі медичні заклади фінансуються, затримок з виплатою заробітної плати немає в жодному. Але медичні працівники, які перебувають в реформуванні первинної ланки, мають змогу отримувати надбавку за кількість населення, яке вони обслуговують і за якість виконаної роботи, а це суттєво збільшує рівень заробітної плати лікаря.
- Багато нарікань ми чули стосовно оптимізації мережі медичних закладів на селі, люди, наприклад, боялися закриття деяких дільничих лікарень…
- Жодного медичного закладу у Вінницькій області з часу проведення реформи не було закрито. Позиція обласної влади і губернатора Івана Мовчана була чітка і зрозуміла: ми маємо привести всі заклади охорони здоров’я у відповідність до тих потреб, які є на конкретних територіях. Тому на базі дільничих лікарень, які в свій час не виконували свої функції, було створено амбулаторії загальної практики сімейної медицини, в частині таких амбулаторій, крім того, було розгорнуто пункти постійного або тимчасового базування швидких і, на мою думку, вперше за багато років охорона здоров’я села стала майже зразковою. У переважній більшості закладів, а це – 767, проведені ті чи інші ремонтні роботи: облаштування внутрішніх вбиралень, і проведення гарячої і холодної води, заміна вікон, підлоги, дверей тощо. І сума коштів, витрачених на ремонтні роботи в галузі охорони здоров’я за 10 місяців 2013-го року значна – 127 мільйонів гривень, з них на первинному рівні витрачено 57,1 мільйона. Це дуже серйозна робота, тому говорити про те, що заклади стали менш доступними, не виправдано.
- В ході реформування, а цього року особливо активно держава почала звертати увагу на технічне оснащення амбулаторій сімейної медицини, ФАПів на селі. Що зроблено, якщо говорити мовою цифр?
– За 2012-2013 роки держава на підтримку проведення реформування виділила додатково 269 мільйонів гривень. Звичайно, за ці кошти значно поповнено арсенал наших лікарських амбулаторій і ФАПів. Ось зовсім недавно наші медики на селі отримали ще обладанання і апаратури на 44 мільйони гривень. Тобто, якщо будемо говорити, що на початок реформи наші заклади первинної ланки були забезпечені, згідно табеля оснащення, приблизно на 50%, то сьогодні вони оснащені майже на 90%.
- Чи не образила при цьому держава у фінансовому плані вторинну ланку медицини та обласні заклади?
– Безумовно, ні. Тільки за 9 місяців цього року на поліпшення матеріально-технічної бази у вторинній ланці освоєно понад 24 мільйони гривень, на третинну ланку (це обласні заклади і диспансери) – більше 34 мільйонів гривень і на екстренну медичну допомогу – 6,4 мільйона.
- В ході реформування було скорочення медичного персоналу?
- Якщо говорити про первинну ланку, то в нас сьогодні ситуація із кадровим забезпеченням одна з найкращих в Україні, але нам ще не вистачає близько 200 медиків, тому говорити про скорочення лікарів, які хочуть працювати, немає підстав. Є випадки, коли люди виходять на пенсію, переїжджають в інші міста, коли навчаються на контрактній основі за вузькими спеціальностями і не можуть бути працевлаштовані, тому що в переважній більшості хочуть прцевлаштуватись в місті, у великих районних центрах.
- 30 вересня завершився термін, відведений для вільного вибору сімейного лікаря, а як бути тим, хто не встиг цього зробити?
- Загалом, прикріпна кампанія пройшла успішно, але разом з тим, є суто людський фактор – часто людина не може вчасно прийти до лікаря і вирішити ці питання. Тому, якщо зараз хтось хоче змінити свого лікаря, він може це зробити, прийшовши до тієї лікарської амбулаторії чи до того Центру, до якого він хоче відноситись з відповідною заявою, зустрітися з лікарем, якщо він не заперечує щодо його обслуговування, можна це питання вирішити.
- При цьому якісь грошові внески передбачаються?
– Абсолютно ніяких.
- Далеко не всі випускники медичних вузів хочуть працювати на селі, їх потрібно якось заохочувати. Саме для цього на Вінниччині діє так звана програма «Місцевих стимулів». Що вона включає в себе?
- Дійсно, приємно, що ця програма працює в області уже другий рік поспіль. До речі, вона є одним з пунктів доручень голови ОДА Івана Мовчана, виконання якого обов’язково контролюється в ході звітів керівників районів і міст. Губернатор чітко доручив кожному району ухвалити в себе цю програму. Вони нині затверджені у всіх районах області, фінансування програм «Місцевих стимулів» цього року склало 4 мільйони 230 тисяч гривень за рахунок районних бюджетів. В результаті 58 студентів з числа сільської молоді нині навчаються у ВНМУ імені Пирогова. Крім того, програма «Місцевих стимулів» передбачає і виділення житла для медиків, адже для того, щоб молодий спеціаліст прийшов працювати на село, він має бути забезпеченим житлом. За 9 місяців цього року уже виділено 4 квартири і 3 земельних ділянки під забудову для сімейних лікарів, до кінцця року планується вручити ключі від квартир ще 5 медичним працівникам у сільській місцевості. У цьому плані всі райони спрацювали гарно і мені приємно, що в такий спосіб ми можемо заохотити медиків працювати на селі.
- Реформа також передбачає створення належних умов для роботи екстреної медичної допомоги і медицини катастроф. Що вдалося зробити, аби наблизити швидку до людей?
- Закон про екстрену медичну допомогу вступив в дію з 1 січня 2013-го року. Відповідно до цього закону, на Вінниччині система екстреної медичної допомоги складається з Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, шести станцій швидкої медичної допомоги, підстанцій швидкої допомоги, бригад і відділень екстреної медичної допомоги. Основним завданням є надання доступної, безоплатної, своєчасної і якісної екстреної медичної допомоги. Ми на сьогодні забезпечені абсолютно всіма медикаментами, відповідно до всіх наказів МОЗ і протоколів надання медичної допомоги, на що було виділено більше 11 мільйонів гривень з державного бюджету. Забезпечено нині оперативне цілодобове реагування на виклик. У процесі наближення екстреної медичної допомоги до людей у нас не останню роль зіграли нові структури, яких ніколи не було – це пункти тимчасового або постійного базування, яких ми вже маємо 50, а кількість бригад зі 105 збільшилась до 119, чисельність автотранспорту зросла на 40 одиниць тільки за рахунок висококласних реанімобілів. Фінансування екстреної допомоги торік складало 80 мільйонів гривень, цього року – вже 94,3 мільйона, посадові оклади лікарів зросли на 40%. Крім того, введено новітні технології, які раніше не використовувались. А саме – проведення тромболітичної терапії препаратом Металізе і направлення на стентування відразу в той заклад, який проводить стентування при гострому коронарному синдромі. Одним з наших досягнень вважаю польоти санітраної авіації, яка працює нині тільки на Вінниччині. Хочу також констатувати, що прибуття бригади швидкої на виклик до 10 хвилин в місті на сьогодні досягається у 87% випадків, а 20-хвилинний доїзд у сільській місцевості – у 80%. До введення Закону про екстрену медичну допомогу цей показник ледь перевищував 60%. Ці цифри говорять самі за себе.
- Уже декілька років йдеться про створення в області госпітальних округів. Люди бояться, що через це закриють районні лікарні. Як насправді мають виглядати ці округи? Де будуть їхні центри?
- Абсолютно не варто цього боятися, тому що госпітальні округи – це об’єднання, до складу яких будуть входити ті ж лікарні, які нині існують і жодна лікарня в районах не закриється. Втім, на базі більш потужних закладів будуть створені лікарні інтенсивного лікування для того, щоб в повній мірі на найвищому рівні надавати якісну медичну допомогу. У тих лікарнях, де сьогодні уже фактично немає такої високоспеціалізованої медичної допомоги, особливо, хірургічної, анестезіологічної, будуть створені лікарні планового лікування, але незалежно від типу лікарні, у кожному закладі будуть діяти відділення екстреної медичної допомоги. Що ж до центрів цих округів, то у нас є етапність їх визначення. Сьогодні ми говоримо лише про ті райони, які до цього готові, де матеріально-технічна база максимально приведена у відповідність, де кадровий потенціал достатньо підготовлений, де оснащення і медичні технології такі, що можна говорити про якісний рівень надання медичної допомоги. |
|
|