За його словами, наших земляків у зоні АТО намагаються відвідувати регулярно, хоча б раз на місяць, але зараз проблематично із транспортом. Нещодавно доводилося побувати у Донецькій області, неподалік Маріуполя, під Широкіно, під Волновахою, та у Володарському.

Пан Василь висловлює щиру вдячність усім небайдужим людям, завдяки яким відбуваються волонтерські поїздки та збираються передачі для наших земляків у зоні бойових дій.

«В цій поїздці допомогли – міськрада допомогла паливом, виділили гроші. Допоміг взагалі не ладижинський Романенко Юрій Ігоревич, він дав дві тисячі, я закупив теплих штанів, шкарпеток по Інтернету. То це взяв з собою хлопцям, Слава Богу, пороздавав. Ми стараємося якось гуртуватися. Ну, хто допомагав. Це Романенко, Терещук Василь, Пелипишин Володимир, дуже велике спасибі Оксані Чорноморець. Жаріков Олександр Михайлович, він теж чим може, завжди допомагає. Якби таких побільше було людей, то було б легше трохи хлопцям допомагати»,- говорить волонтер.

Крім того, він висловив вдячність батькам загиблого героя Сергія Майбороди, які завжди намагаються допомагати харчами нашим землякам, мати Сергія завжди випікає і передає свіжі пиріжки хлопцям. Також допомагає родина Грабовенків, їхній син теж служив в АТО. Володимир Гайдучик та Михайло Провільський теж, за словами Василя Смажелюка, ніколи не відмовляють і завжди допомагають хто чим може.

До допомоги долучається також керівництво та продавці м'ясного павільйону міського ринку у Ладижині, які щомісяця збирають до 15 кг обрізок сала та надають волонтерам ВО «Мирослава», які витоплюють їх на смалець і передають армійцям.

Як пояснив волонтер, останнім часом співпраця між різними міськими благодійними волонтерськими організаціями не склалась, тому представники «Мирослави» налагодили співпрацю із Вінницьким координаційним центром. За допомогою цього центру вирішували юридичні питання деяких ладижинських бійців, також відправляли демобілізованих та їхніх дітей на реабілітацію до санаторію.

Як говорить Василь Смажелюк, їхня організація співпрацює також і з Тульчинськими та Тростянецькими благодійними та волонтерськими організаціями, вони останнім часом допомагають, доставляючи своїм транспортом передачі в зону АТО.

Зараз, коли знову почалися бої у зоні АТО, стало сутужно відправляти посилки «Новою поштою». Крім того, навіть за умов, коли постріли лунають рідко, - добратися і забрати свої передачі у поштових відділеннях можуть лише ті захисники, військові частини яких дислокуються у райцентрах. Але ж більшість наших хлопців розташовується в полях, у лісах, і мешкають у бліндажа та наметах. Тому добратися до містечка для них справа не з легких. Тому, на думку Василя Смажелюка, – найліпший вихід передачі посилок зараз - це виїзди безпосередньо до розташування блокпостів наших захисників.

Найбільша потреба наразі – теплий одяг, спідня білизна, термобілизна, взуття та буржуйки, а також – питна вода, вологі серветки, ну, і, звісно, харчі.

Активіст звертається до усіх міських волонтерських організацій із тим, аби у майбутньому координувати свої виїзди та констатує, що останнім часом у щирій допомозі зацікавлене обмежене коло людей – близькі та рідні мобілізованих та деякі небайдужі громадяни.

Крім того, як вважає Василь Смажелюк, головна проблема майже всіх волонтерських благодійних організацій у різних регіонах, які підтримують українських мобілізованих, - у роз’єднаності. Він упевнений, що у всіх одна ціль та єдина мета – допомога та підтримка наших захисників, тому потрібно об'єднуватись заради цього.

Автор: Анна БАБИЧ Категорія: rss, СУСПІЛЬСТВО

Знайшли помилку в тексті? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter