Офіційна сторінка ТРК "Подільські комунікації"
Офіційна сторінка ПП "Медіа Дністер"
У місті Ладижині продається будинок
Ладижинці на сезонних роботах: права, обов’язки, аспекти законодавства Права сезонних працівників: скарги на їх порушення головний державний інспектор управління Держпраці у Вінницькій області Віктор Жовтяк отримує кілька разів на рік. Такі порушення не є масовими, але люди, які влаштовуються на сезонні роботи мають знати свої права, щоб не дозволити їх порушувати. Останнім часом до редакції "Радіо Ладижин" звертались слухачі, які цікавились своїми правами на сезонних роботах: * Які роботи вважаються сезонними? * Чи є право на відпустку у сезонних працівників? * Чи має роботодавець виплачувати сезонному працівнику лікарняні? * Гарантії вагітним і матерям, що працюють на сезонних роботах. То ж, підсумувавши усі звернення і запитання, про це ладижинцям в ефірі хвилі 103,9 FM розповів головний державний інспектор управління Держпраці у Вінницькій області Віктор Жовтяк.
Про те, які роботи можуть відноситись до сезонних - Частина 2 ст. 23 КЗпП України дозволяє укладати трудовий договір на визначений строк, встановлений за погодженням сторін, з врахуванням характеру наступної роботи. Якихось спеціальних норм по відношенню до сезонних працівників КЗпП України не визначає. Проте, ст.7 Кодексу Законів про Працю регламентує, що особливості регулювання праці в тому числі і сезонних працівників встановлюються законодавством. На даний час правове регулювання роботи сезонних працівників визначається Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24.09.74 р. №310-XI "Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах" (далі - Указ), який діє на території України в частині, що не суперечить законодавству України відповідно до постанови Верховної Ради України "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" від 12.09.91 №1545-ХІІ, та постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.1997 №278 "Про затвердження Списку сезонних робіт і сезонних галузей" зі змінами, внесеними постановами КМУ №2167 від 29.11.99, №35 від 25.01.2012.
Сезонними слід вважати працівників, які приймаються на сезонні роботи, тобто на роботи, які у відповідності до статті 1 Указу в силу природних і кліматичних умов виконуються не цілий рік, а протягом певного періоду (сезону), що не перевищує шести місяців, та які включені в перелік сезонних робіт, наведених в Списку сезонних робіт і сезонних галузей (далі - Список), затвердженому згаданою вище постановою КМУ від 28 березня 1997 р. №278. Відповідно до даної постанови, до сезонних робіт відносяться:
- лісова промисловість і лісове господарство: це лісо-культурні роботи, підготовка грунту, посів і садіння лісу, догляд за лісовими культурами, робота у лісорозсадниках, лісозахисні і протипожежні роботи, боротьба зі шкідниками і хворобами лісу; - торфяна промисловість;
- сільське господарство: це робота у овочівництві, садівництві, виноградарстві, буряківництві, на вирощування і збиранні картоплі, тютюну, кормів, баштанних культур, лікарських рослин, робота на інкубаторно-птахівничих та міжгосподарсько-інкубаторних станціях;
- переробні галузі промисловості: це робота на підприємствах переробки плодо-овочевої продукції, робота на підприємствах цукрової галузі, первинне виробництво;
- Санаторно-курортні заклади і заклади відпочинку : це роботи пов’язані із санаторно-курортним обслуговуванням хворих і відпочиваючих у санаторно-курортних закладах та закладах відпочинку.
- Транспортно-дорожній комплекс: це відповідні роботи в сільському та лісовому господарстві.
Отже, обов’язковими умовами укладення трудового договору із сезонним працівником є строк роботи не більше 6 місяців та вид роботи і галузі, зазначені у Списку. Тому укладення сезонного трудового договору на роботах, не зазначених у Списку, не допускається. Процедура оформлення на роботу сезонних працівників проводиться у загальновстановленому порядку: працівник пише заяву про прийом на роботу; на підставі заяви роботодавець видає наказ про прийом на роботу; працівник своїм підписом підтверджує факт того, що він ознайомлений з наказом і згоден з умовами, визначеними в наказі; вноситься запис до трудової книжки працівника.
Слід зазначити, що при укладенні сезонного трудового договору роботодавець зобов’язаний попередити працівника про сезонний характер роботи (ст. 3 Указу), що відображається в наказі (розпорядженні) про прийом на рооту, у якому зазначається, що даний працівник приймається саме на сезонну роботу. Також необхідно мати на увазі, що при укладенні сезонного договору не встановлюється випробувальний термін (ст.5 Указу).
Важливо знати, що на сезонних працівників розповсюджуються умови і положення, передбачені Правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективного договору, що діють на підприємстві (тривалість робочого часу і відпочинок, оплата праці, матеріальне стимулювання, умови і охорона праці тощо).
Про відпустки, лікарняні, пологи... -Звертаю увагу, що відповідно до частини 9 ст.6 Закону України "Про відпустки" (далі - Закон), сезонним працівникам відпустка надається пропорційно відпрацьованому часу. Тому, оскільки ст.10 Указу право на відпустку та грошову компенсацію взамін невикористаних днів відпустки сезонним працівникам не передбачено, така норма не підлягає застосуванню, позаяк суперечить Закону. Сезонні працівники також мають право на плату тимчасової непрацездатності. Між тим, існують певні особливості в наданні і розрахунку виплати допомоги з тимчасової непрацездатності застрахованим особам, які працюють на сезонних роботах, зокрема:
- в разі захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, допомога надається не більше, як на 75 календарних днів протягом календарного року (частина 4 п.2 ст.35 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18.01.2001 №2240-ІІІ);
- трудового каліцтва чи професійного захворювання - виплачується на загальних підствавах.
При цьому існує також особливість і в розрахунку середнього заробітку для виплати лікарняних листків сезонниками, про що зазначено листі Міністерства соціальної політики України від 09.09.2010 №244/18-99/10 "Про визначення розрахункового періоду для обчислення розміру лікарняних сезонним працівникам".
У разі ж надання працівниці, зайнятій на сезонній роботі листка непрацездатності у зв’язку із вагітністю і пологами, вона має повне право на отримання відповідної відпустки і виплату допомоги по вагітності і пологах.
Сезон закінчується... звільненням -У зв’язку із закінченням роботи (сезону), а отже, строку трудового договору, сезонний працівник підлягає звільненню відповідно до п.2 ч.1 ст. 36 КЗпП України. Для цього не потрібно його заяви на звільнення та попередження роботодавця про наступне звільнення працівника з означеної підстави. Не потрібна і згода профспілкового комітету, якщо працівник є членом профспілки, що діє на підприємстві.
Проте, слід врахувати гарантії, надані вагітним і жінкам, які мають дітей до 3-х років (у деяких випадках - до 6 років), одиноким матерям, що мають дитину до 14 років чи дитину-інваліда. За загальними правилами їхнє звільнення відбувається з обов’язковим працевлаштуванням (ч.3 ст. 184 КЗпП України), а також за ними на період працевлаштування, але не більш ніж на 3 місяці зберігається середня заробітна плата за рахунок підприємства, з яким працівниця перебувала в трудових відносинах.
Пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України 06.11.92 №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" (із змінами) наголошується, що зазначені гарантії для матерів розповсюджуються і на випадки звільнення у зв’язку із закінченням строку договору, коли вони були прийняті на сезонні роботи.
Сторони хочуть розірвати угоду достроково - Окрім того, сезонний трудовий договір може бути розірваний до закінчення зазначеного в ньому строку - як за ініціативою працівника, так і роботодавця. Тому в разі дострокового розірвання цього договору з ініціативи працівника, він повинен попередити про це роботодавця в письмовій формі за 3 дні (ст. 6 Указу). Підставою для звільнення буде ст.39 КЗпП України.
Підставою для дострокового розірвання трудових договорів за ініціативою роботодавця для сезонних працівників є загальні випадки, передбачені ст. 40 і ст. 41 КЗпП України, і додаткові, передбачені Указом, зокрема, коли на підприємстві призупинені роботи з причин виробничого характеру чи скороченя роботи в ньому на строк більше двох тижнів.
Варто нагадати, що після закінчення строку трудового договору ( в тому числі сезонного), якщо трудові відносини фактично тривають і жодна зі сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк. За порушення трудових прав сезонних робітниців настає адміністративна відповідальність відповідно до ч.1 ст. 41 КУпАП та штрафра санкція (ст.265 КЗпП України). *** Всі ваші запитання, проблеми, ідеї для обговорення в ефірі, журналісти "Радіо Ладижин" слухають за номером телефону 6-9523 |
|
|