Іванна Клімпуш-Цинцадзе: Україна виконує зобов’язання не для Брюсселю, а для збільшення власних можливостей

- Дорогі друзі, скориставшись гостинним запрошенням на цю конференцію, ми не могли не запропонувати зробити її частиною тієї кампанії, яку ми не так давно розпочали з колегами з Уряду щодо євроінтеграції, її сили та можливостей. Євроінтеграція продовжує обростати величезною кількістю міфів, думаю, що їх буде набагато більше, як збільшиться і кількість маніпуляцій. Збільшиться по мірі того, як ми будемо глибше заходити в електоральний процес, як президентський, так і парламентський. Тому я передбачаю опір тих, хто зрощений на корупційних правилах, і опір буде посилюватись. Тому що євроінтеграція це, насамперед, зміни правил і процедур на більш зрозумілі та більш прозорі, на взаємосумісні правила і процедури, які пов'язують нас із країнами Європейського Союзу і створюють додаткові можливості.

Завдань, які ми маємо реалізувати, просто безліч. Той найоб'ємніший документ, "План заходів щодо виконання Угоди про Асоціацію", який ми минулого року прийняли в Уряді, він містить близько 2-х тисяч завдань і 5-ть тисяч заходів на найближчі роки, які ми маємо для себе реалізувати. Знову ж таки, ми говоримо про зобов'язання. Так от, це зобов'язання не для Брюсселя, це зобов'язання, які нам із вами дадуть і дають вже сьогодні конкретні можливості. І про них сьогодні вже промовисто говорить досвід Закарпаття.

Ми щойно презентували нашу кампанію в Одесі й саме там ми робили акцент на тому, щоб у якийсь спосіб стимулювати, запропонувати бачення щодо того, що вже сьогодні ми можемо зробити для підвищення експорту з України до країн ЄС, і всі цифри говорять про те, що цей експорт постійно зростає. Насправді, і товарообіг наш зростає, між Україною і Європейським Союзом. Так от, на Закарпатті нема потреби переконувати у необхідності такого зростання. Закарпаття має 93% експорту, який іде у країни Європейського Союзу. Навіть більше, ми так розуміємо, що причини, чому сюди було закладено так багато іноземних інвестицій і постійно відбувається їх збільшення, 81 відсоток їх є в промисловість. Це означає, що збільшується експорт звідси, з регіону. І це руйнує іще один міф, який намагаються створювати про те, що ми не спроможні, неконкурентоздатні, мовляв, наших товарів ніхто в Європі не чекає.

Одна із тих речей, яку я винесла для себе з Одещини: для цієї кампанії ми шукаємо людей, які вже сьогодні реалізовують можливості, які дає Україні Угода про Асоціацію. Причому, це ті, хто скористався програмами у науковій сфері, чи тими, хто скористався можливостями експорту до країн Європейського Союзу... Так от, в Одесі ми познайомились з керівництвом компанії, яка виробляє холодильні установки. До 2014 року вони виробляли холодильні установки виключно на країни колишнього СРСР. Війна, торговельна війна, транзитна війна, яку нам нав'язала Російська Федерація, змусила їх робити якійсь кроки, які спочатку здавались не можливими. Вони модернізували своє виробництво і сьогодні експортують у 24 країни, переважна більшість яких це країни ЄС, щороку нарощують обсяги експорту своєї продукції з високою доданою вартістю. Тому, якщо ми робимо зусилля зі свого боку, і Уряд та Парламент зі свого боку змінює законодавство і створює умови, то люди користуються цими можливостями, то тоді нам все вдається.

Чому ми вважали, що необхідна саме така кампанія? Кампанія пояснення, а що ж дає Євроінтеграція українцям і необхідність протидіяти тим міфам, з якими ми сьогодні стикаємось.

Ми знаємо, що після Революції Гідності в України є велика підтримка євроінтеграційних прагнень України серед наших громадян.

Разом з тим, коли проводяться опитування, ми бачимо, що 77% громадян нічого не знають про програми Європейського Союзу, які на даний момент функціонують в Україні. Очевидно, що це відбувається з низки причин. На цьому заході ми говорили й про низьку кваліфікаційну спроможність державних інституцій стосовно того, щоби забезпечити реалізацію всіх можливостей. Але одночасно це і результат низької довіри суспільства до владних інституцій. Ми це повністю розуміємо. Довіра вибудовується не одним роком, не одним місяцем, над нею потрібно працювати. Але, як на мене, працювати потрібно з обох боків.

Друге: тільки деякі реформи дають моментальний ефект. І мені здається, що вперше за роки після Революції Гідності ми зараз вичерпали той запас реформ, які швидко і моментально дають очевидні зміни. Інші, ті зміни, які ми робимо сьогодні, вони дадуть відтермінований ефект. Але людська натура має властивість бачити як же позитивно змінюється наше життя уже сьогодні, бо життя коротке...

Ну і по-третє, є велике намагання і бажання принести євроінтеграцію в жертву такої короткозорої і недалекоглядної політичної боротьби. І це не може не непокоїти. Я дуже сподіваюсь, що ми, заплативши таку дорогу ціну за наш вибір,  далі будемо продовжувати іти тим шляхом, який ми обрали після 2014 року і зафіксували його в нашому законодавстві.

Тому, ми намагаємось змінитись, знайти героїв для кампанії, героїв -  звичайних людей, які  вже є агентами змін. Які своїм досвідом, своїм прикладом і поясненням, своїми переконаннями можуть дати через свої розповіді як натхнення, так і розуміння іншим, хто сумнівається, іти цим шляхом. В минулому році ми робили такий пілотний проект, тоді ми знаходили таких людей і інформували про них представників медіа, які вже самі робили історії, щоб нівелювати ту картинку, яку намагаються нам нав'язати щодо європейської інтеграції деякі політики. І та мета, яку ми ставили перед собою, вона може здаватись дуже простою, це перекладання на доступну людям мову положень Угоди про Асоціацію, але насправді це дуже непроста робота. Тому що за кожним таким бюрократичним рішенням стоїть необхідність перекладати і розтлумачувати зміст багато разів.

Приміром, ми пишаємось, що прийняли великий Закон "Про безпеку харчових продуктів". Що це значить? А коли почали роз'яснювати, що створюємо через Держпродспоживслужбу нову систему контролю за виробництвом харчових продуктів, яка є зі скінченною регуляторною базою, яка зрозуміла, які перевірки можуть бути проведені, у який спосіб вони можуть фіксуватись, як можна забезпечити гарантію того, що на полицях магазинів будемо мати безпечні продукти... І коли ми розуміємо, що ми навчили протягом цього часу понад триста інспекторів, які тепер інакше будуть проводити ці перевірки, за конкретними правилами, і на кінець року ми розраховуємо, що у нас на полицях магазинів на 50% буде менше фальсифікату, тоді всі розуміють, про що цей Закон. Але ж це хтось має зробити, перекласти, пояснити...

Тому Уряд шукає таких однодумців, хто може нам в цьому допомогти. Також ми з моєю командою та командою Asosiation for you Європейського Союзу створили великий євроінтеграційний портал, де ми намагаємось розмістити усю інформацію про європейську інтеграцію. Починаючи від документів, закінчуючи відповідними рішеннями, прикладами тощо. Поза тим, команда почала робити євроінтеграційний щотижневик, дайджест. І нарешті наші колеги з міністерства зрозуміли, що це позитивна історія і що вони в такий спосіб теж можуть донести інформацію до містечок і сіл. І цей дайджест отримують лише ті, хто цікавиться і дає зворотний зв'язок.

Ми готові враховувати побажання, відповідати на питання, пропозиції щодо того, як це вдосконалити. І ця база, якою користуються, постійно зростає.

Ми намагаємось максимально реалізувати певний наявний інформаційний голод. Якщо нам це вдається — добре. Якщо ні — ми готові чути ваші пропозиції стосовно того, як це вдосконалити, як ми можемо взаємодіяти з регіональними медіа, щоби всім слухачам, глядачам, читачам, які є споживачами євроінтеграції чітко і зрозуміло пояснити ті кроки, які робить Уряд з євроінтеграції.