Мистецтво слухати себе, або шість правил здорового життя


 Ми народжуємося здебільшого   здоровими. Чому ж уже після 25 років мало кого можна вважати цілком здоровою людиною? Тому що не слухаємо себе. У нашій культурі немає традиції дбайливої уваги до потреб свого тіла.

Хочеш у туалет - терпи до кінця уроку (що є одним із надійних шляхів до запорів). "Їж, що дають - будеш ще носом крутити!", - кажуть дитині. Та що там: ми не завжди встигаємо лікарям сказати, що у нас алергія на той чи інший препарат, котрий вони вже набрали в шприц.

Але запитаєте будь-якого хорошого лікаря, і він скаже, що організм завжди (!) дає нам сигнали про те, що щось не так. Дискомфорт, легкий  біль, маленька температурка - але ми йдемо на роботу, навіть не задумавшись, чого це нам сьогодні прихворілось?

Подразник не ліквідований - симптоми підсилюються. Організм повинний сказати вам, що ви самі із собою чините не так. І він каже тихенько,  ви помічаєте, але ігноруєте. А   за кілька років це вже буде серйозне захворювання.

То ж у нас є вибір - або ми дослухаємося до себе і виправляємося завчасно, або чекаємо, поки захворіємо, і потім намагатимемось забезпечити своєму тілу прийнятні умови існування. І той і інший випадок передбачають, що ви будете дослухатися до свого організму. І раз у нас немає такої звички - давайте її виробимо.

Правило №1-ше  - МЕДИТАЦІЙНЕ
Будь-який дискомфорт - це сигнал, який  не можна придушувати або ігнорувати. Давайте шукати причину негайно. Для цього розслабтеся, заплющіть очі і запитаєте дуже ніжно в хворої голови:

"Що треба зробити, моя хороша, щоб тобі було добре?".

Мистецтво слухати себе, або шість правил здорового життя  Спочатку відповідь може прийти не з першої спроби, можливо, на це піде хвилин 10 - терпляче почекайте. Якщо відповідь усе-таки  не приходить, почніть у розслабленому стані перераховувати всі причини, які могли викликати біль.

Коли дійдете до правильної - ви це зрозумієте - відчуєте легкий вітерець чи  подих,  пташка заспіває за вікном, або ви почуєте тихе-тихе "так". Перед тим, як закінчити таку маленьку медитацію, подякуйте своєму організмові, скажіть йому щось ніжне, як улюбленому кошеняті, а не наше звичайне "що ж ти, гадюко, розхворівся?". Організм наш із  сил вибивається, намагаючись зменшити наслідки нашого бедумного ставлення до себе. Прам’ятайте про це.

Правило 2-ге - НЕГАЙНЕ
Не буває компромісів при спілкуванні зі своїм організмом. Або йому зараз добре, або ні. Ваше тіло не розуміє ніякого "завтра", ніяких абстрактних обіцянок. "Завтра (ніколи більше) не надягну ці жахливі шпильки і колготки, від яких болят ноги, - це не поліпшить ситуації зараз. Тим більше, що більшість з нас забуває обіцянки дані собі вже за  кілька хвилин. Якщо голова болить від того, що ви забули вчасно поїсти,  з'їжте що-небудь зараз же. Жуйка не їжа - обманювати організм не тільки марно, але й небезпечно.

Яким би це не здавалося неймовірним, задовольнити  прохання організму  просто. Він ніколи зайвого не вимагає. Якщо організм радить вам припинити ранкову пробіжку, а подруги все біжать і біжать - зупиніться. Навіть якщо, як ви думаєте, це принизить вас у їх очах.

По-перше, навряд чи принизить. А по-друге, не послухавши внутрішнього голосу, ви ризикуєте впасти через 200 метрів, що буде проблемою уже фізичною. Тільки не треба плутати голос ліні і голос організму - вони зовсім різні. Навчіться слухати.

Правило 3-тє  - ПІДСВІДОМЕ
Ми не підкоряємося думкам інших про те, що нам робити з родимками, ожирінням, нерозумним чоловіком, а тільки беремо їх слова до уваги. Перед прийняттям будь-якого рішення ми запитуємо насамперед  свій внутрішній голос і чекаємо цього самого "так" від нього.

Те, що якась система допомогла мільйонам,  не гарантія, що ЦЕ  допоможе і вам. Книги дають тільки загальні рішення, лікарі без детальних аналізів уявляють тільки приблизну картину, а подруги радять на базі особистого досвіду.

Мистецтво слухати себе, або шість правил здорового життя  Голос організму знає усе, що відбувається саме з вами, і він не помиляється. У біоенергетиці такі сигнали організму називають "посланням балансувальної  системи". Балансувальна система - це частина нашого несвідомого, котра відповідає за стабільність, працездатність нас, як системи. Вона-то і подає  сигнали і їх потрібно вивести на рівень свідомості.

Правило 4-те - ПОШУКОВЕ
Створіть собі середовище для життя, де організм буде не боротись за виживання, а жити. Поб’ємося об заклад, що половина того, що ви їсте, вам не корисне.

Але ваш організм вимагає до себе особливого ставлення - і ви таке ставлення  йому повинні надати! Це не обов'язково повинна бути чиясь визначена система оздоровлення. Щоб бути здоровим і сповненим сил, вам треба знайти свою власну систему, що буде мінятися в залежності від пори року, стану здоров'я, віку, навантаження і т.д.  Почніть її шукати - і запитуйте свій організм: як йому, чи комфортно?

Правило 5-те- ДЕСЯТИХВИЛИННЕ
Не буває, щоб не було часу на себе. Це велика неправда самим собі. А для чого ви в кінцевому рахунку працюєте? Заради дітей? Багато їм користі від завжди хворих мами або тата?

Насправді, навіть 10 хвилин в день на те, щоб поговорити із собою, уже можуть докорінно змінити ваше ставлення до себе. Можна  навіть порадити, звідки взяти ці 10 хвилин - від переживань, "що він сказав, а ви йому відповіли, а він вам на це...

Коли почуєте, що знову почали цю жуйку "я йому, а він мені", - просто зупиніться і послухайте свій організм - відразу  виявиться, що у вас є справи набагато важливіші.

  Правило 6-те - ПРИМИРЛИВЕ

Якщо вам здається важким таке спілкування зі своїм організмам - то згадайте іще кілька речей. Усі важко - і хронічно хворі люди, якщо вони чесні перед собою, можуть згадати, що за рік, за два до того, як прийшла серйозна хвороба, був "перший дзвоник" з цієї сфери. Нічого не буває раптово. Навіть переломи, тому що вони трапляються на ослаблених місцях . Найчастіше  людина вдаряється тим самим  місцем, невеликі травми нашаровуються один на одну, ми їх не помічаємо, поки травма не стане серйозною.

А її, як і "хроніки", могло б не бути, якби  ми не ігнорували себе. Звичайно, від однієї таблетки цитрамону нічого не буде, як і від однієї цигарки. Біда ж у тім, що ми звикаємо "затикати рот" своєму організмові і сердитися на нього. Не поодинокі  випадки, коли темніють зубы, а 99% "потерпілих" це страшно злить. Але хіба це логічно: організм змушений харчувати життєво важливі органи за рахунок менш важливих, тобто зубів. Якби  вам вистачало мінеральних солей, не довелося б витягати їх із зубної емалі.

Коли приходять такі думки - запитайте себе, як взагалі могло трапитись, що ваш власний організм став вашим ворогом?

Наш організм набагато розумніший за нас, і він завжди знає, що нам потрібно. Давайте ж якщо не допомагати, то хоча б не заважати йому бути здоровим.




Знайшли помилку в тексті? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter