dle бесплатно

В даному розділі публікуються матеріали, які були підготовлені в рамках  проекту "Просування реформ в регіони" за сприяння Європейського Союзу. Зміст цих матеріалів є виключною відповідальністю Громадського центру євроінтеграції та розвитку українсько-польських зв’язків "Від Варти до Бугу" (проект "Вінницький радіо-офіс реформ"), який є автором матеріалу, і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу.

Розвиток сільських територій в Європі відбувається завдяки підвищенню конкурентноздатності малого та середнього агробізнесу


29 березня 2018 року, у м. Полтава пройшла конференція «Європейські реформи в українському АПК», яку провів Інститут економічних досліджень та політичних консультацій разом з Європейською правдою в рамках Проекту «Просування реформ у регіони», який фінансується ЄС. Метою конференції було обговорити те, як вплинула Угода про Асоціацію на агропромисловий комплекс України та Полтавщини.

Відео панельної дискусії на тему: "Розвиток сільської місцевості: децентралізація та кооперація
Учасники панельної дискусії:

• Марія Ярошко, експерт з питань аграрної політики Німецько-український агрополітичний діалог (APD) при Інституті економічних досліджень та політичних консультацій (IER)

•Ірина Солдатова, експерт «Асоціації об’єднаних територіальних громад»

• Світлана Андрієнко, директор Полтавської обласної сільськогосподарської дорадчої служби

• Тетяна Грузін, виконавчий директор Асоціації розвитку сільської місцевості Полтавщини

• Олександра Шереметьєва, керівник регіонального відділення ВАССР, Омельницький сільський голова



• Марія Ярошко, експерт з питань аграрної політики Німецько-український агрополітичний діалог (APD) при Інституті економічних досліджень та політичних консультацій (IER):
- Децентралізація та кооперація. Є визначення, що сільська місцевість чи сільський район це місцевість за межами міста, це території з домінуючою сільськогосподарською діяльністю та місцевість, де не обов'язково проживають люди. Я з таким твердженням не згодна. Бо коли ми говоримо про сільську місцевість, то вона нерозривно пов'язана із сільськими жителями. Однією з функцій сільської місцевості, є соціальна функція, забезпечення відповідного рівня життя для сільського населення. І це буде однією з тем сьогоднішнього обговорення.

В Україні сільського населення має бути не менше, ніж 30 відсотків і сільські території повинні розвиватись і виконувати свої відповідні функції. В нашій країні сільське населення складає 13,1 мільйона із 41,4 мільйона громадян України.

То ж сьогодні ми поговоримо про сільську місцевість, поговоримо про те, чи повинна вона бути заселена людьми чи ні, яку функцію вона виконує для сільськогосподарського виробництва, чи навпаки — яку функцію сільгоспвиробництво виконує для сільської місцевості, і яким чином процес децентралізації, кооперації впливає на стійкий розвиток сільської місцевості.

• Тетяна Грузін, виконавчий директор Асоціації розвитку сільської місцевості Полтавщини про те, як відсутність законодавчого визначення сільської місцевості впливає на її розвиток:
- Щодо законодавчого визначення сільської місцевості, то його я зустрічала лише в одному законі, це Закон "Про сільськогосподарську дорадчу діяльність". Виходячи із законодавчого визначення, там не обов'язково мають бути люди.

Європейський підхід демонструє не просто визначення, але й певні критерії, які  нещодавно були розроблені, що характеризують сільську місцевість, котрими керується Європа, для підтримки сільської місцевості. Тому, якщо ми зараз працюємо над зближенням із ЄС, то думаю, що потрібно правильно законодавчо назвати характеристику сільських територій. Позитивний досвід ЄС можна запроваджувати і в Україні, бо без цього ми не почнемо рухатись далі. Щоб підтримувати сільські території, ми маємо визначитись, що ж і кого ж ми підтримуємо.

• Світлана Андрієнко, директор Полтавської обласної сільськогосподарської дорадчої служби про міжнародний досвід :
- Хочу зазначити, що Полтавська обласна сільськогосподарська дорадча служба, як і інші служби в Україні, в кожній області,  була створені за допомогою міжнародних проектів. На жаль, Полтавська обласна сільськогосподарська дорадча служба за останні десять років не має підтримки від жодного міжнародного проекту, ми лише беремо участь у круглих столах,  у  якості експертів чи учасників. Нас запрошують до Харкова, Миколаєва, туди, де немає дорадчих служб.

Чому ми в себе не отримали поштовху до розвитку? Хочу доповнити попереднього спікера: коли ми говоримо про розвиток сільських територій, найголовніше це поняття, розуміння про що ідеться. Європа у стратегії до 2013 року мала чотири напрямки розвитку, що вважається розвитком сільських територій. Там на першому місці розвитку сільських територій стоїть підвищення конкурентоздатності малого і середнього аграрного бізнесу. Друге — це поліпшення довкілля. Третє — диверсифікація виробництва і якість життя. Четверте — програма-лідер, це та програма, яка дуже підходить Україні, як потужна стратегія Євроспільноти... Коли ми навіть за відсутності коштів, розв'язувати певні проблеми і завдяки цьому розвивається усі перші три напрямки.

Тому Дорадча служба, розуміючи про що йдеться, зробила ставку на цільові групи. Перша група, це саме розвиток конкурентоздатності малого і середнього бізнесу. У цій цільовій групі фермери, малі сільськогосподарські підприємці. І, коли ми починали, було складно, а зараз, ці 2,5 тисячі бджолярів Полтавської області, маленькі підприємці, які мають ветеринарні паспорти... Або 800 малих підприємців, які взяли в оренду водні об'єкти на Полтавщині (у нас їх понад 1600 водних об'єктів, придатних для риборозведення) - це також маленький бізнес, який створює хоч одне робоче місце і це вже наповнює місцевий бюджет... То ж, є чим Дорадчій службі займатись, тобто супроводжувати саме малий бізнес, бо в них ми вбачаємо найбільший потенціал.

Великі агрохолдинги, великі підприємства, вони самі, без дорадництва, знаходяться в розвитку, честь їм і хвала. Але в гонитві за прибутками Україна забула, що Європа поряд із розвитком аграрного бізнесу не забувала про політику розвитку сільських територій. Це дві політики, які йдуть поряд. І зараз ми прийшли до думки в Україні, що розвивати аграрний бізнес без розвитку сільських територій, не можливо.

• Олександра Шереметьєва, керівник регіонального відділення ВАССР, Омельницький сільський голова:
- Сільські території це не лише наші населені пункти, а це розвиток усієї території. Але ми сьогодні повинні говорити за інше. Ми повинні говорити про те, що коли ми втратимо українське село, і якщо ми віддамо всю землю великим агрохолдингам, ми просто втратимо джерело створення первинної доданої вартості. Ми всі це повинні розуміти. Ми всі згадуємо своє дитинство, і більшість із нас своє дитинство провели в селі. І найкращі моменти були пов'язані з цим. Нині в нас відбувається конкурс серед екологічних бригад Полтавщини. Ми бачимо, що ті діти, які сьогодні виростають в селі, вони досить багатогранно і духовно ширше виховані... Урбанізація на багато років відкладає на людині свою "печатку". Ми сьогодні маємо можливість, і маємо цей шанс повинні використати, і ми плануємо проведення великого заходу із розвитку зеленого туризму, для того, щоб дати можливість нашим жителям великих міських громад, мати можливість приїхати і тиждень побути в "своєму дитинстві", зрозуміти, що найбільше багатство це наша українська земля. І давайте не будемо сьогодні поспішати її продавати. Туди, де народились, де закопана ваша пуповина, рано чи пізно усі повернуться... То ж сільські території не помруть завдячуючи нашим патріотам, вони будуть розвиватися.

• Ірина Солдатова, експерт «Асоціації об’єднаних територіальних громад»:
- Наш Пирятинський район і 15 сільських рад. Населення розподілене майже порівну, по 16 тисяч у місті та сільській місцевості. І така динаміка спостерігається вже не перший рік, а вже понад десять років. Які фактори на це вплинули? Вважаю, що одним із суттєвих факторів є впровадження прогресивних технологій в агробізнесі. Широкозахватні агрегати, інші сучасні механізми вивільняють робочу силу. Якщо подивитись, скільки раніше людей працювали на фермі, скільки доярок працювало, то зараз усе автоматизовано. Люди залишаються без роботи.

А що таке потужні агрофірми? Приїхали навесні - посадили, через деякий час приїхали - обробили, восени приїхали - зібрали врожай і поїхали. Що залишилося на селі? Розбиті дороги, відсутність освітлення, примітивна система вивезення сміття, нерегулярне і неякісне водопостачання... Ми вважаємо, що ситуація така, що не зважаючи на це все, вихід є і це - децентралізація. Два роки тому місто Пирятин об'єдналась з однією, Олександрівською громадою і створила ОТГ. Але ареол 30 км зони поза увагою не залишився. В рамках проекту "Муніципальне співробітництво" були укладені договори з 6-ти сільськими радами стосовно впровадження сучасної системи вивезення сміття. Об'єднана територіальна громада отримала величезний фінансовий ресурс і питома вага фінансових витрат лягла саме на міський бюджет. Був придбаний сучасний сміттєвоз, поставлені баки-контейнери в усіх селах, які взяли участь у проекті. Зараз ця система працює. Проект був започаткований після громадського обговорення та визначення людьми, що ця проблема найбільш актуальна.






Знайшли помилку в тексті? Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter